Постанова № 7493299, 13.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2010                                                                                           № 31/217

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Лисак О.М. (довіреність № 51-3114 від 05.01.2010 р.)

від відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2009

у справі № 31/217 (суддя

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (ВАТ "КиївЗНДІЄП")

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

про                                                   стягнення 757965,20 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

                                         „ФАКТОР КАПІТАЛ”

до                                         Відкритого акціонерного товариства „Український

зональний науково-дослідний і проектний інститут

по цивільному будівництву”

про зобов’язання відповідача виконати вимоги п. 3.1.3. Договору

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” (далі - відповідач) про стягнення з останнього 757965,20 грн. основного боргу.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 757965,20 грн. основного боргу та 112635,70 грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” звернулось до Господарського суду з зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” про зобов’язання останнього виконати вимоги п. 3.1.3. Договору на виконання проектних робіт № 002п-08 від 23.01.2008 р. та надати Товариству з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” акт здачі-приймання робіт на суму 638372,16 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 р. у справі № 31/217 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 757965,20 грн. основного боргу та 56317 грн. пені. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” не виконало зобов’язання, покладене на нього договором підряду на виконання проектних робіт № 002п-08 від 23.01.2008 р., виконані роботи оплатив лише частково, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 757965,20 грн. Крім того, у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з відповідача підлягає стягненню за розрахунком суду першої інстанції 56317,00 грн. пені.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, відмовити в задоволенні первісного позову.

          В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не отримував від позивача рахунків на оплату виконаних підрядних робіт, отже, підстава для оплати робіт відсутня. Крім того, відповідач зазначає, що акт № ОУ-0000304 здачі-прийняття робіт від 21.08.2008 р. не є належним доказом виконання робіт позивачем та прийняття відповідачем, оскільки, на думку відповідача, на вказаному акті відсутня дата передачі робіт. Також, відповідач вказує на те, що позивачем не обґрунтовано нараховано пеню, яка підлягає стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

23.01.2008 р. між сторонами по справі був укладений договір на виконання проектних робіт № 002п-08 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач (проектувальник) зобов‘язувався виконати наступні роботи: “Містобудівне обґрунтування, визначення параметрів житлово-адміністративного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом по вулиці Щорса, 19 у Печерському районі м. Києва”, а згідно п. 1.2. Договору відповідач зобов‘язався прийняти виконані Роботи та оплатити їх на умовах та у строки, визначені Договором.

Пунктами 3.1.1.-3.1.3. Договору сторонами було передбачено наступний порядок оплати робіт: відповідач здійснює авансовий платіж на підставі рахунку, який видається Позивачем, у розмірі 50 % від загальної вартості Договору, у сумі 664971,00 грн., крім того ПДВ – 132994,20 грн., разом з ПДВ – 797965,20 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання Договору. Авансові платежі по наступним етапам здійснюються відповідачем протягом 10 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт за попередні етапи. Після пропорційного зарахування авансу, оплата за виконані роботи здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів про приймання виконаних робіт по виконаним етапам на підставі рахунків, які надаються позивачем.

В силу п. 3.2. Договору усі платежі здійснюються відповідачем на підставі рахунків, що виставляються позивачем відповідно до умов Договору, у порядку безготівкового розрахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, зазначений у його банківських реквізитах.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. Договору терміни виконання робіт визначаються Календарним планом (додаток №2 до Договору) з урахуванням терміну перерахування авансового платежу, передбаченого п. 3.1.1. Договору на поточний рахунок позивача. Роботи виконуються позивачем поетапно. Терміни виконання робіт по кожному з етапів передбачено у календарному плані (додаток №2 до Договору).

Як вбачається з п. 5.1. та п. 5.2. Договору до підписання Договору відповідач передає позивачу затверджене у встановленому порядку завдання на проектування (додаток № 1 до Договору), а також у термін 10 днів після підписання Договору всі інші вихідні дані, необхідні для виконання Робіт. Позивач зобов‘язувався виконувати Роботи відповідно до вимог ДБН – А. 2.2-3-2004 та завдання на проектування.

Додатками № 1 та № 2 до Договору сторонами було затверджено завдання на проектування та календарний план (копія є у матеріалах справи), відповідно до яких роботи підлягали виконанню у наступні строки: 1 етап – 1 місяць після отримання авансу; 2 етап – 1 місяць після закінчення 1 етапу робіт і отримання містобудівного розрахунку Київгенплану; 3 етап – 1 місяць після закінчення 2 етапу Робіт.

Згідно додатку № 3 до Договору сторонами було погоджено та затверджено Протокол узгодження загальної вартості проектно-вишукувальних робіт, відповідно до якого загальна вартість Робіт з урахуванням ПДВ становила 1595930, 40 грн.

Розділом 9 Договору сторонами було встановлено порядок здавання-приймання виконаних робіт, відповідно до якого приймання виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог даного Договору та згідно діючих норм і правил та вимог (п. 9.1.). Після закінчення робіт (етапу робіт) позивач надає відповідачу Акт про приймання виконаних Робіт (надалі –“Акт”) з додатком до нього відповідного комплекту документації (п. 9.3.). Відповідач у 10-денний термін з моменту отримання 4 комплектів Документації відповідного етапу або його частини згідно накладної зобов‘язувався підписати у 10-денний термін з дня отримання Акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором та надати один примірник Акту позивачу або мотивовану письмову відмову від підписання Акту з переліком необхідних доробок та виправлень до робіт. У випадку ненадходження від відповідача Акту або мотивованої відмови від його підписання протягом 20 днів з моменту отримання відповідачем Документації відповідного етапу або його частини згідно накладної, роботи за Договором вважаються прийнятими відповідачем (п.п. 9.5.-9.6.).

Відповідно до Акту № ОУ-0000304 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.08.2008 р. на суму 638372,16 грн. та накладної № 562 від 21.08.2008 р., Акту № ОУ-0000722 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.11.2008 р. на суму 159593,04 грн. та накладної № 584 від 17.11.2008 р., підписаних уповноваженими представниками позивача (підрядника) - та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по зазначеним Актам до Договору склала 797965,20 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по Договору, а саме: 10.12.2008 р. перераховано 40000,00 грн.

12.12.2008 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 31-1923 (копія є у матеріалах справи), відповідно до якого позивач просив відповідача у строк до 31.12.2008 р. погасити заборгованість за виконані за Договором роботи у розмірі 797965, 20 грн.

Листом від 25.12.2008 р. № 1896 відповідач повідомив позивача про те, що ним вживаються всі необхідні дії для якнайскорішого врегулювання питання та повного виконання зобов‘язань за Договором.

05.02.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (копія є у матеріалах справи), якою позивач вимагав погасити заборгованість за Договором у розмірі 757965, 20 грн. протягом 10 днів з дня отримання претензії.

06.02.2009 р. відповідач листом № 170 просив позивача відстрочити оплату за виконані за Договором роботи у розмірі 757965, 20 грн. до 01.04.2009 р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, як підрядник, умови Договору виконав у повному обсязі, а саме: ним було виконано обумовлені договором роботи на суму 797965,20 грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-прийняття виконаних робіт, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт у строк передбачений п. 3.1.3 зазначеного Договору (на протязі 5 днів з дня підписання актів виконаних робіт на підставі рахунків, які надаються позивачем) – виконав частково, сплативши 40000,00 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що розмір основного боргу відповідача становить 757965,20 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження скаржника про те, що оскільки відповідач не отримував рахунки-фактури для оплати виконаних робіт, то відсутні підстави для стягнення заборгованості, враховуючи наступне.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1.3. Договору оплата за виконані роботи здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів про приймання виконаних робіт по виконаним етапам на підставі рахунків, які надаються позивачем.

Отже, вказаним пунктом Договору чітко встановлений строк оплати за виконані роботи (протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів про приймання виконаних робіт).

Крім того, в матеріалах справи знаходяться копії відповідних рахунків-фактур позивача № СФ-000419 від 17.11.2008 р. на суму 159593,04 грн., № СФ-000423 від 19.11.2008 р. на суму 40000,00 грн., № СФ-000155 від 21.08.2008 р. на суму 638372,16 грн. Зазначені рахунки-фактури та акти виконаних робіт були передані відповідачу листом від 18.11.2008 р. № 31-1760 та листом “з питань здачі прийняття виконаних робіт згідно Договору №002п-08 від 23.05.2008 р.” До матеріалів справи залучено копії зазначених листів з відмітками про їх отримання представником відповідача Шевченко А. М. відповідно 19.11.2008 р. та 12.09.2008 р. Отже, вказані докази підтверджують той факт, що відповідач отримав вищезазначені рахунки-фактури.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу сплатив частково, перерахувавши на рахунок позивача 40000,00 грн. Отже, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 757965,20 грн.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 757965,20 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 112635,70 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 10.2. Договору у випадку порушення відповідачем своїх грошових зобов‘язань, передбачених Договором (при належному виконанні Позивачем своїх зобов‘язань), відповідач за вимогою позивача виплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. п. 3.1. - 3.2. Договору, відповідні грошові кошти підлягали сплаті протягом 5 банківських днів після підписання Актів на підставі виставлених позивачем рахунків.

Відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000304 на загальну суму з ПДВ 638372,16 грн. та № ОУ-0000722 на загальну суму з ПДВ 159593,04 грн. було підписано сторонами 21.08.2008 р. та 17.11.2008 р. (копії відповідних актів є у матеріалах справи).

Таким чином, оплата відповідної суми грошових коштів за виконані позивачем роботи за Договором підлягала здійсненню відповідно, до 26.08.2008 р. у сумі з ПДВ 638372,16 грн. та до 24.11.2008 р. відповідно у сумі з ПДВ 159593, 04 грн.

З огляду на це, право на нарахування пені виникло у позивача з моменту, коли зобов‘язання щодо оплати виконаних робіт підлягало виконанню відповідачем, проте не було виконано. Тобто, право на нарахування пені на суму 638372, 16 грн. виникло у Позивача з 26.08.2008 р., а на суму 159593, 40 грн. – з 24.11.2008 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до наведеного нижче розрахунку, здійсненого судом апеляційної інстанції, розмір пені становить 95913,27 грн.

Розрахунок пені з простроченої суми:

Що стосується зустрічної позовної вимоги про зобов’язання позивача виконати вимоги п. 3.1.3. Договору на виконання проектних робіт № 002п-08 від 23.01.2008 р. та надати Товариству з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” акт здачі приймання робіт на суму 638372,16 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” посилається на те, що позивач не надав акт здачі-прийняття робіт, чим порушив свої зобов’язання по договору та просить суд зобов’язати позивача виконати п. 3.1.3. Договору на виконання проектних робіт № 002п-08 від 23.01.2008 р.

Акт приймання–передачі за договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету договору, що є лише доказом, а не окремим обов’язком щодо виконання сторонами договірних зобов’язань за договором.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, зазначеною статтею не передбачено такого способу захисту прав, як зобов’язання сторони надати акт здачі-прийняття робіт за договором.

Не передбачено зазначеного способу захисту прав також і ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів.

Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Загальним принципом господарювання в Україні, зокрема, є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини ( ст.6 ГК України).

Враховуючи вищевикладені аргументи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог (аналогічна позиція міститься в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 р. № 01-8/2229, в Постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732 та від 14.12.2004 р. у справі № 6/11).

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та судових витрат, в решті рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 8538 грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 306 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 101, п. 4 ч. 1 ст.103, п. 3 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. у справі № 31/217 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” (03015, м. Київ, вул. Тельмана, 5; ідентифікаційний код 31871186, р/р 2600731164 в ТОВ «Фортуна-банк», МФО 300904) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 01422826, р/р 260010128533 в ВАТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 322313) 757965, (сімсот п‘ятдесят сім тисяч дев‘ятсот шістдесят п‘ять) грн. 20 коп. основного боргу, 95913 (дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 27 коп. пені, 8538 (вісім тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 78 коп. державного мита та 306 (триста шість) грн. 49 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.”

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. у справі № 31/217 залишити без змін.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Справу № 31/217 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

18.01.10 (відправлено)