Рішення № 74912971, 19.06.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6051/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

за участю учасників справи

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, в якому із врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь 274457,09грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди та 10 000,00грн. відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 грудня 2015 року о 22.00 год. на перехресті вул. Кульпарківська-Садова у м. Львові, за участю автомобіля марки VOLVO XC 90, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та автомобіля SUBARU TRIBECA, номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2016року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті вказаного ДТП автомобіль SUBARU TRIBECA, номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту становить 424457,09 грн. згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 3791 від 28 листопада 2017 року. Страхова компанія, у якій була застрахована цивільна відповідальність відповідача, частково відшкодувала заподіяні збитки в розмірі ліміту відповідальності в сумі 150000.00грн. Крім цього, позивач зазначає, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, в результаті чого він змушений був звертатися до медичної установи. Також, зазнав стресу, порушився його звичайний уклад життя, сон, він був позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем, що завдає багато незручностей. Просить позов задовольнити.

ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом матеріальний збиток в розмірі 458274,23грн. та судові витрати. Поданий зустрічний позов мотивує тим, що відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був надати перевагу у русі всім автомобілям, котрі рухались у зустрічному для нього напрямку, в тому числі і автомобілю VOLVO XC 90, з яким і відбулося зіткнення, при цьому здійснивши маневр повороту не доїжджаючи до світлофору, що розташований безпосередньо перед перехрестям із вулицею Садовою, зрізавши кут повороту, що призвело до зіткнення автомобілів та завдання матеріальної шкоди у розмірі 458274,23грн.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом адвокат ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання послуг адвоката /а.с.35,36/ уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та уточненнях до позову, проти зустрічного позову ОСОБА_4 заперечила з підстав, які викладені в запереченні на зустрічну позовну заяву, зазначивши, що такий є безпідставним.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 ОСОБА_2, який діє на підставі Довіреності від 15.05.2018 р. / а.с.221/ проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03 грудня 2015 року о 22 год. 00 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-Садова у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки VOLVO XC 90, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля SUBARU TRIBECA, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова 07.10.2016 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. /а.с.5/.

Згідно вказаної постанови, 03.12.2015 року о 22 год. 00 хв. водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_3 у м. Львові на перехресті вул. Кульпарківська-Садова, під час руху не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 (напрямки руху по смугах) та вимоги дорожньої розмітки 1.18, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України, встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відтак, позовна вимога за первісним позовом про стягнення із ОСОБА_4, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди, матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_3 є підставною.

Згідно висновку №3791 судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі №462/6051-16-ц, яка призначена ухвалою суду, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП 03 грудня 2015 року автомобіля SUBARU В9 TRIBECA, номерний знак НОМЕР_2 в цінах на час завершення експертизи у листопаді 2017 року, становить 424457,09 грн. /а.с.158-187/.

Як ствердили сторони та таке стверджується матеріалами справи, страховою компанією було виплачено на страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності у розмірі 150 000.00 грн.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, заподіяну майну третьої особи.

За таких обставин, страхова компанія в межах лімітів відповідальності відшкодувала позивачу шкоду в розмірі 150000.00грн., а тому на підставі ст.1187, 1194 ЦК України іншу частину майнової шкоди повинен відшкодовувати винний в завданні шкоди.

Згідно роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.

Встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали винні дії водія ОСОБА_4

Відтак, із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума майнової шкоди в розмірі 274 457,09 грн. на користь ОСОБА_3 (424 457,09 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 150 000.00 грн. (виплати страхової) = 274 457,09 грн.).

Таким чином, зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 та його представником недоведено обставин, на які вони покликаються як на підставу позовних вимог, а саме недоведено наявності вини ОСОБА_3 у спричинені матеріальної шкоди ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 03.12.2015 р.

Що стосується стягнення моральної шкоди за первісним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з Виписки №12626 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого бригадою ШМД ОСОБА_3 був доставлений 03.12.2015 року після ДТП в комунальну 8-му міську клінічну лікарню м. Львова зі струсом головного мозку, забійне садно лобної ділянки зліва, забій м’яких тканин грудної клітки, забій м’яких тканин правого коліна та лівого ліктевого суглобу та був виписаний з лікарні 05.12.2015р.

Судом встановлено, що діями відповідача ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в незручностях позивача та його близьких у зв’язку із відсутністю автомобіля в його сім’ї, а також у порушенні нормального укладу життя, пригніченому стані, зокрема внаслідок отриманих тілесних ушкоджень. Відтак, внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень та технічних пошкоджень автомобіля, позивач зазнав негативних переживань, тобто такі дії відповідача спричинили моральну шкоду позивачу.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є підставною, однак, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання, що розмір такої позивачем завищений, а тому, із врахуванням обставин справи вважає, що достатнім та справедливим є стягнення моральної шкоди у розмірі 5000.00 грн.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме із відповідача ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 274 457,09 грн. – відшкодування матеріальної шкоди, 5 000.00 грн.відшкодування моральної шкоди та 5763,24 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 /ІПН НОМЕР_5, 27.11.1979року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/ на користь ОСОБА_3 /ІПН НОМЕР_6, 07.08.1977року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ завдану матеріальну шкоду в розмірі 274457 /двісті сімдесят чотири тисячі чотириста п’ятдесят сім/ гривень 09 копійок та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000.00 /п’ять тисяч/ гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 /ІПН НОМЕР_5, 27.11.1979року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/ на користь ОСОБА_3 /ІПН НОМЕР_6, 07.08.1977року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ понесені судові витрати у розмірі 5763 /п’ять тисяч сімсот шістдесят три гривні/ 24 копійок.

В решті позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.