Вирок № 74920397, 25.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/1439/17

Дата документу 25.06.2018

В И Р О К

Іменем України

25 червня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого - судді Савченка А. Г.

суддів Микитенка В. М., Струкова О. М.

при секретарі Гречка Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю сторін та учасників судового провадження: прокурорів Махно А. В., Савченка О. І., захисника Болдирєва В. Є., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, представника неповнолітнього потерпілого адвоката ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_9, кримінальне провадження № 12017170190000186 по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, не одруженого, судимого

08.02.2017 Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 297 КК України на 4 роки обмеження волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Е п і з о д № 1. 20 березня 2017 доку, близько 12 год., обвинувачений ОСОБА_9, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні в автомобілі НОМЕР_1, на якому потерпілий ОСОБА_6 на прохання останнього попутно підвозив його з м. Кобеляки Полтавської області до смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, впевнившись, що на нього не звертають уваги ні сам потерпілий, ні інший пасажир -дружина останнього, ОСОБА_5, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні з правої сторони, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно з сумки, яка належить потерпілій ОСОБА_5 викрав гаманець червоного кольору вартістю 250 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1800 доларів США, що відповідно до установленого Національним банком України курсом української гривні до долара США становить 48436,56 грн. та 6300 грн., які належали потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, після чого вийшов з автомобіля в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши останнім майнової шкоди на загальну суму 54986,56 грн.

Е п і з о д № 2. 1 липня 2017 року, в нічний час доби, він же, перебуваючи поблизу гаражних приміщень біля багатоквартирного будинку, що по вул. Мате Залки, 12 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу незаконно заволодів мопедом іноземного виробництва «Honda Dio» чорного кольору без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_3, який стояв неподалік, вартістю 7830 грн., після чого з місця злочину зник, а мопедом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, якому належить транспортний засіб, майнової шкоди на вказану суму.

Е п і з о д № 3. 3 липня 2017 року, близько 06 год., він же, перебуваючи поблизу багатоквартирного будинку в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області по вул. Миру, 1-а, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом іноземного виробництва «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4, номер рами НОМЕР_5 вартістю 8191,67 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3, після чого з місця злочину зник, спричинивши останньому матеріального збитку на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_9 вказаний транспортний засіб продав громадянину ОСОБА_10, розпорядившись ним таким чином, а вилучені від цього грошові кошти витратив на власні потреби.

Е п і з о д № 4. 7 липня 2017 року, близько 03 год., обвинувачений ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу автомийки, що в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області неподалік від р. Ворскла, побачив там потерпілого ОСОБА_4, який проходив неподалік, та вирішив зненацька напасти на нього з метою заволодіння його майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розбою, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, ОСОБА_9, побіг до свого місця проживання, яке розташоване неподалік по АДРЕСА_1, де взяв металеву трубу, заздалегідь приготовлену для вчинення розбійного нападу, на кінці якої є ізоляція, та повернувшись до ОСОБА_4, який на той час дійшов до місцевої пожежної команди № 1, що по вул. Пристанційній, 42 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, скориставшись відсутністю на вулиці сторонніх осіб, зненацька ззаду напав на останнього, завдавши йому один удар металевою трубою в голову, від якого потерпілий, пробігши приблизно десять метрів, впав на землю та знепритомнів. Продовжуючи напад, обвинувачений ОСОБА_9, утримуючи в руках металеву трубу, підбіг з нею до місця знаходження непритомного ОСОБА_4, де діючи з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс йому ще не менше п'яти ударів металевою трубою по голові та тулубу, спричинивши йому відповідно до висновку судово-медичного експерта № 86 від 10 липня 2016 року тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ з забоєм головного мозку тяжкого ступеню, перелому кісток носу та решітчастої кістки з переходом на основу черепу передньої черепної ямки, забою головного мозку тяжкого ступеню, напруженої пневмоцефалії, травматичного САК, посттравматичного правостороннього розриву правої барабанної перетинки, забою м'яких тканин обличчя, тотального гемофтальму ОД, численних забійних ран правої половини обличчя та волосяної частини голови, відкритого перелому нижньої щелепи, забою грудної клітки, підшкірної гематоми м'яких тканин лівої половини грудної клітки, закритого перелому фаланги 1-го пальця правої кисті та закритого перелому 4-5 пальців лівої кісті зі зміщенням, синців на повіках правого і лівого ока, на спинці носу, на правій щоці, на підборідді справа, на правій вушній раковині, садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які виникли від дії тупих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, після чого відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Meizu M 3» вартістю 615,30 грн. у силіконовому чохлі вартістю 100 грн., з картою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 50 грн., на рахунку якої грошей не було, кросівками фірми «Adidas Gazzelle» біло-синього кольору вартістю 500 грн. та трьома ключами на кільці від квартири без вартості, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1265,30 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Е п і з о д № 5. 10 липня 2017 року під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого в АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено саморобну конструкцію з нашаруванням речовини коричневого кольору із запахом продуктів паління, яка являє собою верхній фрагмент обрізаної полімерної пляшки та керамічну чашку з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані. Відповідно до висновку експерта № 1975 від 20 липня 2017 року нашарування речовини коричневого кольору в запахом продуктів паління на поверхнях, наданого на дослідження фрагмента полімерної пляшки, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу масою 0,121 г.

Відповідно до висновку експерта № 1973 від 13 липня 2017 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 14,226 г.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб обвинувачений ОСОБА_9 на початку червня 2017 року незаконно придбав, виготовив за місцем свого проживання з кущів коноплі, зірваних ним на березі р. Ворскли, які ним попередньо були висушені та перетерті для цієї мети, та які він в подальшому без мети збуту зберігав.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вчиненому повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України (епізод № 1).

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 по фактах незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вчинені повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України (епізоди № 2, 3).

По епізоду № 4 суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_9, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, за ч. 4 ст. 187 КК України.

При кваліфікації дій обвинуваченого по вказаному епізоду суд керується положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України (епізод № 5).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Допитаний під час розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково.

При цьому він зазначив, що крадіжки грошей у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підвозили його з м. Кобеляки Полтавської області до смт. Білики Кобеляцького району 20 березня 2017 року на власному автомобілі на його прохання, він не вчинював, а під час досудового слідства обмовив себе в цьому, боячись працівників поліції, які, як він вважав, могли б застосувати щодо нього насильство, коли б він не визнав своєї вини в цьому. Зазначив, що такого насильства або погроз його застосування з боку працівників поліції відносно нього не мало місця, в зв'язку з чим він і не звертався під час досудового розслідування до правоохоронних органів з заявою про це, як не звертається і зараз. Частину ж коштів, які він повернув потерпілим, були його власними, а не вкраденими в них. Він підтвердив, що потерпілі в зазначений в обвинувальному акті день і час підвозили його з м. Кобеляки до смт. Білики на власному автомобілі НОМЕР_2 і він дійсно під час поїздки знаходився на задньому пасажирському сидінні справа в салоні автомобіля, а перед ним з спинки переднього пасажирського сидіння звисала жіноча сумка, але її він не відкривав і грошей звідти не викрадав. Вважає це випадковим збігом обставин.

Визнаючи факт вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_4 7 липня 2017 року з метою заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, він категорично заперечив при цьому факт наміру заволодіння його майном, наголосивши, що тяжкі тілесні ушкодження останньому він заподіяв з метою помсти за те, що той займається збутом наркотичних засобів та спричиняє цим велике зло суспільству, постраждалим від чого він є і сам, так як став залежним від вживання наркотичних засобів. Щоб припинити вчинення потерпілим збут наркотичних засобів і покарати його за це, він вирішив спричинити йому тілесні ушкодження, для чого приготував спеціальне знаряддя - металеву трубу, яку зберігав у себе вдома, вичікуючи зручної нагоди для цього. Коли ж 7 липня 2017 року, близько 03 год., він випадково зустрів в селищі Білики потерпілого, який повертався додому, він і вирішив вчинити на нього напад, для чого побіг додому, взяв заздалегідь приготовлене для нападу знаряддя - металеву трубу, і догнавши потерпілого, зненацька напав на нього, нанісши металевою трубою удар по голові ОСОБА_4, від якого той пробігши певну кількість кроків, впав на землю. Діючи з метою заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого і покарати останнього, він підбіг до вже лежачого непритомним на землі ОСОБА_4 та продовжив наносити йому удари металевою трубою по голові і тулубу, нанісши не менше 5-6 ударів. Побачивши, що останній не подає ознак життя, він вирішив заволодіти його майном, яке, як він вважав, було придбане останнім на кошти, отримані від збуту наркотиків. Обшукавши одяг потерпілого, він виявив у нього мобільний телефон «Meizu M 3» у силіконовому чохлі з картою оператора мобільного зв'язку «МТС» та три ключі, з'єднаних кільцем, якими він заволодів. Крім того, з ніг потерпілого він зняв кросівки фірми «Adidas Gazzelle» біло-синього кольору, які також привласнив, хоча по розміру вони йому не підійшли.

Зазначив, що вчинення збуту наркотичних засобів потерпілим ОСОБА_4, це є лише його припущення. Офіційної інформації від компетентних органів про це він не мав і про притягнення останнього до відповідальності за вчинення таких дій йому невідомо.

Саме протиправна поведінка потерпілого послужила причиною заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим ним і було вчинено напад на нього, а не з метою заволодіння майном останнього. Такий намір у нього виник вже після заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, в зв'язку з чим він і не визнає вини у вчиненні розбою, наголошуючи, що він спричинив тяжкі тілесні ушкодження останньому, після чого таємно викрав у нього вищезазначене майно, тобто вчинив крадіжку.

По інших епізодах злочинної діяльності, обвинувачений вину визнав повністю, зазначивши, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставин, у вказаних місцях та часі, він протиправно заволодів мопедом «Honda Dio» чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_2, та мопедом іноземного виробництва «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4 номер рами НОМЕР_5, який належить потерпілому ОСОБА_3, спричинивши їм збитки, зазначені в обвинувальному акті, розмір яких він визнає.

Він також визнав факт незаконного придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх відповідно до вимог закону, суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь, а тому розцінює його показання в частині невизнання вини, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене та до уваги не приймає. При цьому суд виходить з наступного.

Е п і з о д № 1

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є подружжям, під час допиту в суді, кожний окремо, показали, що 7 липня 2017 року, близько 03 год., на власному автомобілі НОМЕР_2 вони їхали з м. Кобеляки, де проживають, в м. Харків. При собі мали гроші в сумі одна тисяча вісімсот доларів США та 6700 грн., які необхідно було заплатити за проведення операції потерпілій, для чого вони й їхали до м. Харкова. Гроші знаходились в портмоне, яке лежало в жіночій сумці, що висіла на спинці переднього пасажирського сидіння. При виїзді з м. Кобеляки вони взяли до себе в салон обвинуваченого, щоб довезти його до смт. Білики, якому вони зупинились на його прохання. Він сів на заднє пасажирське сидіння, де й знаходився до місця його висадки в смт. Білики, куди вони доїхали протягом короткого проміжку часу, не більше п'ятнадцяти хвилин. Після його висадки вони продовжили рух, проїхавши кількасот метрів, після чого знову зупинились на прохання жінки, яка рухами рук просила про це. Коли ця жінка, яка попросила її підвезти, сіла на заднє пасажирське сидіння, вона звернула увагу на сумку, яка висіла на спинці переднього пасажирського сидіння і була відкритою, сказавши про це потерпілим. Вони зразу ж виявили пропажу портмоне з грішми та розвернувшись, поїхали шукати обвинуваченого, якого вони щойно висадили з автомобіля, вважаючи, що саме він заволодів їх грішми, оскільки нікого іншого в салоні їх автомобіля з моменту виїзду не було і ні за яких інших обставин гроші з сумки потерпілої пропасти не могли. Про вчинену крадіжку вони негайно повідомили в поліцію. Приблизно через годину працівниками поліції був доставлений обвинувачений, який в їх присутності зізнався в крадіжці та повернув частину викрадених ним грошей в сумі 4900 грн. Іншої частини викраденого їм не повернуто до цього часу. Обоє потерпілих в суді наголосили, що до моменту скоєння злочину ніхто із них обвинуваченого не бачив і знайомим з ним не був, а отже ніяких стосунків між ними не було і про його існування вони не знали.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав заявлений ним по матеріалах кримінального провадження цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і наполягав на його задоволенні, зазначаючи, що внаслідок вчинення злочину він і дружина зазнали значних душевних переживань і моральних страждань, викликаних не лише фактом заподіяння їм збитків, а й неможливістю продовжити лікування потерпілої, яка цього конче потребувала. Факт крадіжки, вчинений обвинуваченим, суттєво позначився і на погіршенні здоров'я ОСОБА_5, яка із-за цього втратила можливість на вчасне проведення їй запланованої операції.

При пред'явленні для впізнання по фотознімках під час досудового розслідування потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 впізнали обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яку вони 7 липня 2017 року на власному автомобілі НОМЕР_2 підвозили з м. Кобеляки до смт. Білики, та після висадки якого з автомобіля вони виявили крадіжку грошей із сумки потерпілої (том 2 а. п. 5-8, 9-12).

Свідок ОСОБА_11 під час допиту в суді показала, що вона 7 липня 2017 року була очевидцем того, як обвинувачений виходив з автомобіля НОМЕР_2, на якому його потерпілі підвозили з м. Кобеляки до смт. Білики. Зразу ж після того як він вийшов з автомобіля, вона зупинила потерпілих і попросила її підвезти. Вони погодились на це і коли вона сіла на заднє пасажирське сидіння, то побачила сумку, яка висіла на спинці переднього пасажирського сидіння і була відкритою, про що вона сказала потерпілим. Ті зразу ж виявили пропажу портмоне з грішми та розвернувшись, поїхали шукати обвинуваченого, якого вони щойно висадили з автомобіля, вважаючи, що саме він заволодів їх грішми. Про вчинену крадіжку потерпілі негайно повідомили в поліцію. Приблизно через годину працівниками поліції був доставлений обвинувачений, який в їх та її присутності зізнався в крадіжці та повернув частину викрадених ним грошей в сумі 4900 грн. Вона ствердила, що обвинувачений зізнався в крадіжці і повернув кошти добровільно, без будь-якого примусу і тиску до нього з боку працівників поліції.

На добровільність зізнання обвинуваченого у вчиненні ним крадіжки грошових коштів та видачі ним частини викраденого у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали під час допиту в суді свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були понятими при виконанні цієї процесуальної дії.

Відповідно до протоколу огляду від 20 березня 2017 року обвинувачений ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції 4971 грн., підтвердивши при цьому, що це частина грошей, яка була ним викрадена в цей же день в автомобілі НОМЕР_2, на якому його потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підвозили з м. Кобеляки до смт. Білики (том 2 а. п. 14).

Згідно довідки Національного банку України офіційний курс української гривні до 100 доларів США 20 березня 2017 року становив 2690,9264 грн. (том 2 а. п. 15).

Аналізуючи показання потерпілих в сукупності з іншими доказами по справі, суд враховує їх повну відповідність між собою в частині, що стосується часу, місця та обставин викрадення у них грошових коштів, що дає суду підстави розцінювати їх показання як правдиві.

Цей висновок суду ґрунтується ще й на тому, що потерпілі до вказаних подій не були знайомі з обвинуваченим і його не знали, в зв'язку з чим, на переконання суду, у них відсутні підстави для його обмови.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, які підтверджують факт перебування обвинуваченого в салоні автомобіля потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також його зізнання у вчиненні крадіжки та повернення частини викрадених грошей, не знайомі як між собою, так і будь з ким з потерпілих та обвинуваченим, а тому не можуть бути зацікавленими особами, а це дає підстави суду розцінювати їх показання як правдиві та такі, що відповідають дійсності.

Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним крадіжки грошових коштів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обставин, викладених в обвинувальному акті. Аналіз наведених доказів, на переконання суду, свідчить про те, що вказана сума грошових коштів у потерпілих була та знаходилась в жіночій сумці потерпілої. Гроші з сумки зникли після того, як з автомобіля вийшов обвинувачений, якого вони підвозили, що ними було виявлено негайно в присутності іншої особи. Через незначний проміжок часу після крадіжки обвинувачений був затриманий, зізнався у скоєнні крадіжки та повернув частину викрадених коштів.

Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме ОСОБА_9 і за таких обставин було вчинено крадіжку. Його ж твердження про те, що він себе обмовив у вчиненні злочину, боячись можливого незаконного впливу з боку працівників поліції в разі невизнання ним своєї вини, а гроші, які він повернув потерпілим, нібито дала йому його мати, адресу місця проживання, якої назвати він не зміг, зважаючи на час та обставини зробленої ним заяви про це, є очевидно надуманим та таким, що з урахуванням наведених вище доказів, не може бути прийнятим до уваги судом.

При оцінці показань обвинуваченого суд враховує також схильність обвинуваченого до вживання наркотичних засобів та його залежність від цього.

Е п і з о д № 2

Обвинувачений ОСОБА_9 по цьому епізоду його злочинної діяльності визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, підтвердивши факт викрадення мопеду «Honda Dio» чорного кольору без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_3 вартістю 7830 грн., який належить потерпілому ОСОБА_2, за обставин викладених в обвинувальному акті.

Обставини викрадення у нього мопеду «Honda Dio» та заподіяння йому збитків на вказану суму підтвердив під час допиту в суді потерпілий ОСОБА_2, який зазначив, що на даний час йому відомо про те, що незаконне заволодіння його транспортним засобом вчинив обвинувачений ОСОБА_9 Оскільки на даний час мопед вилучений і зберігається в Кобеляцькому ВП, то претензій матеріального характеру до останнього він не має.

При пред'явленні для впізнання в ході досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 2 а. п. 90-93), він впізнав скутер, який був викрадений у нього обвинуваченим і вилучений в ході розслідування матеріалів кримінального провадження як такий, що належить йому.

Факт викрадення скутера у потерпілого ОСОБА_2 підтверджується також протоколом огляду від 11 липня 2017 року, який був досліджений в суді (том 2 а. п. 87-89).

Згідно висновку експерта № 102 від 22 серпня 2017 року (том 2 а. п. 95-96) ринкова вартість викраденого мопеда «Honda Dio» номер шасі НОМЕР_3 2008 року випуску, станом на 1 липня 2017 року становить 7830 грн.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у незаконному заволодінні транспортним засобом - мопедом «Honda Dio», який належить потерпілому ОСОБА_2, за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Зважаючи на відповідність показань обвинуваченого по цьому епізоду його злочинної діяльності іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, суд приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності, а тому разом з іншими доказами покладає їх в основу обвинувачення останнього у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Е п і з о д № 3

В ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_9 визнав свою вину по факту незаконного заволодіння мопедом іноземного виробництва «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4 номер рами НОМЕР_5 вартістю 8191,67 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3 за обставин викладених в обвинувальному акті.

Факт та обставини заволодіння його транспортним засобом, а також заподіяння йому збитків, зазначених в обвинувальному акті, підтвердив під час допиту в суді потерпілий ОСОБА_3, зазначивши, що оскільки його транспортний засіб на даний час вилучений і знаходиться на зберіганні в Кобеляцькому ВП, то претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9, який вчинив цей злочин, він не має.

Факт викрадення мопеда у потерпілого ОСОБА_3 підтверджується також протоколом огляду від 11 липня 2017 року, який був досліджений в суді (том 2 а. п. 97-99), в ході якого було встановлено відсутність транспортного засобу на місці його зберігання потерпілим.

Відповідно до протоколу огляду від 11 липня 2017 року (том 2 а. п. 100-102) було вилучено мопед «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4 на вулиці Миру, 71 в с. Зачепилівка Ново-Санжарського району Полтавської області у особи, яка його купила у обвинуваченого - ОСОБА_10

При пред'явленні для впізнання по фотознімках під час досудового розслідування свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка продала йому цей транспортний засіб (том 2 а. п. 103-106).

Потерпілий ОСОБА_3 впізнав мопед «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4, який йому було пред'явлено для впізнання в ході досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 2 а. п. 107-110), як такий, що належить йому та був викрадений у нього обвинуваченим і вилучений в ході розслідування матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку експерта № 103 від 22 серпня 2017 року (том 2 а. п. 113-115) ринкова вартість викраденого мопеда «Suzuki Lets 2», номер шасі - НОМЕР_5, 1997 року випуску, станом на 3 липня 2017 року становить 8191,67 грн.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у незаконному заволодінні транспортним засобом - мопедом «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4, який належить потерпілому ОСОБА_3 за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Зважаючи на відповідність показань обвинуваченого по цьому епізоду його злочинної діяльності іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, суд приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності, а тому разом з іншими доказами покладає їх в основу його обвинувачення у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Е п і з о д № 4

Обвинувачений ОСОБА_9, заперечуючи факт вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_4 підкреслив, як про це зазначено вище, що такий напад він вчинив виключно з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, а не заволодіння його майном, намір про що у нього виник вже після того. При цьому він визнав як факт заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень за обставин, викладених в обвинувальному акті, так і заволодіння чужим майном потерпілого та спричинення йому матеріальних збитків.

Приймаючи до уваги показання обвинуваченого в частині його причетності до нападу на потерпілого, заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень та викрадення у нього чужого майна за обставин, вказаних в обвинувальному акті, суд розцінює як надумані та такі, що спростовуються іншими доказами по справі, його показання в частині, що стосуються мети та мотивів нападу на потерпілого. При цьому суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_4 під час допиту в суді показав, що 7 липня 2017 року, близько 03 год., він повертався додому та йшов по вулиці, на якій проживає обвинувачений ОСОБА_9 В цей час йому назустріч йшов останній. Коли він розминувся з ним, то через якусь коротку мить відчув сильний удар тяжким твердим предметом по голові, від якого впав на землю та знепритомнів і що відбувалося далі не відчував. До свідомості повернувся, перебуваючи в лікарні. Тоді ж і виявив, що у нього пропав мобільний телефон марки «Meizu M 3» вартістю 615,30 грн. у силіконовому чохлі вартістю 100 грн. з картою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 50 грн., кросівки фірми «Adidas Gazzelle» біло-синього кольору вартістю 500 грн. та три ключі на кільці від квартири, внаслідок чого йому було спричинено майнову шкоду на загальну суму 1265,30 грн.

Він також підтримав заявлений в його інтересах законним представником неповнолітнього потерпілого цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначивши, що внаслідок нападу, він зазнав значної втрати свого здоров'я, з приводу чого тривалий час лікувався і продовжує лікуватись. Йому спричинено велику фізичну біль та моральні страждання, а також душевні переживання, які не облишають йо ні на мить. Його супроводжують муки та страшні болі до цього часу. Йому та його батькам приходиться нести великі матеріальні трати для лікування із-за отриманих тілесних ушкоджень. Все це значним чином порушило його звичайний ритм життя, внесло великі корективи в його спілкування з оточуючими та в можливості реалізувати задуми. В зв'язку з цим він просить задовольнити заявлений цивільний позов в повному обсязі.

Факт нападу на потерпілого та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за обставин, викладених вище, підтвердив під час допиту в суді законний представник неповнолітнього потерпілого, його батько ОСОБА_7, якому про обставини нападу на сина та заподіяння йому тілесних ушкоджень стало відомо спочатку від сусідів, а потім і від сина, коли той вже перебував в лікарні. Він зазначив, що в інтересах сина заявив цивільний позов, на задоволенні якого наполягав в повному обсязі. Зазначив, що під час досудового розслідування працівниками поліції йому було повернуто мобільний телефон сина. Інших речей йому не повертали, матеріальних збитків обвинувачений не відшкодовував.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_14 показала, що вона була присутньою в якості понятої під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого, в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Meizu M 3», який належить потерпілому ОСОБА_4, кросівки фірми «Adidas Gazzelle», футболку, шорти, а також палицю зі слідами бурого кольору, схожого на кров на них, скутер, інструмент невідомого походження та наркотики. Все це було належним чином описано в протоколі обшуку, упаковано та опечатано.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 7 липня 2017 року, який був досліджений в суді (том 2 а. п. 16-30), на місці, де було вчинено напад на потерпілого виявлені численні плями бурого кольору, схожого на кров, а також сліди рук та ніг людини.

Під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого 10 липня 2017 року, протокол про що був досліджений в суді (том 2 а. п. 34-55), було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Meizu M 3»; шорти червоного кольору, бриджі чоловічі джинсові з слідами речовини бурого кольору на них; кросівки фірми «Adidas Gazzelle»; дві металеві труби з слідами речовини бурого кольору на них; обрізну пластикову пляшку; скутер «Honda Dio» та інші речі.

Згідно висновку експерта № 86 від 10 липня 2017 року (том 2 а. п. 32-33) у потерпілого ОСОБА_4 при проведенні судово-медичної експертизи виявлені ВЧМТ з забоєм головного мозку тяжкого ступеню, перелом кісток носу та решітчастої кістки з переходом на основу черепу передньої черепної ямки, забій головного мозку тяжкого ступеню, напружена пневмоцефалія, травматичний САК, посттравматичний правосторонній розрив правої барабанної перетинки, забій м'яких тканин обличчя, тотальний гемофтальм ОД, численні забійні рани правої половини обличчя та волосяної частини голови, відкритий перелом нижньої щелепи, забій грудної клітки, підшкірна гематома м'яких тканин лівої половини грудної клітки, закритий перелом фаланги 1-го пальця правої кисті та закритий перелом 4-5 пальців лівої кісті зі зміщенням, синці на повіках правого і лівого ока, на спинці носу, на правій щоці, на підборідді справа, на правій вушній раковині, садно на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які виникли від дії тупих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

Відповідно до висновку експерта № 543 від 26 липня 2017 року (том 2 а. п. 60-66) ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону «Meizu M 3» на момент проведення експертизи може становити 615,30 грн.

Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 та заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень. При цьому суд, крім сукупності наведених вище доказів, виходить з визнання обвинуваченим самого факту нападу на потерпілого у вказані в обвинувальному акті часі та місці з використанням знарядь, які зазначені в обвинувальному акті, механізму, способу та характеру заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, обставин заволодіння та найменування викраденого майна. Судом безперечно встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні саме обвинуваченим.

Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченого, суд вважає, що він вчинив розбій, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи при цьому ціль особистого збагачення, демонструючи відкриту зневагу до загальнолюдських цінностей і правил поведінки в суспільстві.

Такий висновок суду ґрунтується на наведених вище доказах, які суд вважає достатніми та допустимими.

Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого про те, що напад на потерпілого ОСОБА_4 він вчинив не з метою заволодіння його майном, а нібито з мотивів помсти та кари за його протиправну поведінку, пов'язану з збутом наркотичних засобів, яка, крім його голослівних тверджень, ніякими іншими доказами не підтверджується.

Не приймаючи до уваги це твердження та розцінюючи його як надумане, суд виходить з оцінки зовнішнього прояву його дій під час нападу на потерпілого, яка свідчить про його суб'єктивну сторону в ставленні до скоєного і, на думку суду, є безперечним підтвердженням наявності у нього умислу на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном потерпілого, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Про це, на думку суду, свідчить наявність заздалегідь приготовлених знарядь нападу, раптовість, зухвалість та жорстокість дій під час його здійснення, одночасність заподіяння тілесних ушкоджень та заволодіння його майном, що з очевидністю вказують на наявність мети нападу, а саме заволодіння майном потерпілого, в зв'язку з чим суд розцінює його дії як розбій, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Отже, на підставі наведеного, суд констатує факт доведеності вини обвинуваченого у вчиненні розбою на потерпілого ОСОБА_4, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Е п і з о д № 5

Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, про що зазначив під час допиту в суді. Наголосив, що він є особою наркозалежною, а тому наркотичний засіб зберігав виключно для себе, не маючи наміру його збувати.

Його винуватість у цьому, крім повного визнання вини, підтверджується сукупністю доказів, які були безпосередньо досліджені судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження.

Так, згідно протоколу обшуку від 10 липня 2017 року, який був досліджений в суді (том 2 а. п. 34-55), було виявлено та вилучено, зокрема чашку із речовиною рослинного походження, що перебуває у висушеному та подрібненому стані, за ботанічними ознаками схожа на рослину коноплі, два шприца, верхня частина полімерної пляшки із нашаруванням речовини коричневого кольору, яка має специфічний запах.

Відповідно до висновку експерта № 1973 від 13 липня 2017 року (том 2 а. п. 79-81) надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 14,226 г.

Згідно висновку експерта № 1975 від 20 липня 2017 року (том 2 а. п. 83-85) нашарування речовини коричневого кольору із запахом продуктів паління на поверхнях, наданого на дослідження фрагмента полімерної пляшки, містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено екстракт канабісу, маса якого становить 0,121 г.

Аналіз наведених доказів, на переконання суду, безперечно свідчить про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів за обставин, викладених в обвинувальному акті, що ним не заперечується і дає підстави суду визнати його показання в цій частині такими, що відповідають дійсності та є правдивими, а отже покласти їх в основу обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненому.

Крім наведених доказів, по всіх епізодах його злочинної діяльності, суд на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень також враховує речові докази, які додані до матеріалів кримінального провадження та були предметом розгляду в суді.

Суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого по всіх інкримінованих йому епізодах злочинної діяльності.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

Обставинами, які обтяжують його покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані сп'яніння.

При визначенні обставин, які обтяжують покарання, суд також керується положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини вчинення кожного із них, особу винного, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після цього, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність тих, що його обтяжують, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, скоєних з тих же мотивів, від відбування яких був звільнений з випробуванням з іспитовим строком відповідно до вимог статті 75 КК України, в період якого й вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, характеристику його особи як такої, що ніколи не займалась суспільно-корисною діяльністю, вчинюючи при цьому злочинні діяння, його поведінку як під час скоєння злочинів, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, є демонстрацією зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки та небажання виправитися, що він зухвало продемонстрував під час розгляду кримінального провадження в суді, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність тих, які його обтяжують, відсутність стійких соціальних зв'язків та небажання займатися суспільно-корисною діяльністю, думку потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які наполягають на його суворому покаранні, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю вироків за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки після засудження його за попереднім вироком, але до повного відбуття покарання він вчинив нові злочини. Зважаючи на те, що ним було вчинено два тяжких та особливо тяжкий злочини під час відбування ним покарання, особливо тяжкий злочин вчинено ним з проявом особливої жорстокості і зухвалості та заподіянням тяжких наслідків, з моменту засудження за попереднім вироком і до вчинення ним нового злочину минув незначний проміжок часу, суд приходить до висновку про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого для суспільства, а тому вважає за необхідне повністю приєднати до призначеного за новим вироком не відбуте покарання за попереднім вироком.

Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Вирішення цивільного позову

Потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_15 по матеріалах кримінального провадження заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суми:

- законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, який діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суми 39397,14 грн. 500000 гривень відповідно (том 1 а. п. 66-69);

- потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування 49765,56 грн. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди (том 1 а. п. 193-196).

Прокурором заявлено цивільні позови в інтересах держави до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в інтересах Кобеляцької центральної районної лікарні в сумі 377,75 грн. та в інтересах Полтавської обласної клінічної карні ім. М. В. Скліфасовського в сумі 20118 грн. (том 1 а. п. 22-25, 26-29).

Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд керується статтями 28, 128 КПК України, статтями 1166, 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

В добровільному порядку збитки, завдані злочинами не відшкодовувались.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним і факт заподіяння потерпілим збитків на суми викраденого у них майна.

Суд вважає, що кожному із потерпілих, які про це заявили, була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину щодо кожного із них вони зазнали інтенсивних фізичних, душевних, психічних переживань. Крім того, було завдано значну шкоду здоров'ю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, що потягло за собою вимушені зміни в його житті. Потерпілими було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, нікому із них в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілого ОСОБА_6 в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а потерпілого ОСОБА_4 частково, а саме в розмірі трьохсот тисяч гривень.

Підлягають задоволенню також цивільні позови прокурора про відшкодування витрат закладами охорони здоров'я за лікування потерпілого.

Процесуальні витрати в сумі 3559,32 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_9 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді одинадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна;

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому покарання у виді одинадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю вироків, повністю приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуте покарання за вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.02.2017 року, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків переводиться у співвідношенні одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, тобто два роки позбавлення волі, у виді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 25 червня 2018 року.

Заявлені по справі цивільні позови:

- законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, який діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілого 39397,14 грн. матеріальної шкоди та триста тисяч гривень моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити;

- потерпілого ОСОБА_6 задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на його користь 49765,56 грн. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 20118 грн. шляхом їх сплати на розрахунковий рахунок 35420201031527 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, ЄДРПОУ 01999106 МФО 831019.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь Кобеляцької центральної районної лікарні в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 377,75 грн. шляхом їх сплати на розрахунковий рахунок 35414001129269 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, ЄДРПОУ 01999307.

Речові докази:

- мобільний телефон «Meizu M 3», який переданий на зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого, повернути потерпілому;

- два порожніх шприца по 10 мл кожен, скляну пляшку, зразки крові ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_9, шкарпетки та грунт зі слідами РБК, зразки крові ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_9, два недопалки, траву зі слідами РБК, металевий прут в гумовій оправі зі слідами РБК в полімерному пакеті та ниточками стерильної марлі з нанесеними на них витяжками і контролі до них, металеву трубу білого кольору, на кінці якої є ізоляція зі слідами РБК та ниточками стерильної марлі з нанесеними на них витяжками і контролі до них, рослини квасолі зі слідами РБК, рослини картоплі з 2, 3, 5 рядів та грунт між 2 та 3 рядом картоплі, висушену речовину зеленого кольору, верхній фрагмент полімерної пляшки, які зберігаються в кімнаті речових доказів Кобеляцького ВП (том 2 а. п. 37, 56, 73-77, 82, 86), - знищити;

- табличку державного номерного знаку НОМЕР_4, два дзеркала до скутера, рюкзак чорного кольору, музичний центр «SONY» з двома колонками, дві бензопили помаранчевого кольору без шин та болгарку фірми «ТЕХ АС», зварювальний апарат «АС VELDER BX - 200 С», мопеди «Honda Dio» номер шасі НОМЕР_3 2008 року випуску та «Suzuki Lets 2» д. н. з. НОМЕР_4, велосипед «Україна», шльопанці, сорочку та кепку, туфлі чорного кольору, штани, бриджі, труси, 4 хустинки, купюру номіналом 1 гривня зі слідами РБК, шкарпетки чорного кольору та штани чорного кольору зі слідами РБК, футболку чорно-голубо-сірого кольору зі слідами РБК, джинсові бриджі фірми «LS» зі слідами РБК, шорти червоного кольору фірми «Sports» зі слідами РБК, кросівки темно-синього кольору фірми «Adidas» зі слідами РБК, кросівки сіро-синього кольору фірми «Sayota» зі слідами РБК, куртку чорного кольору зі слідами РБК, футболку синього кольору зі слідами РБК, пачку сигарет, 4 грн., які зберігаються в камері речових доказів Кобеляцького ВП (том 2 а. п. 31, 56, 73-77, 111, 119), - повернути за належністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави 3559,32 грн. судових витрат.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_9 під вартою в зв'язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цій справі з 7 вересня 2017 року по 25 червня 2018 року.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

С у д д і :

А. Г. Савченко В. М. Микитенко О. М. Струков

СуддяА.Г. Савченко