Постанова № 7493264, 13.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2010                                                                                           № 8/332

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - представник - Перешивайло О.О.- за довіреністю,

від відповідача - представник не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Виробниче об"єднання "Конті",

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2009

у справі № 8/332 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Виробниче об"єднання "Конті"

до                                                   ТОВ "Пакувальна компанія союз"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1436846,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року Закрите акціонерне товариство „Виробниче об’єднання „Конті” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пакувальна компанія „Союз” про стягнення з відповідача 1436 846,40 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товарів за договором № 1047/14.3./8 від 19.06.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що в порушення умов Договору № 1047/14.3./8 від 19.06.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем (надалі – Договір), відповідач несвоєчасно поставив продукцію, обумовлену зазначеним Договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 р. у даній справі позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 5000 грн. та судових витрат пропорційно задоволеним судовим вимогам у розмірі 102 грн. державного мита та 1,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову – відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та покласти судові витрати за подання апеляційної скарги на відповідача, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства, а саме: ст. 233 ГК України, ст.ст. 38, 83 ГПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 „Про судове рішення”.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що матеріали справи не містять жодного документу, що підтверджує тяжке економічне становище відповідача і може стати підставою для зменшення розміру відповідальності, визначеної сторонами у Договорі, в тому числі і щодо впливу світової економічної кризи як підстави для повного або часткового звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань за Договором.

Окрім того, апелянт зазначає, що відповідач значно порушив строки поставки товару (прострочення становило від 40 до 61 дня), що мало велике значення для позивача, оскільки замовлена позивачем продукція призначалася для пакування новорічних подарунків, тобто мала сезонний характер. Апелянт також не погоджується з оскаржуваним рішенням суду щодо стягнення судових витрат з відповідача пропорційно задоволеним судовим вимогам та вважає, що згідно ч. 2. ст. 49 ГПК України їх потрібно стягнути з відповідача у повному обсязі.

Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу та не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Між ЗАТ “Виробниче об`єднання “Конті” („Покупець”) та ТОВ “Пакувальна компанія “Союз” („Постачальник”) 19.06.2008 року був укладений договір №1047/14.3./8 (надалі - Договір), відповідно до умов якого “Постачальник” зобов`язався в порядку та на умовах Договору виготовити та передати у власність “Покупця” жестяну упаковку для кондитерських виробів (надалі - Продукція), в асортименті, кількості, параметрах, технічних властивостях, в строки, конкретному місці передачі, що вказані в специфікаціях, які після підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками є невід’ємною частиною даного Договору (пункт 1.1. Договору).

В п. 1.2 Договору визначено, що “Покупець” зобов`язався в порядку та на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію відповідної якості, яка супроводжується належними товаротранспортними накладними та поставлена у визначений строк.

Згідно п. 4.1. Договору ціна за одиницю продукції вказується в специфікаціях до даного Договору та включає ПДВ 20 %, тару, упаковку, маркування, доставку, а також вартість всього довиробничого процесу, матеріалів та роботи.

На виконання п.п.1.1 та 4.1 Договору сторонами було підписано Специфікацію №1 від 19.06.2008р., згідно якої відповідач зобов`язався виготовити та передати у власність позивача продукцію у кількості 20000 штук за ціною 11,58 грн. за 1 штуку на загальну суму 277 920,00 грн. (враховуючи ПДВ 20%).

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що “Постачальник” зобов’язується поставити партію продукції у строки, визначені у відповідній специфікації.

Сторони дійшли взаємної згоди та в п.4.3. Договору встановили, що „Покупець” здійснює оплату по безрахунковому рахунку з використанням платіжних доручень на підставі наданих рахунків на оплату „Постачальником” шляхом перерахування коштів на поточний рахунок „Постачальника” в наступному порядку: передоплата в розмірі 30 % від загальної вартості продукції, вказаної у відповідній специфікації впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, наданого „Постачальником” впродовж трьох банківських днів з моменту підписання специфікації; передоплата в розмірі 30 % від загальної вартості партії продукції, вказаної у відповідній специфікації впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання прободруку; остаточний розрахунок (40 % від вартості відповідної партії продукції) здійснюється на підставі рахунку „Постачальника” впродовж 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту передачі Продукції.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання зобов’язань за Договором оплатив поставлену продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №7799 від 23.06.2008р., №391 від 10.07.2008р., №12241 від 13.11.2008р., №410 від 26.11.2009р., № 13348 від 05.12.2008р.

В Специфікації №1 від 19.06.2008р. до Договору (надалі – Специфікація №1) строк передачі продукції визначений сторонами з 10 по 20 вересня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов Договору поставив позивачу продукцію з порушенням строку, встановленого Договором та Специфікацією №1, а саме: 5000 штук поставлено 30.10.2008р. (видаткова накладна №РН 0000104 від 30.10.2008р.), 7000 штук –11.11.2008р. (видаткова накладна №РН 0000105 від 11.11.2008р.), 8000 штук –20.11.2008р. (видаткова накладна №РН 0000106 від 21.11.2008р.).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у випадку порушення строків передачі продукції “Постачальник” сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми непоставленої продукції за кожен день прострочення, за кожне виявлене порушення.

Позивач згідно положень п.7.5 Договору просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 1436 846,40 грн. за порушення строків поставки товарів за Договором № 1047/14.3/8 від 19.06.2008р.

В силу ч.4 ст.231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються у розмірі, визначеному Договором.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судовою колегією встановлено, що загальна ціна Договору згідно п. 4.2 Договору та Специфікації № 1 становить 277920,00 грн., та, як зазначалось вище, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 1436 846,40 грн. Тобто, дані обставини свідчать про те, що розмір штрафних санкцій, передбачених Договором, значно перевищує загальну ціну Договору.

Окрім того, судовою колегією встановлено, що відповідачем, як боржником, зобов’язання за Договором щодо поставки продукції виконані у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Також судова колегія зважає на те, що матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про те, що порушення відповідачем зобов’язання за Договором завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги положення вказаних вище правових норм, судова колегія вважає, що встановлені судом обставини є підставою для зменшення розміру штрафу до 50 000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем та відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Частиною 2 ст. 49 ГПК України встановлено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. та покласти судові витрати на відповідача у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.49 ГПК України державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” на рішення Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 року задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 року у справі 8/332 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакувальна компанія “Союз” (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова Площа, 4, оф. 53; код ЄДРПОУ 33402850) на користь Закритого акціонерного товариства “Виробниче об`єднання “Конті”(юридична адреса: 83100, м. Донецьк, бул. Шевченка, 6 “Б”; поштова адреса: 83016, м. Донецьк, пр. Ленінський, 54; код ЄДРПОУ 25112243) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. штрафу, 14368 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 46 коп. державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакувальна компанія

“Союз” (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова Площа, 4, оф. 53; код ЄДРПОУ 33402850) на користь Закритого акціонерного товариства “Виробниче об`єднання “Конті” (юридична адреса: 83100, м. Донецьк, бул. Шевченка, 6 “Б”; поштова адреса: 83016, м. Донецьк, пр. Ленінський, 54; код ЄДРПОУ 25112243) 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 23 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №8/332 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді