Постанова № 7493212, 18.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2010                                                                                           № 27/477

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Косинська Т. М. – представник за довіреністю від 14.09.2009 року

від відповідача - не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Основа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2009

у справі № 27/477 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Основа"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс"

про                                                   стягнення 25613,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 25613 грн. за виконані за договором підряду № 09/10 від 01.10.2007 року, але неоплачені послуги. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2000 грн. в якості витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року, повний текст якого підписаний 05.11.2009 року, майнові вимоги про стягнення суми основного боргу задоволено повністю, в частині вимог про стягнення витрат на послуги адвоката відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт прострочення відповідачем свого обов’язку по оплаті виконаних позивачем за умовами договору підряду № 09/10 від 01.10.2009 року робіт.

Відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем не подано доказів того, що особа, яка здійснювала представництво його інтересів в суді, має право на заняття адвокатською діяльністю. Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем, не подано первинних документів, що підтверджують факт надання правової допомоги та надають можливість визначити обсяг наданих послуг, а відтак, витрати, понесені позивачем за надані юридичні послуги, до судових витрат не відносяться.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова основа” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року у справі №27/477 в частині відмови у стягненні витрат на оплату послуг адвоката та в цій частині винести нове рішення, яким стягнути з відповідач на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 2000 грн.

Ухвалою від 02.12.2009 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Синиця О. Ф., відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова основа” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/5 від 15.01.2010 року справу № 27/477 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л. М.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце кожного судового засіданні по справі, відповідач в жодне судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки, по – перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, а, по – друге, розгляд справи за клопотанням відповідача вже відкладався і відповідач зобов’язувався забезпечити явку представника в наступне судове засідання .

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

01.10.2007 позивач та відповідач уклали договір підряду № 09/10 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується своїми силами і засобами на свій ризик виконати за замовленням відповідача у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, ДБН.В.2.5-13-98, ДНАОП 0.00-1.21-98, ВСН25-09.68-85, діючих на території України, роботи для відповідача на об’єкті: торгівельні павільйони по вул. Гната Юри, 7, м. Києва (далі Роботи), а відповідач зобов’язується надати позивачу відповідний будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи і оплатити наступні роботи: „Автоматична установка водяного пожежегасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу”, „Насосна станція протипожежного водопроводу пожежегасіння”.

Додатковою угодою № 1 від 06.11. (а.с.13) сторони погодили, що позивач також виконує роботи по монтажу систем автоматичного пожежегасіння на об’єкті: торгівельні павільйони по вул. Гната Юри, 7, м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 Договору та Договірної ціни (а.с.15-16) договірна ціна за Договором становить 411836,40 грн.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 06.11. та Договірної ціни до Додаткової угоди № 1 (а.с.17-18), вартість робіт по додатковій угоді складає 5456,40 грн.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 позивач виконав роботи на суму 202976,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) № 1 від 17.12.2007, № 2 від 17.12.2007, № 3 від 17.12.2007, б/н за вересень 2008 (а.с. 19-35).

Пунктом 5.1.1 Договору встановлено, що відповідач до початку робіт згідно рахунку перераховує позивачу 50 % кошторисної вартості монтажних робіт по встановленню автоматичної установки водяного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу на першому, другому поверсі та у підвальному приміщенні та монтажних робіт по встановленню насосної станції протипожежного водопровідного пожежегасіння. Решту оплати за виконані роботи по кожному виду робіт відповідач переховує на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (типова форма КБ 2в) за певний обсяг(етап) робіт.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачеві 177363,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок з банківського рахунку позивача на загальну суму 177363,40 грн. (а. с. 36-43).

Таким чином, несплаченими з виконаних позивачем за Договором робіт залишились роботи на суму 25613 грн.

Враховуючи підписання сторонами актів виконаних робіт (типова форма КБ–2в) по певних етапах робіт та умови оплати, встановлені п. 5.1.1 Договору, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку, що строк оплати відповідачем за вже виконані позивачем роботи настав.

З вимогою сплатити вказану суму позивач звернувся до відповідача листом № 15 від 27.08.2009 (а. с. 44-45), на доказ направлення якого до матеріалів справи залучені копії опису вкладення та фіскального чеку № 8434 від 27.08.2009 (а. с. 46).

Відповідач на вказаний лист не відповів, заборгованість не погасив.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 25613 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25613 грн. в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн. слід зазначити наступне.

Матеріли справи містять копію угоди про надання правової допомоги від 11.08.2009 року, укладеної між позивачем як Замовником та Адвокатським об’єднанням „Апріорі” як Об’єднанням (а. с. 47).

Відповідно до п. 1.2 вказаної угоди Об’єднання надає позивачу правову допомогу зі складення позовної заяви до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю „Астек–Сервіс” в господарський суд міста Києва та з представництва інтересів позивача в господарському суді міста Києва за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості по договору підряду.

Згідно п. 3.1 Угоди позивач сплачує Об’єднанню гонорар у розмірі 2000 грн. без ПДВ.

Як слідує з доданої до матеріалів справи копії платіжного доручення № 173 від 12.08.2009 року, позивач перерахував Адвокатському об’єднанню „Апріорі” 2000 грн. з призначенням платежу: Оплата гонорару за надання правової допомоги відповідно до угоди б/н від 11.08.2009 року без ПДВ (а. с. 48).

Позивач вимагає стягнути з відповідача зазначені 2000 грн., вважаючи ці витрати судовими витратами на послуги адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України, на які розповсюджуються правила ст. 49 ГПК України.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру” адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до п. 5 ст.4 Закону України “Про адвокатуру” адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Матеріли справи містять копії Статуту Адвокатського об’єднання „Апріорі”, затвердженого зборами адвокатів–засновників (Протокол №1 від 30.10.2001) та зареєстрованого Міністерством юстиції України (зміни та доповнення до Статуту адвокатського об’єднання (нова редакція) за № 284 від 04.08.2006 (а.с.53-57), Свідоцтва про реєстрацію Адвокатського об’єднання „Апріорі” № 342 від 11.12.2001 (а.с.58), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Адвокатського об’єднання „Апріорі” (а.с.59) та Довідку з ЄДРПОУ Адвокатського об’єднання „Апріорі” (а.с.60), які свідчать про реєстрацію вказаного об’єднання в установленому чинним законодавством порядку.

З огляду на зазначені документальні докази, колегія суддів вважає, що Адвокатське об’єднання «Апріорі» входить до кола осіб, витрати на оплату послуг яких, при належному їх оформленні і виконанні, є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

Згідно ч. 1,2 ст. 8 Закону України „Про адвокатуру” адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Як слідує з матеріалів справи, участь в судових засіданнях в якості представника позивача на підставі довіреності від 14.09.2009, виданої позивачем працівникам Адвокатського об’єднання „Апріорі”, приймала гр. Косинська Т.М.

З доданої до матеріалів копії наказу Адвокатського об’єднання „Апріорі” № 11 від 31.12.2003 слідує, що Карпенко Т.М. з 01.01.2004 призначено на посаду помічника адвоката АО „Апріорі”.

Матеріли справи містять копію свідоцтва про шлюб, згідно якого 07.10.2006 гр. Карпенко Т.М. взяла шлюб з гр. Косинським К.В. і, відповідно, змінила прізвище на Косинська.

Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується факт понесення позивачем витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн., які відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України відносяться до судових витрат і, з огляду на прийняте судом рішення, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

За правилами ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Суд першої інстанції безпідставно не відніс зазначені витрати до судових витрат і відмовив у вимогах про їх стягнення з відповідача.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені судом першої інстанції у рішенні в частині розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи, не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 у даній справі підлягає зміні в частині відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, вказані вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що в даному випадку фактично оскаржено розподіл судом першої інстанції судових витрат за наслідками розгляду справи, а також те, що чинним законодавством не передбачено сплату державного мита з судових витрат, до яких відносяться витрати на послуги адвоката, сплачене позивачем державне мито за подачу апеляційної скарги підлягає поверненню як зайво сплачене.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова основа” на рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 у справі № 27/477 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 у справі № 27/477 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року у справі № 27/477 в наступній редакції:

          „ 1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Астек-Сервіс”(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 7; ідентифікаційний код 22968334) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Основа”(04208, м. Київ, пр-т Правди, 88-Б, кв. 202; ідентифікаційний код 34293971) заборгованість у розмірі 25 613 (двадцять п’ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 00 коп., 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 13 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на послуги адвоката.

           3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.”

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Нова Основа”(04208, м. Київ, пр-т Правди, 88-Б, кв. 202; ідентифікаційний код 34293971) з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн., перераховане платіжним дорученням № 253 від 17 листопада 2009 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 27/477.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

19.01.10 (відправлено)