Рішення № 74916530, 25.06.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1118/18

2/683/720/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

за участю секретаря Крупської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу № 683/1118/18, №2/683/720/2018, за позовом першого. заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 (місце знаходження: вул. К. Острозького, 41, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., 31100) до відповідачів ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, (місце знаходження: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, 29016), та ОСОБА_3 (місце знаходження: вул. Миру, 56, с. Пашківці, Старокостянтинівський район, Хмельницька обл., 31124) про визнання недійсним наказу про затвердження документації із землеустрою та повернення спірної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року перший заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, та ОСОБА_3 та просить визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22- 23060-СГ. яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005), що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району; зобов'язати ОСОБА_3 повернути державі земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005), що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22-23060-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005) та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 12.01.2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку. 25.01.2018 року між ОСОБА_3 та приватною агрофірмою «Новий світ» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. 06.02.2018 року відомості про право оренди земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, місцевою прокуратурою встановлено, що вищевказаний наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22- 23050-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню у державну власність. Так, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відповідач на підставі наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.07.2016 року №11-6561/14-16-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 15.07.2016 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:5253) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шпаківської сільської ради

Новомиргородського району Кіровоградської області. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 09.08.2016 року відчужено для ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу. Оскільки, ОСОБА_3 при отриманні у власність земельної ділянки не врахував, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вказаний наказ слід визнати недійсним , а земельну ділянку повернути державі.

Прокурор звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача - головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області проти позову заперечив в частині стягнення судового збору з них, так як головне управління діяло відповідно до вимог закону, оскільки при зверненні ОСОБА_3 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки не скористався. Крім того, головне управління не має доступ до автоматизованої системи діловодства ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, а тому не мало можливості прослідкувати чи особа скористалась своїм правом на безоплатну приватизацію чи ні. Враховуючи, що ОСОБА_3 ввів в оману Головне управління, а саме, що останній скористався своїм правом, підстав для стягнення судового збору з них немає.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22-23060-СТ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005) та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 12.01.2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Встановлено, що 25.01.2018 року між ОСОБА_3 та приватною агрофірмою «Новий світ» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

06.02.2018 року відомості про право оренди земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 на підставі наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.07.2016 року №11- 6561/14-16-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 15.07.2016 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:5253) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 09.08.2016 року відчужено для ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

Зазначені обставини підтверджуються: інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; копією відповіді ТУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.03.2018 №10-22-0.3-2050/2-18; копією заяви ОСОБА_3 від 16.01.2017 року; копією заяви ОСОБА_3 від 28.11.2017: копією наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від №22-3837-СГ; копією наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від №22-23050-СГ; копія відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.04.2018 року №10-11-0.61-3414 2-18: копією заяви ОСОБА_3 від 01.04.2016 року: копією заяви ОСОБА_3 від 19.05.2016 року; копією наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25.04.2016 №11-4828/14-16-СГ; заявою ОСОБА_5 від 01.03.2016 року; копією заяви ОСОБА_3 від 29.06.2016 року; копією наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.07.2016 року №11-6561/14-16-СГ; копією листа відділу Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі; копією ухвали про накладення арешту на земельну ділянку 6824286400:04:001:0005; копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЄСПЛ ( рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обгрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.06.2016 року у справі № 6-1376ц 16.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином. чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до ст.ст.387, 388 ЦК України власник має право витребувати майно з незаконного володіння набувача, якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Враховуючи, що всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_3 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 08.12.2017 року №22-23060- СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 08.07.2016 року №11-6561/14-16-СГ), позов першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 слід задоволити та визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22-23060-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005), що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району та зобов'язати ОСОБА_3 повернути державі земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005). що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути судовий збір порівну із обох відповідачів, а саме із ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_3 по 1762 гривні.

Керуючись ст.ст. 7. 8. 12-13. 18. 141. 206, 263-265, ЦПК України, ст. 13, ст. 14 . 19 Конституції України, ст. 5, ст. 19, ст. 22. ст. 33. ст. 116. ст. 118. ст. 122. ст. 123. ст. 134 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2017 року №22-23060-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005), що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути державі земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824286400:04:001:0005), що знаходиться за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_3 по 1762 гривні з кожного, на користь прокуратури Хмельницької області (ЄДРПОУ 02911102, Державної казначейської служби України, м. Київ. МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 червня 201 8 року.

Суддя