Постанова № 7493150, 14.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2009 № 37/607

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 12.08.2009р. № 1865);

від відповідача: Чміль В.В. (довіреність від 08.07.2009р. № 14/20-363-09);

від третьої особи-1: ОСОБА_3 (довіреність від 01.09.2009р. № 01/01/09);

від третьої особи-2: Поздняков П.В. (довіреність від 12.08.2009р. № 1864);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2009

у справі № 37/607 (суддя

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_5

до ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

третя особа позивача ТОВ "Праліси" Фізична особа - підприємець ОСОБА_6

третя особа відповідача

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі № 51/13 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” про визнання договору недійсним задоволено частково; визнано недійсним іпотечний договір від 19 листопада 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 7942, в частині включення до предмету іпотеки майна, належного на праві власності ОСОБА_5:

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник 2-х рядний літ. “А” загальною площею 488,0 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна,1;

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: пункт штучного запліднення літ. “Е” загальною площею 249,0 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник літ. “Я” загальною площею 657,3 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1,

та в частині включення до предмету іпотеки майна належного на праві власності Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6:

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник 2-х рядний літ. “А” загальною площею 488,0 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна,1;

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: пункт штучного запліднення літ. “Е” загальною площею 249,0 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- 1/2 частини нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник літ. “Я” загальною площею 657,3 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

в іншій частині позову відмовлено; присуджено до стягнення 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення в цій частині та прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.

Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.

Посилаючись на положення статей 1, 4, 18 Закону України „Про іпотеку”, скаржник зазначає, що оспорений договір лізингу укладався від імені іпотекодавців, кожному з яких належить Ѕ частки переданого в іпотеку майнового комплексу. Отже, за умовами зазначеного договору, в іпотеку передано не ідеальні частки майна, а обєкти нерухомості в цілому.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 висловився за відхилення апеляційної скарги, представники скаржника та інших учасників справи висловилися за задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі по тексту позивач), предявив позов до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (далі по тексту відповідач) про визнання недійсним укладеного Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 й Товариством з обмеженою відповідальністю Праліси” іпотечного договору від 19.11.2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, передане позивачем в іпотеку на підставі названого договору, всупереч вимог статті 5 Закону України “Про іпотеку” не виділено в натурі та не зареєстроване як окремий обєкт нерухомого майна. Викладену обставину позивач вважає правовою підставою для визнання оспореного договору недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи місцевий господарський суд встановив, що 19.11.2008р. був укладений іпотечний договір (а.с. 7-10), предметом регулювання якого є відносини забезпечення виконання іпотекодавцями фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 й Товариством з обмеженою відповідальністю Праліси” зобовязань перед іпотекодержателем - Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, що випливають з договору фінансового лізингу № 10-08-574 бфл/392 від 15.10.2008р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О. та зареєстровано в реєстрі 19.11.2008р. за № 7942.

Відповідно до умов названого договору в іпотеку було передано певне майно, в тому числі:

- належну ОСОБА_5 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник 2-х рядний літ. “А” загальною площею 488 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- належну ОСОБА_5 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: пункт штучного запліднення літ. “Е” загальною площею 249 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- належну ОСОБА_5 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник літ. “Я” загальною площею 657,3 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

а також:

- належну ОСОБА_6 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник 2-х рядний літ. “А” загальною площею 488 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- належну ОСОБА_5 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: пункт штучного запліднення літ. “Е” загальною площею 249 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1;

- належну ОСОБА_5 на праві власності Ѕ частину нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу, а саме: свинарник літ. “Я” загальною площею 657,3 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1.

Також місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наявними матеріалами справи, що зазначене майно належить позивачу та фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу комплексу від 22.03.2006р. (а.с. 11-12), посвідченого приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 995.

Згідно виданого Малинським районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.11.2008р. № 20844562 (а.с. 102-103), співвласниками обєкту нерухомого майна - нежилого приміщення, приміщення свинокомплексу загальною площею 17503,6 кв.м, розташованого за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1, є ОСОБА_6 (Ѕ частина) та ОСОБА_5 (Ѕ частина). Місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наведеним у зазначеному витягу описом обєкта, що до складу приміщення свинокомплексу входять будівлі, передані фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 в іпотеку за оспореним іпотечним договором.

В контексті наведеного місцевий господарський суд встановив, що зазначене майно всупереч вимог статей 5,6 Закону України “Про іпотеку” в установленому законом порядку не було виділено в натурі. Окрім того, за переконанням місцевого господарського суду, при укладенні зазначеного догвору порушено припис частини 2 статті 6 Закону України “Про іпотеку” щодо необхідності нотаріально посвідченої згоди всіх співвласників на передання майна в іпотеку.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобовязань, зокрема, є господарський договір (частина 1 статті 174); господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 1 статті 180).

В силу частини 7 статті 179 названого кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно статті 203 названого кодексу зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства (частина1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2).

Вирішуючи спір про визнання іпотечного договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Іпотека, в силу ст. 575 ЦК України, є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, зокрема, що нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 6 названого Закону майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорений договір укладався за участю ОСОБА_8, який діяв:

- від імені ОСОБА_5 на підставі виданої ним довіреності від 18.11.2008р. (а.с. 100), посвідченої приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Зінкевичем С.О. та зареєстрованої 18.11.2008р. за № 3636,

- від імені ОСОБА_6 на підставі виданої ним довіреності від 18.11.2008р. (а.с. 101), посвідченої приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Зінкевичем С.О. та зареєстрованої 18.11.2008р. за № 3634.

Відповідно до зазначених довіреностей, аналогічних за своїм змістом, повереного уповноважено бути представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в усіх установах, підприємствах, організаціях з питань укладення та підписання за ціною та на умовах на свій розсуд договору іпотеки належної кожному з довірителів Ѕ частини нежилого приміщення, а саме Ѕ частини свинарнику 2-х рядного літ. “А” загальною площею 488 кв.м, Ѕ частини пункту штучного запліднення літ. “Е” загальною площею 249 кв.м, Ѕ частини свинарника літ. “Я” загальною площею 657,3 кв.м, що розташовані за адресою: Житомирська обл. Малинський р-н., с. Малинівка, пров. Леніна, 1, під зобовязання Товариства з обмежено. відповідальністю „Укртехспецтранс” за договором фінансового лізингу № 10-08-574фл/392 від 15.10.2008р. Для цього повіреному довірителями надано право подавати від їх імені будь-які заяви, в тому числі про належність майна на праві особистої приватної власності, про накладення (зняття) реєстрації заборони нерухомого майна, повідомлення про реєстрацію (зняття) іпотеки, довідки, документи, отримувати необхідні довідки, розписуватись на документах, сплачувати необхідні платежі, виконувати всі інші дії та формальності в межах та обсязі, передбачених довіреністю.

Та обставина, що ОСОБА_8 на підставі зазначених довіреностей набув необхідний обсяг правоздатності для укладення оспореного іпотечного договору від імені фізичних осіб підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджується змістом виданих ними довіреностей і сторонами не заперечується.

Враховуючи що при укладенні іпотечного договору представник фізичних осіб підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 діяв від імені їх обох одночасно, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_8, підписавши оспорений договір від імені своїх довірителів, разом з цим висловив їх згоду як співвласників на передачу в іпотеку кожним з них належної йому ідеальної частки спільного нерухомого майна.

Місцевий господарський суд при вирішенні спору наведеного не врахував, у звязку з чим дійшов помилкового висновку про те, що оспорений договір укладено з порушенням частини 2 статті 6 Закону України “Про іпотеку”.

За таких обставин, позивачем не доведено та не надано суду доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) не додержано вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не доведено наявність підстав недійсності спірного договору. Спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобовязує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту субєктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.

Наявні в матеріалах справи докази всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак - не дають достатніх правових підстав для задоволення позову.

При таких обставинах, коли позовні вимоги про визнання недійсним іпотечного договору від 19.11.2008р. заявлено без надання переконливих та достатніх доказів, які б свідчили про їх обґрунтованість і законність, підстав для часткового задоволення позову у місцевого господарського суду не було.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі № 51/13 підлягає скасуванню в частині задоволення позову з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України у відповідній частині нового рішення про залишення позову без задоволення.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі № 51/13 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Справу № 51/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

14.12.09 (відправлено)