Ухвала суду № 74926401, 25.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2796/18

в справі № 760/21889/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачів 123 551, 59 гр. заборгованості за Кредитним договором.

Ухвалою судді від 30 січня 2017 року у справі було відкрито провадження.

Ухвалою суду від 15 травня 2017 року позов був залишений без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача.

Відповідно до ухвали колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа призначалася судом до розгляду неодноразово, а саме: на 14 листопада 2017 року, 12 січня 2018 року, 26 лютого 2018 року, 04 квітня 2018 року, 03 травня 2018 року, 29 травня 2018 року, 13 червня 2018 року та 25 червня 2018 року.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з»явився, не дивлячись на те, що судові повістки про час розгляду справи направлялися позивачу за обома зазначеними в справі адресами: за юридичною адресою банку в м.Києві та за місцем знаходження представника банку в м. Львові, зазначеною в позові.

Єдиний раз представник позивача повідомив суд про неможливість явки в судове засідання, призначене на 25 травня 2018 року в зв»язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, однак підтверджуючих документів поважності причин неявки до суду не надав.

В зв»язку з цим розгляд справи було відкладено на 13 червня 2018 року.

В судове засідання в цей день представник позивача також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи.

Не подав представник позивача і заяви про розгляд справи в його відсутності.

В зв»язку з неявкою представника позивача до суду розгляд справи було відкладено на 25 червня 2018 року.

Позивач був повідомлений про час розгляду справи в порядку ч.6 ст.128 ЦПК України а саме: шляхом направлення судової повістки - повідомлення на електронну адресу банку, яке, згідно зі звіту, отримано банком 20 червня 2018 року о 17:25:12.

Крім того, особисто представнику позивача Дубенській І.С. в телефонному режимі було повідомлено про час розгляду справи та рекомендовано в разі неявки подати заяву про розгляд справи в її відсутності.

Не дивлячись на це, представник позивача до суду не з»явилася і заяву про розгляд справи в її відсутності не подала.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов»язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, не направляючи свого представника до суду та не подавши заяви про розгляд справи в його відсутності.

Навпаки, заява представника позивача про відкладення судового засідання 25 травня 2018 року свідчить про небажання подавати таку заяву, що перешкодою для суду виконати вимогу закону та розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду за таких умов у сукупності: а/ належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового розгляду; б/ позивач повторно не з?явився в судове засідання; в/від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:

-повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;

-належне повідомлення позивача про час розгляду справи;

-відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;

-неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;

-відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача 24 травня 2018 року було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Не дивлячись на тривалість перебування справи в провадженні суду, неодноразової неявки представника позивача в судові засідання, а також неподання доказів поважності причин неявки в судове засідання 25 травня 2018 року,судом було прийнято рішення про відкладення розгляду справи.

Однак у подальшому представник позивача двічі в судове засідання не з»явився, не повідомивши при цьому суд про причини неявки.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Неявка позивача в судове засідання та його представника є перешкодою для дотримання даних принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі.

Крім того, відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності є перешкодою для цього, оскільки, з точки зору суду, це позбавить позивача прав, гарантованих п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України.

В свою чергу залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.49,223, 257 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва