Постанова № 7493089, 17.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2009                                                                                           № 38/126

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Корсун М.О. – довіреність № 0503 від 05.03.2009 року

від відповідача - Бірюк І.В. – директор ТОВ „Променергопостач” (наказ № 624/1                                        від 24.06.2004 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Променергопостач"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2009

у справі № 38/126 (суддя

за позовом                               ТОВ "Ей Бі Ікс Лоджистікс"

до                                                   ТОВ "Променергопостач"

про                                                   стягнення 477934,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ей Бі Ікс Лоджистікс” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” про стягнення 446736, 13 грн. основного боргу та 31198, 17 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні № ТС-05/08 від 05.08.2008 року не своєчасно та не в повному обсязі оплачував послуги з перевезення та оброблення вантажів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 446736, 13 грн., яка підлягає стягненню з відповідача разом з нарахованою пенею.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач неправомірно та безпідставно нарахував спірні заборгованість та пеню, суми яких не підтверджуються наданими позивачем документами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ей Бі Ікс Лоджистікс” задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ей Бі Ікс Лоджистікс” основний борг в сумі 307404, 37 грн., штраф в сумі 139358,76 грн., пеню в розмірі 19293, 83 грн., державне мито в сумі 4660, 58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 115, 06 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126, а справу № 38/126 направити до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було досліджено документи, за допомогою яких формується остаточна вартість виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг і які є невід’ємною частиною Договору. Позивачем не було надано суду жодного документа, що підтверджує факт отриманих відповідачем рахунків, по яким розраховується пеня, на 3-й банківський день з моменту отримання їх виписки, і взагалі невідомо, як розраховувалась пеня у сумі 19293, 83 грн. Крім цього, порушено приписи ст. 77 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв’язку з нез’явленням сторони у судове засідання, ст. 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України щодо дотримання принципу змагальності сторін, ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо дотримання принципу рівності сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 17.09.2009 року.

10.09.2009 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 17.09.2009 року представником відповідача було подано уточнення вимог апеляційної скарги, відповідно до яких відповідач просив рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 скасувати і прийняти нове рішення, витрати по сплаті державного мита (2389, 67 грн.) відшкодувати за рахунок позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з необхідністю витребування у відповідача контррозрахунку суми боргу, заявленого позивачем до стягнення, колегією суддів було оголошено перерву в судовому засіданні 17.09.2009 року до 01.10.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 01.10.2009 року представником відповідача було подано уточнення до апеляційної скарги, відповідно до яких відповідач зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що в додатках до позовної заяви позивачем надіслано 5 рахунків – фактур на загальну суму 112138, 33 грн.:

№ 801837/2 від 13.10.2008 року на суму 9033, 29 грн.;

№ 801856/1 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

№ 801857/1 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

№ 801858/1 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

№ 801859/1 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

які підписані Головою ліквідаційної комісії Логіновим А.В., який не мав на той час повноважень підписувати такі документи. Також судом не прийнято до уваги те, що 3 акти здачі-прийняття робіт (до вищенаведених рахунків фактур):

          № 801856/001 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

          № 801857/001 від 22.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

          № 801859/001 від 23.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

„Від експедитора” (позивача) також підписані Головою ліквідаційної комісії Логіновим А.В., який не мав на той час повноважень підписувати такі документи, а 2 акти здачі-прийняття робіт до рахунків № 801837/2 від 13.10.2008 року та № 801858/1 від 21.10.2008 року взагалі не надані до суду.

          До того ж, 3 акти здачі-прийняття робіт:

          № 801856/001 від 21.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

          № 801857/001 від 22.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

          № 801859/001 від 23.10.2008 року на суму 25776, 26 грн.;

підписані не директором ТОВ „Променергопостач” Бірюком І.В., а заявки на замовлення транспортно - експедиційних послуг, передбачені Договором, по 5-ти вищенаведених рахунках – фактурах також не були надані до суду.

Тому відповідач не погоджується з рішенням в частині стягнення основного боргу в сумі 112138, 33 грн.

Оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги відповідача, а позивач не надав суду жодного розрахунку „штрафних санкцій за простой”, відповідач не погоджується з рішенням в частині стягнення з останнього суми штрафу у розмірі 139358, 76 грн.

При винесенні апеляційною інстанцією свого рішення відповідач просив врахувати суму оплати у розмірі 57695, 01 грн. (27210, 51 грн. – 02.07.2009 року та 30484, 50 грн. – 30.06.2009 року), та просив рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 скасувати і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 139763, 07 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити, витрати по сплаті державного мита (2389, 67 грн.) відшкодувати за рахунок позивача.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, колегією суддів ухвалою від 01.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2009 року.

В судовому засіданні 20.10.2009 року представниками позивача та відповідача було подано додаткові докази у справі на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року.

В судовому засіданні 20.10.2009 року представники сторін звернулися до суду з заявою про продовження строку вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, колегією суддів ухвалою від 20.10.2009 року було задоволено заяву представників сторін, продовжено строк розгляду справи № 38/126 на один місяць та відкладено розгляд справи на 03.11.2009 року.

В судовому засіданні 03.11.2009 року представником відповідача було подано заперечення на додаткові докази позивача подані в судовому засіданні 20.10.2009 року.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з зобов’язанням позивача надати суду детальний розрахунок пені на суму заборгованості окремо по кожному рахунку з урахуванням положень п. 3.5 Договору щодо проведення розрахунків по договору (за кожне здійснене перевезення) та письмові пояснення щодо повноважень А. Логінова на підписання рахунків – фактури № 801857/1 від 21.10.2008 року, № 801856/1 від 21.10.2008 року, № 801859/1 від 21.10.2008 року, № 801858/1 від 21.10.2008 року, № 801837/2 від 13.10.2008 року та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 801856/001 від 21.08.2009 року, № 801859/001 від 23.10.2008 року, № 801858/001 від 22.10.2008 року, колегією суддів ухвалою від 03.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 17.11.2009 року.

В судовому засіданні 17.11.2009 року представником позивача було подано пояснення по справі на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 скасувати і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 139763, 07 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити. Одночасно представник відповідача визнав розмір пені по уточненому розрахунку, крім суми тієї пені, яка нарахована по рахункам-фактурам, що були підписані А. Логіновим.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2008 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) був укладений договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні № ТС-05/08, відповідно до умов якого позивач (експедитор) зобов’язався за плату і за рахунок відповідача (замовника) організовувати виконання послуг, пов’язаних з перевезенням та обробленням вантажів у міжнародному сполученні.

Згідно з п.1.7 Договору для цілей даного Договору, належним документом, який підтверджує виконання своїх обов’язків позивачем (експедитором), буде вважатись завірена печаткою перевізника копія товарно-транспортної накладної та-або акт виконаних робіт, підписаний Сторонами.

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунки за даним договором проводяться Сторонами у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування коштів з рахунку відповідача (замовника) на рахунок позивача (експедитора).

Згідно з п.3.4 Договору підставою для здійснення відповідачем розрахунків за послуги по кожному перевезенню є рахунок позивача, а також копія товарно-транспортної накладної з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів, пред’явлені відповідачу. Підставою для відшкодування додаткових, попередньо узгоджених з відповідачем витрат Позивача є рахунок Позивача з прикладенням копій документів, які підтверджують такі витрати.

Відповідно до п.3.5 Договору строк проведення розрахунків по договору, тобто за кожне здійснене перевезення складає 3 банківських дні з моменту отримання рахунку.

Згідно з п.3.6 Договору по кожному організованому перевезенню Сторонами підписується акт виконаних робіт. У випадку якщо відправлений Позивачем Відповідачу акт виконаних робіт останнім не підписаний і не відхилений впродовж 10 днів з моменту його отримання відповідачем, він вважається прийнятий без змін.

Відповідно до п.3.9 Договору всі штрафи, що виникли в процесі надання послуг, що передбачені даним договором, сплачуються Сторонами в строк не пізніше 5 днів з моменту отримання винною Стороною по пошті оригіналу рахунку-фактури та підтверджуючих документів.

Згідно з п.4.5 Договору за кожну повну добу простою транспортних засобів під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад строків, встановлених у п. 2.2.6 даного Договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 800,00 грн. за кожну прострочену добу на території іноземних країн та 800,00 грн. на території України.

Відповідно до п.4.10 Договору в разі затримання будь-якого з передбачених даним договором платежів, винна у затриманні платежу Сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

12.08.2008 року сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору № ТС-05/08 від 05.08.2008 року, якою сторони домовились про відстрочення розрахунків за послуги до 01.12.2008 року.

На виконання умов укладеного договору Позивач надав Відповідачу передбачені договором послуги на суму 530 648,92 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаних Позивачем та Відповідачем.

Також, за неналежне виконання умов укладеного договору відповідачу був нарахований штраф за простой в загальній сумі 139 358,76 грн. Дана сума штрафу була прийнята та визнана відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаних Позивачем та Відповідачем, а тому посилання Відповідача на необґрунтованість нарахованого штрафу за простой є безпідставними.

На виконання умов укладеного договору відповідач частково оплатив надані йому послуги 221 092,51 грн., що підтверджується банківськими виписками, залученими до матеріалів справи.

Отже, на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати отриманих послуг складає 309 556,41 грн., заборгованість з визнаного штрафу за простой складає 139 358,76 грн.

21.10.2008 року відповідач направив позивачу гарантійний лист № 194/10, в якому визнав свою заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів в сумі 307 377,37 грн. та штрафні санкції в сумі 139 358,76 грн. та зобов’язався їх погасити до 21.11.2008 року.

23.12.2008 року позивачем було направлено відповідачу претензію вих: № 23А, якою повідомлено відповідача про заборгованість за договором № ТС-05/08 від 05.08.2008 року у сумі 446736, 13 грн. за послуги перевезення, з них 307377, 37 грн. основної заборгованості, 139358, 78 грн. штрафних санкцій.

15.01.2009 року відповідачем надіслано позивачу відповідь на претензію № 14/01, в якій зазначено про сплату 23.10.2008 року на рахунок позивача 69919, 29 грн., а 13.11.2008 року – 40000, 00 грн. За даними бухгалтерії відповідача станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 345850, 13 грн., яку останній зобов’язався погасити у повному обсязі.

26.01.2009 року позивач направив відповідачу рахунки на сплату наданих послуг та штрафу за простой, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції позивача та листом позивача з відміткою відповідача про отримання (копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 05.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні № ТС-05/08, відповідно до якого позивач зобов’язався за плату і за рахунок відповідача організовувати виконання послуг, пов’язаних з перевезенням та обробленням вантажів у міжнародному сполученні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до п.3.5. Договору строк проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення складає 3 банківських дні з моменту отримання рахунку.

26.01.2009 року позивач направив відповідачу рахунки на сплату наданих послуг, які отримані відповідачем, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 530 648,92 грн., відповідач частково оплатив надані йому послуги на загальну суму 221 092,51 грн., на час вирішення спору заборгованість відповідача перед Позивачем зі сплати отриманих послуг складає 309 556,41 грн.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 307 377,37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідно до п.3.9 Договору всі штрафи, що виникли в процесі надання послуг, що передбачені даним договором, сплачуються сторонами в строк не пізніше 5 днів з моменту отримання винною Стороною по пошті оригінала рахунка-фактури та підтверджуючих документів.

Згідно з п.4.5 Договору за кожну добу простою транспортних засобів під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад погоджених строків, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 800,00 грн. за кожну прострочену добу на території іноземних країн та 800, 00 грн. на території України.

За неналежне виконання умов Договору відповідачу був нарахований штраф за простой на загальну суму 139 358,76 грн., яка була прийнята та визнана відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаними позивачем та відповідачем, проте не була відповідачем сплачена.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за простой в сумі 139 358,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.4.10 Договору в разі затримки будь-якого з передбачених даним договором платежів винна у затриманні платежу сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було подано детальний розрахунок пені за невиконання відповідачем своїх фінансових зобов’язань згідно з Договором, відповідно до якого сума пені становить 6307, 88 грн.

Колегією суддів апеляційної інстанції було перевірено розрахунок пені за невиконання відповідачем своїх фінансових зобов’язань по Договору, відповідно до якого загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 6309, 88 грн.

Оскільки відповідач допустив затримку у перерахуванні платежів за Договором, відповідно до положень п. 4.10 Договору та враховуючи дату 29 січня 2009 року -підтверджену документально дату отримання відповідачем рахунків, з нього на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання зобов’язання, в розмірі 6307, 88 грн. за уточненим розрахунком позивача (враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку в підрахунку пені по рахунку № 801678/1 від 29.08.2008 року).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на скасування рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 у зв’язку з тим, що судом було проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи 09.06.2009 року, яке було подано 02.06.2009 року, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зазначеною нормою передбачено право, а не обов’язок суду щодо відкладення розгляду справи.

Відповідачем не надано обґрунтованих доказів щодо неможливості розгляду справи в судовому засіданні 09.06.2009 року без участі директора ТОВ „Променергопостач”, а у відповідача була можливість до 09.06.2009 року визначити та направити до суду уповноваженого представника.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі також на скасування оскаржуваного рішення у зв’язку з тим, що судом не було досліджено документи, за допомогою яких формується остаточна вартість виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг, які є невід’ємною частиною Договору, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються встановленими обставинами та наявними матеріалами справи.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 прийняте з порушенням приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ст. 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України щодо дотримання принципу змагальності сторін, ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо дотримання принципу рівності сторін є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.

Вимоги відповідача щодо врахування судом апеляційної інстанції суми оплати в розмірі 57695, 01 грн., не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки проведені після винесення місцевим господарським судом рішення від 09.06.2009 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає, але рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року по справі № 38/126 підлягає зміні у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4530, 44 грн. державного мита та 105, 49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).          Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 38/126 змінити, резолютивну частину викласти у наступній редакції:

„1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”(м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код 32982693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ей Бі Ікс Лоджистікс”(02660, м. Київ, вул. Попудренко, 52, к.808; код 33780321) основний борг в сумі 307 377 (триста сім тисяч триста сімдесят сім) грн. 37 коп., штраф в сумі 139 358 (сто тридцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят вісім) грн. 76 коп., пеню в розмірі 6 307 (шість тисяч триста сім) грн. 88 коп., державне мито в сумі 4 530 (чотири тисячі п’ятсот тридцять) грн. 44 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 105 (сто п’ять) грн. 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити”.

3. Матеріали справи № 38/126 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Постанову підписано 27.11.2009 року

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.11.09 (відправлено)