Рішення № 7491475, 29.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.09 Справа № 13/457/09

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєста-2000”, м. Запоріжжя

про стягнення 25 844,15 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2довіреність №Б/нвід29.12.09

Від відповідача: Не зявився Розглядається позовна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєста-2000” про стягнення 25 844,15 грн. Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з відповідача 22 850,00 грн. основного боргу, 2 203,65 грн. пені, 784,10 грн. - в якості процентів за неправомірне користування чужими коштам, 6,40 грн. відшкодування за понесені позивачем витрати (збитки), а всього 25 844,15 грн. Відповідач проти позову не заперечив. Відзив та витребувані докази не надіслав. Його представник у судове засідання не зявився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило. Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2009 року, між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Веста - 2000»укладений Договір № 01/05 (далі -Договір), щодо постачання цукрового піску надалі Товар.

Відповідно до видаткової накладної РН-0000048 від 08.05.09 та умов Договору ТОВ «Веста - 2000»поставлено Товар на суму 22850 грн.

Крім того, передача Товару та його прийняття відповідачем підтверджується Довіреністю серії НОМЕР_2 від 08 травня 2009 року.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до пункту 1.1. Договору.

З боку ТОВ «Веста - 2000»зобов'язання щодо розрахунків за отриманий Товар не виконано і кошти за отриманий Товар не сплачено.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. - розрахунки за поставлений Товар здійснюються на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання Товару (відстрочка платежу). шляхом перерахування грошових коштів (100% вартості Товару) на поточний рахунок Постачальника.

Таким чином, відповідно до вищевказаного ТОВ «Веста - 2000»повинно було перерахувати на поточний рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_1 грошові кошти протягом трьох банківських днів за поставлений Товар починаючи з 09.05.09р. до 11.05.09р.

На час розгляду справи в суді основна сума заборгованості ТОВ «Веста - 2000»перед Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 становить 22850 грн.

Згідно з п. 8.4. Договору за порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати, проте відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.96 розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, загальна сума пені за період з 12.05.09р. по 20.10.09р. складає 2 203,65 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 220 ч. 1 ГК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено...

Також в частині 1 статті 230 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання чи виконав його неналежним чином, повинен сплатити штрафні санкції, якими визнаються неустойка, штраф, пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно належить виконанню в цей трок (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати від інфляції склали 479,85 грн., а три проценти річних 304,25 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на відправлення поштового рекомендованого листа до гр. Яковенко Л.А. директора ТОВ «Веста-2000»(відповідача) 09.09.09р. (претензія) у розмірі.

Суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити з наступних підстав:

Відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат, у розумінні ст. 44 ГПК України, відносяться, зокрема, суми, що підлягають сплаті особам, викликаним у господарський суд для подання пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи.

Така ж позиція міститься й у п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 року.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати по відправленню претензії поштою в сумі 6 грн. 40 коп. не відносяться до судових витрат, у розумінні ст. 44 ГПК України, а тому не можуть бути стягнені з відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 22 850 грн. 00 коп. основного боргу, 2 203 грн. 65 коп. пені, 479 грн. 85 коп. втрат від інфляції, 304 грн. 25 коп. три проценти річних.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-2000» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 31, п/р 26007356901; АБ «Металург»МФО 313852; код ЄДРПОУ 31291966) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, п/р №НОМЕР_3 в ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт», МФО 339500, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 22 850 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2 203 (дві тисячі двісті три) грн. 65 коп. пені, 479 (чотириста сімдесят девять) грн. 85 коп. втрат від інфляції, 304 (триста чотири) грн. 25 коп. три проценти річних, витрати по сплаті держмита у розмірі 258 (двісті пятдесят вісім) грн. 38 коп. та 235 (двісті тридцять пять) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог у задоволені відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 20 (двадцять) грн. 06 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 29.12.2009р.

СуддяВ.Г. Серкіз