Рішення № 7491589, 11.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.10 Справа № 21/36/09

Суддя Черкаський В.І.

За позовом - Закритого акціонерного товариства “Трансмаш” (01011, м. Київ, вул.Арсенальна, 20)

до відповідача 1 - Бердянської міської ради Запорізької області (71112, Запорізька область,

м. Бердянськ, пл. 1 Бердянської Ради, 2; код ЄДРПОУ 02313832)

до відповідача 2 - Бердянського державного заводу скловолокна (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кірова, 107; код ЄДРПОУ 00205015, розпорядник майна Василенко Р.В.-69001, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 26, кв. 24)

про визнання недійсною відмови від права постійного користування земельною ділянкою, про визнання недійсним рішення Бердянської міської ради Запорізької області в частині припинення права користування земельною ділянкою, про зобов’язання видати новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою

                                                                                          суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача, відповідача 1, відповідача 2- не з'явилися

                                                  СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою суду від 16.07.2009 року за позовом Закритого акціонерного товариства “Трансмаш” до відповідача 1-Бердянської міської ради Запорізької області, відповідача 2-Бердянського державного заводу скловолокна про визнання недійсною відмови від права постійного користування земельною ділянкою, про визнання недійсним рішення Бердянської міської ради Запорізької області в частині припинення права користування земельною ділянкою, про зобов’язання видати новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою порушене провадження у справі № 21/36/09, засідання призначено на 06.08.2009 року.

16.07.2009 року позивач подав позовну заяву до відповідачів, в якій просить суд визнати недійсною відмову Бердянського державного заводу скловолокна від права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,25 га, розташованою за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Макарова,79, наданою для розміщення та експлуатації бази відпочинку “Азовчанка”, вчинену листом № 87/1 від 14.06.2007 року; визнати недійсним рішення Бердянської міської ради № 8 від 21.06.2007 року в частині припинення права користування Бердянським державним заводом скловолокна земельною ділянкою, площею 2,25 га,розташованою за вищевказаною адресою, наданою для розміщення та експлуатації бази відпочинку “Азовчанка”- пункт 1.19 вказаного рішення; зобов’язати Бердянську міську раду видати новий державний акт на право постійного користування земельними ділянками Бердянського державного заводу скловолокна –База відпочинку “Азовчанка” (Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Макарова,79)- земельна ділянка 25153,6 кв.м.

06.08.2009 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позов № 273 від 05.08.2009 року, в якому Бердянська міська рада Запорізької області просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу № 21/36/09 за відсутності представника відповідача 1.

В судове засідання 06.08.2009 року представник Бердянської міської ради Запорізької області не з’явився.

Відповідач 2 в судовому засіданні 06.08.2009 року усно підтримав заявлені Закритим акціонерним товариством “Трансмаш” позовні вимоги.

Ухвалою від 06.08.2009 року зупинено провадження у справі № 21/36/09 до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-4250/09/0870 за позовом ЗАТ “Трансмаш” до Бердянської міської ради Запорізької області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-ВАТ “Компанія”Дніпрохолд” та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Бердянського державного заводу скловолокна про зобов’язання видати державний акт на право постійного користування земельними ділянками Бердянського державного заводу скловолокна :база відпочинку “Азовчанка”-земельна ділянка 25153,6 кв.м, база відпочинку (санаторій) “Меотида”-земельна ділянка 24850,69 кв.м.

Ухвалою від 28.10.2009 року поновлено провадження у справі № 21/36/09, призначено судове засідання на 02.11.2009 року.

Відповідачем 1 02.11.2009 року надана суду заява про розгляд справи № 21/36/09 за відсутності свого представника.

Бердянським державним заводом скловолокна 02.11.2009 року надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 підтримав заявлені ЗАТ “Трансмаш” позовні вимоги стосовно земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку “Азовчанка”, і просить суд визнати нечинним рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 8 від 21.06.2007 року в частині припинення права користування Бердянського державного заводу скловолокна земельною ділянкою площею 2,25 га, розташованою по вул. Макарова, 79, наданою для розміщення та експлуатації бази відпочинку “Азовчанка”, та зобов`язати Бердянську міську раду видати Бердянському державному заводу скловолокна новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,25 га по вул.Макарова,79.

Ухвалою від 02.11.2009 року відкладено судове засідання по справі № 21/36/09 на 16.11.2009 року.

В судове засідання 16.11.2009 року представники сторін не з’явилися.

Відповідачем 1 17.11.2009 року наданий суду відзив на позов, в якому Бердянська міська рада Запорізької області просить суд відмовити в задоволенні позову та розглянути справу у відсутності відповідача 1.

26.11.2009 року від позивача до суду надійшла телеграма, в якій він просить суд відкласти розгляд справи № 21/36/09 у зв’язку із викликом представників ЗАТ “Трансмаш” до Генеральної прокуратури України.

Від відповідача 2 до суду 26.11.2009 року надійшла телеграма про перенесення розгляду справи, призначеного на 27.11.2009 року, у зв’язку із хворобою виконуючого обов’язки директора Бердянського державного заводу скловолокна.

Представники сторін в судове засідання 27.11.2009 року не з’явилися.

Ухвалою від 27.11.2009 в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. строк розгляду у справі продовжено до 30.12.2009.

Ухвалою від 27.11.2009 року відкладено судове засідання по справі № 21/36/09 на 11.12.2009 року.

Ухвалою від 11.12.2009 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, невиконанням Управлінням земельних ресурсів у місті Бердянськ,Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації вимог ухвали від 27.11.2009 року відкладено судове засідання по справі № 21/36/09 на 11.01.2010 року.

Відповідач 1 21.12.2009 року надав суду лист № 569 від 17.12.2009 року, в якому просить розглянути справу за відсутністю представника Бердянської міської ради Запорізької області.

28.12.2009 року Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради листом № 1546 від 24.12.2009 року повідомило суд, що інвентаризаційна справа на комплекс будівель та споруд, який розташований по вул.Макарова,79 в м.Бердянську (б/в “Азовчанка”) вилучена (протокол виїмки від 13.09.2007 року); за даними КПТІ БМР правова реєстрація на даний об’єкт нерухомості відсутня.                              

           В судове засідання 11.01.2010 року представники сторін, не з’явилися, Управління земельних ресурсів у місті Бердянськ не виконало вимоги ухвали суду від 11.12.2009 року.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу від 11.12.2009 року було спрямовано на адреси сторін, Управління земельних ресурсів у місті Бердянськ, які зазначені в позовній заяві та відомі суду, тобто їх слід вважати такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях представників позивача та відповідача 2,суд

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2007 року Бердянська міська рада на 23 сесії V скликання, розглянувши матеріали про припинення права користування земельними ділянками, керуючись ст. ст. 12, 120, 141, 142 Земельного кодексу України, п.34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.3 Статуту територіальної громади міста Бердянська прийняла рішення № 8 “Про припинення права користування земельними ділянками”, відповідно до пункту 1.19 якого припинено право користування Бердянського державного заводу скловолокна (вул. Кірова,107) земельною ділянкою, площею 2,25 га, розташованої по вул.Макарова,79, наданою для розміщення та експлуатації бази відпочинку “Азовчанка”, та передану зазначену ділянку до земель міста; підстава: лист від 14.06.2007 року № 87/1; визнано державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний № 1055, таким, що втратив чинність.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року було порушено провадження у справі №19/125(05) про банкрутство Бердянського державного заводу скловолокна, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майна. Ухвалою господарського суду від 05.12.2005 року визнано вимоги ЗАТ “Трансмаш” та внесено їх до реєстру вимог конкурсних кредиторів Бердянського заводу скловолокна в сумі 636738,00 грн., а ухвалою від 18.04.2008 року задоволено скаргу Закритого акціонерного товариства “Трансмаш” від 21.10.2005 № 59-05 (вх. 026/18168 від 24.10.2005) на рішення боржника про невизнання кредиторських вимог на суму 561812 грн. 14 коп.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 вказаного Кодексу визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Позивачами у справі є особи (які зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України), що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу ( стаття 21 цього Кодексу).

Стаття 20 ГК України, ст. 16 ЦК закріплюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів захисту цивільного права та інтересу є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, в розумінні зазначеної норми саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю в тому числі і шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Аналізуючи наведені вище норми права, слід відмітити, що позивачем у справі є особа, яка звертається до господарського суду з метою захистити або відновити своє порушене право.

Як свідчать досліджені матеріали справи, з позовною заявою до суду про визнання недійсними рішень Бердянської міської ради, які стосуються земельних відносин, що існували між Бердянською міською радою та Бердянським державним заводом скловолокна, звернулось закрите акціонерне товариство “Трансмаш”- конкурсний кредитор у справі про банкрутство Бердянського державного заводу скловолокна.

Відповідно до приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”конкурсним кредитором вважається юридична (або фізична) особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; грошове зобов’язання –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно –правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Матеріали справи свідчать, що Бердянський державний завод скловолокна має грошові зобов’язання перед позивачем у сумі 1198550 грн. 14 коп.З матеріалів справи та наданих доказів вбачається, що позивач не має будь-якого відношення до земельної ділянки, про яку йдеться у спірному рішенні.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні та індивідуальні, тобто такі, які породжують права і обов’язки саме у того суб’єкта (чи визначеного ним кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Заявляючи вказаний позов, ЗАТ “Трансмаш”повинен був довести, що оспорюване рішення Бердянської міської ради стосується його прав та інтересів, порушує їх.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується факт порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача (який є конкурсним кредитором) на земельну ділянку площею 2,25 га, що розташована по вул. Макарова, 79 в м.Бердянську, слід відмовити йому в задоволенні позовних вимог до відповідачів.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст.1 ,2, 21, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                 В.І. Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –14.01.2010)