Постанова № 7490562, 24.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09 р.                     Справа № 7/127а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка

до відповідача: Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Донецька вугільна коксова компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта ім. А.І. Гайового”, м. Горлівка звернулось до суду з позовною заявою до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/ 00175490/4053 про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн. та недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.2004р. №0000792340/0/721/23/00175490/4054 в частині нарахування податкового зобов’язання по геологорозвідувальним роботам виконаних за рахунок держбюджету в сумі 39379,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 15895,44 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2005 року здійснено процесуальну заміну позивача у справі, Державного підприємства „Донецька вугільна коксова компанія” на його правонаступника, Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта ім. А.І. Гайового”.

Ухвалою суду від 05.12.2005 року відкрито провадження у справі № 7/127а за наведеним позовом та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 10.04.2007р. провадження у адміністративній справі № 7/127а зупинено до закінчення реорганізації ДВАТ “Шахта ім.А.І.Гайового” м. Горлівка.

Ухвалою по справі від 14.12.2009 року здійснено процесуальну заміну позивача у справі, Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта ім. А.І. Гайового”, на його правонаступника – Державне підприємство „Артемвугілля”, провадження у справі поновлено. Цією ж ухвалою закінчено підготовче провадження та адміністративну справу №41/241а призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податкове повідомлення-рішення від 22.07.04р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 1180834,00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту та внаслідок цього застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 22.07.04р. №0000792340/0/721/23/00175490/4054 в частині нарахування податкового зобов’язання по геологорозвідувальним роботам виконаних за рахунок держбюджету в сумі 39379,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 15895,44 грн. прийнято неправомірно з наступних підстав.

По податковому повідомленню-рішенню від 22.07.04р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 позивачем зазначено, що згідно Угоди зі скорочення браку ліквідності в українському секторі енергетики, підписаної між урядом України та Європейським співтовариством, для погашення заборгованості за споживану у минулому електроенергію, споживачам такої енергії було виділено спеціальні кошти, на рахунок ВАТ „Донецькобленерго” було перераховано кошти гранту ТАСІС, в тому числі „Шахті ім. А.І.Гайового” в розмірі 7085006,34 грн. без безпосередньої участі шахти у наведеній операції. Отримані кошти, як вважає позивач, необхідно вважати як цільову міжнародну допомогу, незважаючи на те, що на розрахунковий рахунок шахти грошові кошти не надходили та підприємство ними не розпоряджалося.

Позивач стверджує, що відповідач в акті перевірки не дав обґрунтованого розрахунку по періодам виникнення заборгованості, за які було погашено кредиторську заборгованість грошовими коштами гранту ТАСІС, та, відповідно, відповідачем не перевірялись періоди формування позивачем податкового кредиту при отриманні електроенергії від ДП ППЕС ПО „Донецьквугілля”. Позивачем зазначено, що електроенергія, яка була оплачена за рахунок грошових коштів гранту ТАСІС була отримана та використана позивачем до 01.07.2002 року та згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. та пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, виходячи з того, що вартість придбаної електроенергії як товару віднесено до складу валових витрат виробництва, податковий кредит було сформовано по першій події, а саме по даті отримання першої накладної, що підтверджує факт отримання товару. Підставою для корегування податкового кредиту в момент здійснення другої події нормами ст. 7 наведеного Закону не визначено, оплата заборгованості не власними коштами за використаний товар не є підставою для корегування податкового кредиту. Позивач також стверджує, що згідно Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону УРСР „Про систему оподаткування”, Програмі технічної допомоги Європейського співтовариства (ТАСІС) юридичні особи звільняються від сплати ПДВ.

По податковому повідомленню-рішенню від 22.07.04р. №0000792340/0/721/23/00175490/4054 позивач вважає, що видобуток германію та дренажної води як товарної продукції при видобутку кам’яного вугілля шахта не здійснює та його видобуток є технологічно змушеним, та збір за по геологорозвідувальним роботам у даному випадку не повинен здійснюватись. Позивачем зазначено, що наявність ліцензії на користування надрами свідчить лише про отримання дозволу на використання надр для видобутку кам’яного вугілля, а не про фактичний видобуток супутніх корисних копалин; в акті перевірки не підтверджено, що геологорозвідувальні роботи були здійснені за рахунок бюджетних грошових коштів.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив. Так, по податковому повідомленню-рішенню від 22.07.04р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 відповідачем зазначено, що згідно вимог п.п. 4.2.13 п. 4.2. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових доходів не включаються кошти або майно, що надходить у вигляді міжнародної технічної допомоги. Відповідач стверджує, що позивач був зобов’заний у 2 кварталі 2003 року відобразити в податковому обліку результати проведеного взаємозаліку на суму отриманої електроенергії, оплата за яку здійснена не власними коштами, а коштами гранта ТАСІС через Казначейство України, тобто бюджетними коштами у розмірі 5904,2 тис.грн. у зв’язку з тим, що підприємство ніяких витрат не понесло.

Відповідач стверджує, що позивачем у квітні 2003 року в порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, до складу податкового кредиту неправомірно віднесено 1180834 грн. на суму спожитої електроенергії, оплата за яку була здійснена не власними коштами, а коштами гранта ТАСІС, та, як пояснено представником відповідача, податкове повідомлення-рішення від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 в частині донарахування податкового зобов'язання у сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн. прийнято внаслідок порушення позивачем п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

По податковому повідомленню-рішенню від 22.07.04р. №0000792340/0/721/23/ 00175490/4054 відповідачем зазначено, що позивач нараховував збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету тільки за основну корисну копалину – вугілля, проте, згідно ліцензії на користування надрами № 001327, на балансі позивача знаходяться супутні вугіллю корисні копалини: метан, германій, дренажні води. Списання метану та германію ведеться пропорційно видобутому вугіллю та збір за виконані геологорозвідувальні роботи нараховується по основному виду корисної копалини у повному обсязі, а за сукупні копалини – до них з коефіцієнтом 0,2.

Ухвалою суду від 27.02.2006 року, з метою забезпечення всебічного та об’єктивного розгляду адміністративної справи для з’ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи № 7/127а, у справі було призначено комплексну судово-технічну експертизу, проведення якої було доручено Українському науково-дослідному вуглехімічному інституту та Макіївському науково-дослідному інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості. Провадження у справі було зупинено.

Після надходження на адресу господарського суду експертних висновків за результатами судово-технічної експертизи, провадження у наведених справі було поновлено ухвалою суду від 25.12.2006 року.

Ухвалою по справі від 25.01.2007 року, зважаючи на те, що експертне дослідження виявилось неповним, оскільки не містило висновків та відповіді на поставлене судом питання, судом було призначено повторну судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Українському науково-дослідному вуглехімічному інституту.

Після надходження до суду висновку експерта, ухвалою суду від 10.04.2007 року провадження у справі поновлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково надані документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

З 08.06.2004 року по 19.07.2004 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Горлівки, правонаступником якої є відповідач, проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДВАТ шахта ім. Гайового, правонаступником якого є позивач, за період з 01.01.2003 року

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт № 56/23-011-1/00175490 від 19.07.2004 року (надалі – акт перевірки).

На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків податковим органом були складені податкові повідомлення-рішення:

від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053, яким згідно з п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п. 17.1.3. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ДВАТ шахті ім. Гайового визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1875961,50 грн., у тому числі за основним платежем – 1250641,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 625320,50грн.

від 22.07.04р. № 0000792340/0/721/23/00175490/4054, яким згідно з п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до відповідно до п. 17.1.3. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 5.5., 5.6. ст. 5 Інструкції про порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджета, визначено суму податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджета в загальній сумі 55275,18 грн., у тому числі за основним платежем – 39379,74грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 15895,44грн.

1. По податковому повідомленню-рішенню від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053.

Податкове повідомлення-рішення від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 прийнято згідно з п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Предметом наведеного податкового рішення є визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1875961,50 грн., у тому числі за основним платежем – 1250641,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 625320,50грн., нарахованого відповідно до п. 17.1.3. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як зазначалось, відповідачем пояснено суду, що наведене податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податкового зобов'язання у сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн. прийнято внаслідок порушення позивачем п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було встановлено, що Державним відкритим акціонерним товариством шахта ім. Гайового у квітні 2003 року на порушення п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту неправомірно віднесено 1180834 грн. на суму спожитої електроенергії, оплата за яку була здійснена не власними коштами, а коштами гранта ТАСІС, тобто бюджетними коштами у розмірі 1180834 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що відповідно до бухгалтерського обліку заборгованість ДВАТ шахти ім. Гайового станом на 01.04.2003 року перед ДП ПСЕМ ВО „Донецьквугілля” за одержану електроенергію складала 19237970,46 грн.

Згідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством, представленим Європейською комісією, щодо скорочення браку ліквідності в українському секторі електроенергетики від 30 жовтня 2002 р. за рахунок коштів гранту ТАСІС шляхом перерахування платіжним дорученням від 16.04.2003р. № 13 було здійснено частково погашення заборгованості, що склалася на 01.07.2002р. за спожиту електроенергію ДВАТ шахти їм. А.І. Гайового перед ДП ПСЕМ ВО "Донецьквугілля" на суму 7085006,34 грн. Підприємство відобразило зазначені розрахунки в бухгалтерському обліку відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. ДВАТ шахти ім. А.І. Гайового довідкою від 20.04.2003р. б/н повідомляє Міністерство палива та енергетики України, що був проведений взаєморозрахунок заборгованості за спожиту електроенергію з ДП ПСЕМ ВО "Донецьвугілля" на суму 7085006,34 грн.

Станом на 01.05.2003р. заборгованість ДВАТ шахти ім. Гайового перед ДП ПСЕМ ВО "Донецьквугілля" склала 12668722,54 грн.

Таким чином, ДВАТ шахта ім. А.І. Гайового повинно було у 2 кварталі 2003р. відобразити в податковому обліку результати проведеного взаємозаліка на суму отриманої електроенергії, оплата за яку здійсненна не власними коштами, а коштами гранти ТАСІС через Казначейство України, тобто бюджетними коштами у розмірі 5904,2 тис. грн. (5904171.95 грн.)

Позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.2004р. №0000782340/0/720/23/00175490/ 4053 про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн.

Відповідно до ст.29 Бюджетного Кодексу України (№2542-3 від 21 червня 2001р.) до складу доходів державного бюджету України включаються гранти і дарунки у вартісному обрахунку. Відповідно до п.19 ст.2 Бюджетного Кодексу України грантами є надходження до бюджету на безповоротній основі. Згідно пп. 2 п. 3 ст.13 наведеного Кодексу до спеціального фонду бюджету включаються гранти одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету.

Відповідно до п.15 ст.2, ст.22 Бюджетного Кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів серед інших визначені міністерства як центральні органи виконавчої влади.

Як зазначалось та як вбачається з акту перевірки згідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством, представленим Європейською комісією, щодо скорочення браку ліквідності в українському секторі електроенергетики від 30 жовтня 2002 р. за рахунок коштів гранту ТАСІС шляхом перерахування платіжним дорученням від 16.04.2003р. № 13 було здійснено частково погашення заборгованості, що склалася на 01.07.2002р. за спожиту електроенергію ДВАТ шахти їм. А.І. Гайового перед ДП ПСЕМ ВО "Донецьквугілля" на суму 7085006,34 грн. Підприємство відобразило зазначені розрахунки в бухгалтерському обліку відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. ДВАТ шахти ім. А.І. Гайового довідкою від 20.04.2003р. б/н повідомляє Міністерство палива та енергетики України, що був проведений взаєморозрахунок заборгованості за спожиту електроенергію з ДП ПСЕМ ВО "Донецьвугілля" на суму 7085006,34 грн.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. Саме ця норма визначена відповідачем у якості підстави корегування податкового кредиту.

Електроенергія, яка проплачена за рахунок коштів гранту ТАСІС була отримана та спожита позивачем до 1 липня 2002р. Згідно правил пп.7.4.1 п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", виходячи з того, що вартість придбаної електроенергії як товару віднесена до складу валових витрат виробництва, податковий кредит було сформовано зо першою із подій, а саме по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Підстави корегування податкового кредиту в момент здійснення другої із подій нормами ст.7 вищенаведеного Закону не передбачені. Оплата заборгованості не власними коштами за спожитий товар не є підставою для корегування податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що ознаки, визначені пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які позбавляють платника податків на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, податковим органом не доведені.

Враховуючи наведене, суд вважає корегування податкового кредиту і, як наслідок, донарахування податкового зобов'язання у сумі 1180834,00 грн. безпідставним.

Спір виник внаслідок неналежного застосування податковим органом норм податкового законодавства, а саме помилкової оцінки їм факту погашення заборгованості підприємства за рахунок спеціального фонду Державного бюджету як підстави корегування податкового кредиту.

Безпідставність донарахування ПДВ у сумі 1180834,00 грн. обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 590417,00 грн. відповідно до пп.17.1.3, пп.17.1.6 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

2. По податковому повідомленню-рішенню від 22.07.04р. № 0000792340/0/721/23/00175490/4054

Податкове повідомлення-рішення від 22.07.04р. № 0000792340/0/721/23/00175490/ 4054 прийнято згідно з п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Предметом наведеного податкового рішення є визначення податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету в загальній сумі 55275,18 грн., у тому числі за основним платежем – 39379,74грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 15895,44грн., нарахованого відповідно до відповідно до п. 17.1.3. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 5.5., 5.6. ст. 5 Інструкції про порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету.

В ході перевірки встановлено, зокрема, що відповідачем в порушення п.п. 5.5., 5.6. ст. 5 „Інструкції про порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджета”, затвердженої наказом Держкомітету України по геології і використанню надр і ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 року не включалися до розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи супутні копалини, виконані за рахунок Держбюджету, вугілля було видобуто тільки з балансових запасів, в результаті чого занижено збір за геологорозвідувальні роботи у сумі 39379,74 грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що ДВАТ „Шахта ім. Гайового" нараховувало збір геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету тільки за основну корисну копалину – вугілля. Згідно ліцензії на користування надрами №001327, реєстраційний №1831 від 08.04.99 р. виданою Державним комітетом України по геології і використанню надр, термін дії ліцензії 20 років на балансі підприємства знаходяться супутні вугіллю корисні копалини: метан, германій, дренажні води. Списання метану та германію ведеться пропорційно видобутому вугіллю. Згідно з „Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету»,затвердженим Кабінетом Міністрів України №115 п.6 від 29.01.99 р. „збір за виконані геологорозвідувальні нараховується по основному виду корисної копалини у повному обсязі, а за супутні копалини- до них і коефіцієнтом 0,2”. Внаслідок цього порушено п.п. 5.5.ст. 5 „Інструкції про порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету” та занижено збір за геологорозвідувальні роботи у сумі 31191,17 грн.

Також встановлено, що згідно форми 5 ГР за перевіряємий період, видобуте вугілля тільки з балансових запасів, але в довідці та розрахунках про нарахування збору за геологорозвідувальні роботи вказано, що видобуто із балансових запасів по пласту К-7 в обсязі 34,6 тис.т, що привело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 8188,57 грн. та чим порушено п.п. 5.6. ст. 5 „Інструкції про порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету”.

Правове регулювання порядку справляння збору за геологорозвідувальні роботи, а саме механізм, нормативи та об'єкт оподаткування збору здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №115 від 29 січня 1999р. "Про затвердження порядку встановлених нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" (надалі Порядок), Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (надалі Інструкція). Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затверджена Постановою Кабінету Міністрів №432 від 5 травня 1997р.

Відповідно до п.8.6 Інструкції документальні перевірки платники збору за геологорозвідувальні роботи здійснюються органами державної податкової служби за місцем реєстрації платника спільно з органами Геолкому або Мінекобезпеки та державного гірничого нагляду.

В порушення наведеної норми документальна перевірка, наслідки якої стали підставою для нарахування збору та застосування штрафних (фінансових) санкцій, здійснена відповідачем не спільно з відповідними органами, на яких разом з податковими органами відповідно до п.17 Порядку та п.8.1, п.8.3 Інструкції покладені функції державного контролю за правильністю обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, а самостійно, внаслідок чого відповідно до ст.34 ГПК України акт перевірки не є належним доказом.

Відповідно до п. 12 Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за корисні копалини, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до визначення наведеного в п.2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №432 від 5 травня 1997р., супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем в порушення п.5.5 Інструкції не включалися до розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи супутні копалини, виконані за рахунок Держбюджету, вугілля було видобуто тільки з балансових запасів, у той час коли на балансі підприємства знаходяться супутні вугіллю корисні копалини: метан, германій, дренажні води. Списання метану та германію ведеться пропорційно видобутому вугіллю.

Крім того, як зазначалось, судом призначалась судово-технічна експертиза та перед експертом судом ставилось питання: чи може вважатися добичею германію факт наявності цієї корисної копалини у добутому ДВАТ „Шахта ім. А. І. Гайового”, м. Горлівка вугіллі у 1 кв. 2003 р., 1кв. 2004 р.

Висновок Українського науково-дослідного вуглехімічного інституту, складений на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 25.01.2007 року по справі № 7/127а за результатами проведення експертизи щодо наведеного питання, доданий до матеріалів справи.

Дослідження проводилось і висновок складений науково-технічною комісією у складі голови – заступника директора по науковій роботі, д.т.н., професора Васильєва Ю.С., членів – завідуючого вугільним відділом, к.т.н., с.н.с. Дроздника І.Д. та завідуючого відділом аналітичних досліджень, стандартизації та метрології, к.т.н. Гапотченко Н.П., які були попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385, 387 Кримінального кодексу України.

Згідно з висновками наведеної експертизи, факт наявності германію у добутому ДВАТ „Шахта ім. Гайового” у 1 кв. 2003 року, 1 кв. 2004 року не може вважатися його добичею.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що видобуток метану, германію та дренажних вод як товарної продукції при видобутку кам'яного вугілля позивач не здійснює. Вилучення супутніх корисних копалин із надр є технологічно вимушеним при здійснені видобутку основної корисної копалини - кам'яного вугілля і відповідно до п.15 Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи у даному випадку не повинен справлятись.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на наявну у позивача ліцензію на користування надрами, як доказ в підтвердження здійснення видобутку супутніх корисних копалин, оскільки сам факт наявності ліцензії свідчить лише про дозвіл на використання надр для видобутку даних корисних копалин, а не їх фактичний видобуток. Відповідач не довів, що геологорозвідувальні роботи були здійснені за рахунок державного бюджету.

Неправомірне донарахування збору в сумі 39379,74грн. обумовлює безпідставне застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15895,44грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 6,7 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Державного підприємства „Артемвугілля” до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.04р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн. та недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.04р. №0000792340/0/721/23/00175490/4054 в частині нарахування податкового зобов’язання по геологорозвідувальним роботам виконаних за рахунок держбюджету в сумі 39379,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 15895,44 грн. – задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції від 22.07.04р. №0000782340/0/720/23/00175490/4053 про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 1180834,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 590417,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції від 22.07.04р. №0000792340/0/721/23/00175490/4054 в частині нарахування податкового зобов’язання по геологорозвідувальним роботам виконаних за рахунок держбюджету в сумі 39379,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 15895,44 грн.

Присудити Державному підприємству „Артемвугілля” з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя