Постанова № 74910200, 25.06.2018, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/467/18

Провадження № 2-а/273/15/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С. секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2, до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта Духневич І.В., Управління патрульної служби у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта Духневич І.В., Управління патрульної служби у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №045441 від 29.03.2018 року винесену інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта Духневич І.В. та закрити провадження у справі.

В позові позивач зазначив, що 29.03.2018 року рухався на автомобілі МАЗ 437141-272 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорозі М-07 - Київ -Ковель та був зупинений без явної на те причини інспектором патрульної поліції - відповідачем Духневич І.В.Незважаючи на пояснення позивача про те, що Правила дорожнього руху України він не порушував, інспектор поліції вказав на тріщину лобового скла в зоні склоочисників, у зв'язку з чим виніс постанову, в якій зазначив, що позивача порушив п.п. «в» п.31.4.7 ПДР України, визнав його винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. Інших належних доказів, підтверджуючих його вину у скоєнні правопорушення відповідачем надано не було. Вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП за порушення п.п. «в» п.31.4.7 ПДР України, оскільки даною нормою передбачена відповідальність за експлуатацію транспортного засобу, на якому встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, тому просить скасувати вищезазначену постанову та закрити провадження у справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив про їх задоволення.

Відповідач інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта Духневич І.В. та представник відповідача Управління патрульної служби у м. Києві Департаменту патрульної поліціїв судове засідання не з'явилися, про день час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали (а.с.26,27,30).

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, постановою від 29.03.2018 року серія ВР № 045441 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

Згідно постанови 29.03.2018 року о 15:03 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом МАЗ 437141-272 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорозі М-07 - Київ -Ковель 14 кілометр з тріщину лобового скла в зоні склоочисників довжиною більше 50 мм, чим порушив п.п. «в» п.31.4.7 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП (а.с. 9).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.1 ПДР України встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, затвердженій Наказом від 28.12.2010 р. № 630, на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Наявність тріщини на лобовому склі позивачем, як встановлено з позову, не заперечується, однак, зазначений пункт "Про Правила дорожнього руху України» (п.31.1), не містить заборони щодо експлуатації транспортних засобів з тріщинами на вітровому склі.

Також за керування транспортним засобом з тріщиною в зоні роботи склоочисників не передбачено відповідальності ч.1 ст. 121 КУпАП.

Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності з цих підстав, не ґрунтується на законі.

Щодо інших тверджень позивача відносно невідповідності постанови, винесеної відповідачем, вимогам Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та Наказу МВС України №534 від 13.10.2018 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дійсно мало місце не складання відповідачем акту перевірки технічного стану колісного транспортного засобу встановленої форми, однак дане порушення суд не бере до уваги як підставу визнання постанови не законною, оскільки факт наявності тріщини на лобовому склі транспортного засобу під керуванням позивача, визнається останнім.

Разом з тим щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення та місця складання постанови, суд вважає за потрібним зазначити наступне. В постанові зазначено місце розгляду справи «автодорога М-07 - Київ -Ковель 14 кілометр» - місце вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до пунктів 1,2 розділу ІІІ Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, тому суд в цій частині приходить до висновку, що дії відповідача в цій частині відповідають вимогам Закону.

Тому вищевказані підстави скасування постанови, зазначені позивачем, суд розцінює як такі, що є безпідставними.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодекс адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, не є доведеним.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений частиною 1 статті 121 КУпАП, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 293 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову серія ВР № 045441 від 29 березня 2018 року, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - молодшого лейтенанта Духневич І.В., про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 копійок)визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_2 за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязакрити за відсутності в діях останнього складу правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С. Бєлкіна