Рішення № 7491592, 11.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.10 Справа № 13/470/09

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “НОРТ”, м. Василівка Запорізької області

До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Василівка Запорізької області

про стягнення 61 453,00грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Тронь М.М., дов.№18 від 10.12.09р.

Від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 22.05.1996р.

Судове засідання, призначене на 11.12.2009р. , відкладалось. Засідання продовжено 11.01.2010р.

Розглядається позовна заява ТОВ ВКП “НОРТ”, м. Василівка про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1, м. Василівка заборгованості у розмірі 61 453,00грн., у тому числі 14 751,00грн. основного боргу та 46 702,00грн. пені відповідно до договору оренди нежитлового приміщення з обладнанням №251208 від 25.12.2008р.

До розгляду справи по суті , позивач надав до господарського суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, у якій зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКП “Норт” заборгованості у сумі 14 751,85грн., штрафних санкцій у розмірі 1 589,31грн. та 163, 41грн. державного мита і 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Судом прийнято заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Таким чином , розглядається позовна заява ТОВ ВКП “НОРТ”, м. Василівка про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1, м. Василівка заборгованості у сумі 14 751,85грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 589,31грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення з обладнанням №251208 від 25.12.2008р.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні у повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги щодо основного боргу визнав у розмірі 14 751,85грн.

Розглянувши матеріали справи , додаткові докази та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

25 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП „Норт” та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 251208 предметом якого виступав магазин-кафе загальною площею 60 кв. м., (п. 1.1. договору) і торгово технологічне обладнання (п. 1.2. договору).

Розмір орендної плати по даному договору на протязі перших 3-х місяців складав 4000 грн., в т.ч. НДС 666, 67 грн. (п. 5.1). Сплата орендної плати згідно договору установлена починаючи з 01 січня 2009 року. два рази на місяць: 15 числа 2000 грн. і 30 числа місяця 2000 грн., (п. 5.2. договору).

Згідно договору додатково, окремо від орендної плати, відповідач зобов?язувався компенсувати позивачу витрати за комунальні послуги.

Розмір компенсації за комунальні послуги визначається згідно рахунків комунальних організацій. (п. 5.5. договору).

Про фактичне прийняття орендованого майна у користування сторони 25 грудня 2008 року підписали акт прийому-передачі орендованого майна.

Протягом всього строку дії договору перерахування орендної плати та комунальних послуг не здійснювалось взагалі, або здійснювалось з порушенням строків оплати. У звязку з цим 15 липня 2009 р. відповідачу була направлена претензія № 96 від 15 липня 2009 р. з розрахунком суми заборгованості по сплаті за оренду нежилого приміщення і комунальних послуг з нарахуванням пені станом на 15 липня 2009 р. згідно договору оренди № 251208 у сумі 61453 грн. з вимогою погасити заборгованість до 25 липня 2009р. Претензія відповідач отримана 16 липня 2009 р., про що свідчить поштове повідомлення.

Відповіді на претензію позивач не отримав та заборгованість відповідача перед позивачем залишається непогашеною.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки сума орендної плати у розмірі 14 5761,85грн. відповідачем не сплачена у строки, визначені договором, позивач звернувся до господарського суду .

Таким чином, сума основного боргу у розмірі 14 751,85грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення з обладнанням №251208 від 25.12.2008р. перевірена судом, визнана відповідачем та підлягає стягненню з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ “Норт” у повному обсязі .

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 5.2. договору оренди оплата за кожний місяць оренди приміщення здійснюється орендатором готівковими коштами в касу або безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця два рази в місяць: 15 числа 2000,00 грн. 30 числа місяця 2000,00 грн., починаючи з 01 січня 2009 р.

Згідно п. 9.2 договору оренди, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань в строк більш ніж пять банківських днів, винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі 3 % від суми платежу за кожний день прострочки. Сума пені за весь час прострочення складає 1 589,31грн., розрахунок якої знаходиться в матеріалах справи, перевірено судом та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати: державне мито у розмірі 163,41грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236,00грн. - слід покласти на відповідача.

Клопотання позивача про часткове повернення з УДК у Орджонікідзевському районі сплаченого державного мита у розмірі 451,00грн. у звязку зі зменшенням позовних вимог - не приймається судом до уваги та не підлягає задоволенню, так як не відповідає чинному законодавству, а саме:

Відповідно до Розяснень Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98р. та Розяснень Вищого господарського суду №04-5/609 від 31.05.2002р. абзац другий ч. 4.2 - ,, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду справи спору зменшив позовні вимоги, або господарське кий суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.”

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (716000, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “НОРТ” (71600, Запорізька область , м. Василівка, вул. Кірова, буд. 24, р/р №26004663 б Райффайзен банк “АВАЛЬ” м. Запоріжжя МФО 313827, код ЄДРПОУ 19281792 ) суму основного боргу у розмірі 14 751 (чотирнадцять тисяч сімсот пятдесят одна ) грн. 85 коп.; штрафні санкції у розмірі 1 589 ( одна тисяча пятсот вісімдесят девять ) грн. 31 коп., 163 (сто шістдесят три) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлене і підписане згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 12.01.2010р.

Суддя В.Г.Серкіз