Рішення № 7491482, 24.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09 Справа № 17/304/09

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок”, 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Мініна, 5/82

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Мобізв`язок”, 69037, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 170 В, кв. 13

про стягнення 40 757,34 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Коробко Л.В., довіреність від 02.06.09 № 02

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

02.10.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок” (надалі - ТОВ “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Мобізв`язок” (далі - ТОВ “Мобізв`язок”) про стягнення з відповідача 42 437,31 грн.

Ухвалою від 02.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/304/09, судове засідання призначено на 29.10.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 29.10.09 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін судом відкладено на 17.11.09.

Ухвалою від 17.11.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/304/09 на один місяць.

Ухвалою суду від 17.11.09 розгляд справи відкладено на 24.12.09.

В судовому засіданні 24.12.09 позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 40 757,34 грн., з яких: 28 600,00 грн. основного боргу та 12 157,34 грн. пені за період з 13.10.07 по 15.09.09. Заява подано відповідно до норм ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та задоволено судом.

За заявою позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.12.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зазначив наступне. 04.04.07 між сторонами у справі був укладений договір на виконання робіт з додатковими угодами до нього, згідно якого позивачем на рахунок ТОВ “Мобізв'язок” було перераховано суму авансових оплат за додатковими угодам у розмірі 39 250,00 грн., що становило 50% попередньої оплати. Зобов’язання щодо виконання робіт відповідач виконав частково на загальну суму 10 650,00 грн., про що свідчить акт звірки від 27.01.09. Таким чином, на думку позивача, на день звернення з позовом до суду сума основного боргу становить 28 600,00 грн. За порушення строків виконання робіт відповідачу нараховано пеня за період з 13.10.07 по 15.09.09 в сумі 12 157,34 грн. Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 193, 217, 230 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 40 757,34 грн., яка складається з: 28 600 грн. суми основного боргу, та 12 157,34 грн. неустойки у вигляді пені за період із 13.10.07 по 15.09.09.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Всі процесуальні документи суду у справі № 17/304/09 надсилались на адреси відповідача:

69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-Б та

69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 170 “В” кв. 13, що відповідає адресі вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ №№981990-981994 державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради станом на час розгляду справи в суді.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Мобізв`язок” (Виконавець) укладено договір на виконання робіт з додатками та додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати роботи по узгодженню розміщення базових станцій мобільного зв’язку.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті за даним договором визначається згідно тарифно-цінових показників, наданих Виконавцем і Додаткових угод, складених по кожному об’єкту.

Оплата авансів для виконання робіт здійснюється на підставі підписаних додаткових угод на протязі 5 банківських днів з моменту їх підписання (п. 3.2).

Згідно п. 4.1 договору, приймання робіт здійснюється поетапно відповідно до календарного плану, про що оформлюється відповідний акт прийому виконаних робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/304/09, на виконання умов спірного договору від 04.04.07, додатку до нього (тарифно-цінові показники) та зазначених вище додаткових угод, 12.04.07 позивачем перераховано на рахунок ТОВ “Мобізв'язок” суму авансових оплат у розмірі 39 250,00грн., що становить 50% попередньої оплати за додатковими угодами №№ 1 - 6, а саме:

додаткова угода № 1 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 6 000,00 грн.;

додаткова угода № 2 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 6 000,00 грн.;

додаткова угода № 3 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 6 000,00 грн.;

додаткова угода № 4 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 3 250,00 грн.;

додаткова угода № 5 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 6 000,00 грн.;

додаткова угода № 6 - попередня оплата згідно п. 6 у розмірі 12 000,00 грн.;

Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 12.04.09, копія якого залучена до матеріалів справи.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту виконаних робіт № 1 до додаткової угоди № 1, роботи були виконані частково на суму 3 550 грн. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 до додаткової угоди № 2, роботи були виконані частково на суму 3 550 грн. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 до додаткової угоди №3, роботи були виконані частково на суму 3 550 грн. Умови додаткових угод №№ 4, 5, 6 ТОВ “Мобізв'язок” не виконано. Всього на суму 10 650,00 грн.

27.01.09 між сторонами складено акт звірки, відповідно до змісту якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 600 грн. Цей акт підписаний уповноваженими на то посадовими особами сторін договору та скріплений їх печатками. Вказаний факт є доказом належного виконання ТОВ “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок” договірних зобов’язань та підставою для повернення ТОВ “Мобізв'язок” позивачу суми у розмірі 28 600,00 грн.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 600,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 28 600,00 грн. основного боргу на підставі договору на виконання робіт від 04.04.07 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт Підрядчик сплачує Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення їх виконання.

Вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 12 157,34 грн. суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, пеня нарахована за період з 13.10.07 по 15.09.09 та становить 12 157,34 грн.

При цьому, ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що до позовів про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (скорочена позовна давність).

Пункт 1 ст. 223 Господарського кодексу України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати позовну давність в один рік, а також положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов’язання.

Також, у відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений. Разом з тим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 2 584,52 грн. за період з 13.10.07 по 11.04.08. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 311,85 грн. державного мита та 173,42 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мобізв`язок” (69037, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 170 В, кв. 13, код ЄДРПОУ 34063152, р/р 26004304282201 в КФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”, МФО 307190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Cпеціалізоване підприємство “Будзв`язок” (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Мініна, 5/82, код ЄДРПОУ 32651036, р/р 26007050000573 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) - 28 600 (двадцять вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 584 (дві тисячі п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп. пені, 311 (триста одинадцять) грн. 85 коп. державного мита та 173 (сто сімдесят три) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 29.12.09