Постанова № 74917925, 22.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1462/17 Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/2537/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 33 22.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Таргоній Д.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укрфінстрах», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап», фірма «ОСОБА_4 де Асигураре Реасигураре «Нова Ассистанс» С.Р.Л.», Республіка Молдова про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих неналежним наданням послуг у сфері страхування життя,-

встановила:

у березні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Броварського районного суду Київської області із позовом до ТОВ «Укрфінстрах» про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного надання послуг в сфері страхування життя та матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2016 року позивачі придбали у ТОВ «Джоін Ап» пакетний тур на відпочинок у готелі ОСОБА_5 у місті ОСОБА_6 Шейх у Єгипті вартістю 39 500 грн.

При купівлі пакетного туру на період туристичної подорожі з 07 по 28 грудня 2016 року їм запропонували придбати Сертифікат №549379 (договір страхування), що давав право на отримання негайної необхідної медичної допомоги не пізніше ніж протягом 24 годин після звернення до спеціалізованої служби страховика (ассистенту) за телефонами вказаними у сертифікаті.

Необхідну медичну допомогу зобов’язувалася надати ТДВ «СК «Укрфінстрах», з якою туристична компанія «Джоін Ап» уклала Генеральний договір №МВ 02/16 від 29 червня 2016 року про комплексне страхування подорожуючих за межі країни постійного проживання.

Відповідно до Сертифікату, позивачі виступили як застраховані особи,

ТДВ «СК «Укрфінстрах» - страховиком, ТОВ «Джоін Ап» - страхувальником.

Сума страхового забезпечення медичних витрат на одну особу відповідно до Сертифікату № 549379 у разі настання страхового випадку, визначена у розмірі – 15 000 доларів США на кожну застраховану особу.

24 грудня 2016 року у зв’язку із погіршення самопочуття позивача ОСОБА_2, позивач ОСОБА_3 згідно із умовами страхового полісу зателефонувала до представника ТДВ «СК»Укрфінстрах» у м. Хургада в Єгипті та повідомила про наявність захворювання і необхідність надання медичної допомоги.

Того ж дня ОСОБА_2 оглянув лікар, який зробив укол, видав пігулки та надав рекомендації по їх вживанню.

Вранці у день відльоту, 28 грудня 2016 року ОСОБА_2 відчув різке погіршення стану здоров’я у зв’язку з чим не мав змоги пересуватися без сторонньої допомоги.

Лікар готелю ОСОБА_5 оглянув позивача та заявив про необхідність проведення повного медичного обстеження в умовах стаціонарного медичного закладу.

Позивач ОСОБА_3 за номером мобільного телефону, вказаного у Сертифікаті, зателефонувала до представника ТДВ «СК «Укрфінстрах» та попросила надати невідкладні медичні і медично-транспортні послуги.

Разом з тим, у наданні таких послуг їм було відмовлено.

Враховуючи тяжкий стан позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 терміново, за допомогою готельного лікаря, викликала карету швидкої медичної допомоги, провела медичне обстеження, що тривало до 02 січня 2017 року.

У результаті проведених досліджень ОСОБА_2 встановлено діагноз: гострий приступ хвороби «Меньєра», який супроводжувався повним розладом вестибулярних функцій з тимчасовою втратою рухомості.

У період проведення лікування позивачем ОСОБА_2 понесені фінансові витрати на суму - 26 786 грн. 00 коп., що складаються із витрат на транспортування до госпіталю й оплату ліків на суму – 3 092 єгипетських фунтів, що станом на день подачі позову складає – 4 509 грн. 00 коп., доплати за продовження проживання у готелі ОСОБА_5 за одну добу – 2 189 грн. 00 коп., доплати через туристичну компанію за продовження терміну проживання у готелі на чотири доби – 8 925 грн. 00 коп.; оплати авіаквитків із ОСОБА_6 Шейху до України – 7 530 грн. 00 коп.

Витрати ОСОБА_3 на телефонні розмови мобільного зв’язку у роумінгу з представником ТДВ «СК «Укрфінстрах» 28 грудня 2016 року у державі Єгипет складають 3 639 грн. 00 коп., які також підлягають відшкодуванню.

Позивачі також вказують, що їм було завдано моральну шкоду, розмір якої вони оцінюють в 01 грн. 00 коп. кожному.

Позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути із товариства з додатковою відповідальністю «СК «Укрфінстрах» на користь ОСОБА_2 матеріальні витрати, понесені під час вимушеного лікування у розмірі - 26 786 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі – 01 грн. 00 коп., завдану внаслідок невиконання зобов’язань згідно із умовами Сертифікату №549379 від 01 грудня 2016 року та Генерального договору страхування; стягнути із ТДВ «СК «Укрфінстрах» на користь ОСОБА_3 матеріальні витрати на телефонний зв'язок у розмірі – 3 639 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі – 01 грн. 00 коп., завдані внаслідок невиконання зобов’язань згідно із умовами Сертифікату №549379 від 01 грудня 2016 року та Генерального договору страхування.

Рішенням Броварського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилаються на те, що незаконність та необґрунтованість рішення суду полягає у незастосуванні судом повною юридичною мірою законодавчих наслідків визнання позивачів у страхових правовідносинах третіми особами.

Жодних обов’язків по відношенню до сторін договору – страхувальника ТОВ «Джоін Ап» та страховика «ТОВ «СК «Укрфінстрах», які є сторонами Генерального договору комплексного страхування подорожуючих за межі країни постійного проживання №МВ 02/16 від 29 червня 2016 року позивачі не мають.

Страховиком укладений із страховим агентом-нерезидентом «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.» Договір доручення від 01 вересня 2014 року, предметом якого є саме організація послуг медичного обслуговування застрахованим особам в момент настання страхових випадків згідно із договорами страхування, укладеними страховиком.

Крім того, «І.М. «Нова Ассистанс» С.Р.Л.» є підприємством, що зареєстрований за законодавством Республіка Молдова, який організує надання сервісних послуг застрахованим особам, врегульовує збитки, забезпечує взаємостосунки із медичними та іншими установами, гарантує та в авансовому порядку сплачує видатки за медичні та інші надані послуги напряму постачальникам послуг.

Відповідно до п.3.9 Договору доручення – «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.» зобов’язується забезпечити збір необхідних документів, вказаних у договорах страхування (полісах).

Вважають, що суд, приймаючи рішення порушив принцип верховенства права і законодавства, відповідно до якого суд вирішує справу.

Страховик має правовий обов’язок збирати докази та доводити в суді настання/ненастання страхового випадку і відповідно несення/не несення правового обов’язку відшкодовувати страхове відшкодування.

Просили, скасувати рішення Броварського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На вищезазначену апеляційну скаргу, ТДВ «СК «Укрфінстрах» подало відзив, мотивуючи його тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не припустився порушення норм ні матеріального ні процесуального права.

Так, ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 були застрахованими особами в ТДВ «СК «Укрфінстрах». Період страхування з 07 грудня 2016 року по 28 грудня 2016 року відповідно до Сертифікату застрахованої особи №549379.

Даний договір страхування укладений на підставі Генерального договору №МВ 02/16 від 29 червня 2016 року комплексного страхування подорожуючих за межі країни постійного проживання, відповідно до яких Страхувальником виступає ДП «А.Е.Т. ОСОБА_8».

Позивачі 25 грудня 2016 року на підставі і згідно умов Сертифікату звернулись до сервісного центру «Нова Ассистанс» за наданням медичної допомоги, при цьому діяли згідно розділу 6 Сертифікату. Асистансом була організована медична допомога ОСОБА_2, надане лікування та медикаменти. При цьому, жодних претензій з боку позивачів не надходило.

28 грудня 2016 року о 12 год. 45 хв. до сервісного центру «Нова Ассистанс» повторно звернулись Позивачі.

Таким чином, Позивачами прийнято умови викладені в Сертифікаті.

Таким чином, безпосередньо Сертифікатом, умови якого прийняті Позивачами, зазначений обов’язок Позивачів надавати документи, що підтверджують настання страхового випадку та витрати які застрахована особа понесла.

Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 червня 2016 року між ТДВ «СК «Укрфінстрах» - страховиком й ТОВ «Джоін Ап» - страхувальником, укладено генеральний договір № МВ-02/16 комплексного страхування подорожуючих за межі країни постійного проживання, предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству, пов’язані у тому числі із добровільним страхуванням медичних витрат – життям, здоров’ям застрахованої особи та медичними витратами застрахованої особи, а також її додатковими витратами, які безпосередньо пов’язані з настанням страхового випадку під час здійснення застрахованою особою подорожі.

Відповідно до Сертифікату №549379 ОСОБА_2 й ОСОБА_3 були застрахованими особами у ТДВ «СК «Укрфінстрах» на період з 07 по 28 грудня 2016 року.

Згідно зі списком застрахованих осіб від 12 грудня 2016 року за період з 01 грудня 2016 року по 10 грудня 2016 року за Генеральним договором № МВ -02/16 комплексного страхування подорожуючих за межі країни постійного проживання від 24 червня 2016 року ОСОБА_2 й ОСОБА_3 значаться серед осіб застрахованих у ТДВ «СК «Укрфінстрах», страхова сума на кожну особу складає 15 000 доларів США 00 центів.

ТОВ «Джоін Ап» відповідно до Сертифікату застрахованої особи № 549379 перерахувало на користь ТДВ «СК «Укрфінстрах» грошові кошти у розмірі – 400 грн. 84 коп., про що свідчить платіжне доручення № 2986 від 21 грудня 2016 року й рахунок-реєстр № 45/16 від 20 грудня 2016 року.

Відповідно до умов добровільного страхування медичних витрат під час подорожі - страховим випадком є здійснення спеціалізованою службою страховика (ассистансом)/застрахованою особою, непередбачуваних витрат, пов’язаних із наданням застрахованій особі медичної та медико - транспортної допомоги та послуг у межах та в обсязі Програми страхування та лімітів страхування, передбачених договором страхування у зв’язку зі зверненням застрахованої особи під час дії договору до спеціалізованої служби страховика (Ассистансу) або медичного закладу з приводу гострого захворювання, розладу здоров’я або настання нещасного випадку, смерті застрахованої особи. Отже, відповідно до вказаного сертифікату відшкодуванню підлягають витрати пов’язані із наданням застрахованій особі медичної допомоги в обсязі, передбаченому договором страхування у зв’язку із гострим захворюванням, розладом здоров’я або внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до сертифікату № 549379, компанією, що здійснює організацію послуг медичного обслуговування є «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.», яка діє згідно із положенням та має право здійснювати юридичні дії по захисту та представленню інтересів «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.» в Україні. Відносини між третьою особою й відповідачем у справі врегульовані договором №22-1838 від 01 вересня 2014 року.

У період з 07 по 28 грудня 2016 року позивачі перебували у туристичній подорожі у місті ОСОБА_6 Шейх у Єгипті.

25 грудня 2016 року до сервісного центру «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.» надійшов дзвінок від ОСОБА_3 про погіршення самопочуття ОСОБА_2, при цьому останньому було надано медичну допомогу, встановлено діагноз й видано відповідні ліки.

28 грудня 2016 року ОСОБА_3 повторно звернулася до сервісного центру із скаргою на погіршення стану здоров’я ОСОБА_2, при цьому, позивачі відмовилися від допомоги сервісного центру «ОСОБА_7 Ассистанс» С.Р.Л.» й ТДВ «СК «Укрфінстрах».

ОСОБА_2 самостійно звернувся до медичного закладу Єгипту, де йому було проведено ряд обстежень.

До суми страхового відшкодування, яку позивачі просять відшкодувати входять витрати на транспортування до госпіталю й медичне обслуговування, вартість авіаквитків, доплата за продовження проживання у готелі, а також телефонні розмови мобільного зв’язку.

Так, згідно із пунктом 4.1.2.1 Сертифікату відшкодуванню підлягають витрати на лікування – витрати, що викликані при наданні медичної допомоги застрахованій особі, і включають у себе надання: невідкладеної стаціонарної допомоги у медичних закладах; невідкладеної амбулаторної допомоги у медичному закладі або дипломованим лікарем; первинна консультація та діагностика, які надаються застрахованій особі зі скаргами Ассистансу за телефонами, вказаними у сертифікаті застрахованої особи. Первинна консультація та діагностика підлягають відшкодуванню за рахунок страховика лише у разі їх організації Ассистансом і в розмірі, що не перевищує 100 євро за весь комплекс послуг; оплати ліків, призначених для невідкладного лікування або зняття гострого стану (за умови, що такі ліки придбані за рецептом лікаря, на підставі пред’явленого рецепту та підтвердження факту оплати.

Відповідно до пунктів 4.1.2.2 й 4.1.2.3 сертифікату відшкодуванню підлягають витрати на транспортування застрахованої особи: до найближчого медичного закладу чи лікаря машиною швидкої допомоги або іншим транспортним засобом, а також після проведення консультації та/або обстеження до місця тимчасового проживання застрахованої особи під час подорожі у країні перебування (готелю або іншого місця) в розмірі, що не перевищує 50 євро за транспортування у обидві сторони; до конкретного пункту (медичного закладу найближчого до міжнародного аеропорту або найближчого до пункту перетину кордону, тощо) країни постійного проживання, якщо необхідність транспортування виникла у результаті нещасного випадку або раптового захворювання, щодо якого діє страховий захист, та є необхідним з медичних показань при наявності медичного висновку (у тому числі медична репатріація), на суму, що не перевищує 1 500 євро; на проїзд особи, яка супроводжує застраховану особу з країни перебування до країни її постійного проживання, якщо застрахована особа через свій фізичний стан не може самостійно повернутися в країну постійного проживання і це підтверджено медичним висновком.

Згідно із пунктом 4.1.2.5 витрати на телефонний зв'язок включають витрати на послуги з надання телефонного зв’язку застрахованої особи, або особи, що представляє її інтереси з асистуючою компанією та/або страховиком з приводу повідомлення про страховий випадок та з метою передачі термінових повідомлень, пов’язаних зі страховим випадком.

Пунктом 4.1.4.1 Сертифікату визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір витрат. Такими документами зокрема є: заява про настання події, що має ознаки страхового випадку, за формою, встановленою страховиком; заява про страхову виплату; копія вітчизняного паспорту (свідоцтва про народження) застрахованої особи; копія довідки про присвоєння ІПН; копія закордонного паспорту; сертифікат застрахованої особи; оригінали проїзних документів; оригінали довідок медичного закладу про амбулаторне чи стаціонарне лікування, оригінали деталізованих рахунків про надання медичних послуг; оригінали квитанцій про оплату наданих медичних та інших послуг; оригінали рецептів із назвами ліків, завірені відповідним лікарем, оригінали документів, що підтверджують розмір збитків понесених внаслідок настання страхового випадку; оригінали документів Ассистанту щодо витрат пов’язаних із страховим випадком.

13 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку. У додатку до заяви позивачем додано договір страхування, копію закордонного паспорту, копію проїзного документу, копію паспорту, копію свідоцтва про народження, ідентифікаційний номер, рецепт лікаря на медикаменти, фіскальний чек з аптеки, де були придбані медикаменти, довідка-рахунок з медичного закладу, інша медична документація.

Листом від 23 січня 2017 року ТДВ «СК «Укрфінстрах» роз’яснив позивачу, що серед наданих ним документів, відсутні документи обов’язковість надання яких передбачено пунктом 4.1.4.1 Сертифіката застрахованої особи № 549379, а саме: медичний документ з встановленим діагнозом, призначеними рекомендаціями відносно подальшого обстеження та лікування; детальний рахунок; оригінали квитанцій, що підтверджують оплату лікування та медикаментів призначених лікарем. Крім того, у листі зазначено, що відповідно до пункту 4.1.4.2 Сертифікату вищевказані документи повинні бути надані англійською мовою, або мати офіційний переклад українською мовою.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі не надали суду належних доказів, які б підтверджували розмір понесених витрат на транспортування до госпіталю, медичне обслуговування та оплату ліків.

Крім цього, позивачі відмовилися від допомоги сервісного центру та страховика, самостійно звернулися до медичного закладу. Медичних документів (рецептів, направлень), які б свідчили про необхідність проведення позивачам комплексної діагностики, а саме проведення КТ головного мозку, УЗД черевної порожнини, аналізів на функціонування печінки, нирок, аналізу крові, аналізів на креатин, ЕКГ, коагулограма матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про встановлення позивачу ОСОБА_2 станом на 28 грудня 2016 року діагнозу хвороба «Меньєра».

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, стаття 1 Закону України «Про страхування» визначає, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини другої статті 3 зазначеного Закону, страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

За правилами статті 979 ЦК України та частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частина перша статті 9 вищезазначеного Закону передбачає, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачами не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв’язку з чим рішення Броварського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року слід залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді