Рішення № 74904828, 15.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8414/17

Провадження № 2/202/803/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки – ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у грудні 2017 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 № 061-В/52 від 30.05.2008 року зі змінами та доповненнями ОСОБА_2 отримала кредит для придбання автомобіля у розмірі 50000 доларів США строком до 29.05.2015 року зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом. АК «Факторіал Банк» змінило назву на ПАТ «СЕБ Банк». Між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 неодноразово укладалися додаткові угоди до даного договору. 30.05.2008 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань за кредитним договором між АБ «Факторіал-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки « 1/061-В/52. Для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором 30.05.2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави, предметом якого є автомобіль LEXUS RX 350, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності. 28.08.2014 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авераж» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором № 061-В/52 від 30.05.2008 року. В подальшому 15.04.2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авераж» та ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» укладено договір про відступлення права вимоги № 15/04/2015/01. 24 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» було укладено договір відступлення права вимоги № 113, відповідно до якого ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» відступив право вимоги за кредитним договором № 061-В/52 на користь ТОВ «ФК «Інновація». Тому ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» є новим кредитором у фінансових зобов’язаннях з відповідачами. Відповідачі порушують умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користуванням кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в зв’язку з чим станом на 13.12.2017 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 592369,33 грн., що складається з: 488977,81 грн. – заборгованість за кредитом, 103391,52 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Просив суд, стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором № 061-В/52 від 30.05.2008 року у розмірі 21796,63 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.12.2017 року становить 592369,33 грн., що складається з: 17932,65 доларів США – заборгованість за кредитом, 3864 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом, та судові витрати у розмірі 8885,55 грн.

Представник позивача у судове засідання з’явився. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Просили застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання з’явився. Проти задоволення позовних вимог заперечував. Суду пояснив, що до нього ніякі вимоги щодо повернення боргу за кредитним договором не пред’являлися, тому він вважає договір поруки припиненим.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 061-В/52, за умовами якого відповідачка отримала кредит для придбання автомобіля у розмірі 50000 доларів США строком до 29.05.2015 року зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом.

Згідно кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язалася проводити своєчасне погашення кредиту в сумі та строки згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом.

В подальшому 31.08.2009 року, 29.01.2010 року, 22.07.2010 року, 29.09.2010 року, 22.12.2010 року між ПАТ «СЕБ Банк» (який є правонаступником АБ «Факторіал-Банк») та ОСОБА_2 укладалися додаткові угоди та складися нові графіки погашення заборгованості за кредитним договором.

Для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором 30.05.2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави, предметом якого є автомобіль LEXUS RX 350, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності.

ПАТ «Фідобанк» є повним правонаступником всіх прав та обов’язків ПАТ «СЕБ Банк».

28.08.2014 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авераж» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором № 061-В/52 від 30.05.2008 року.

В подальшому 15.04.2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авераж» та ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» укладено договір про відступлення права вимоги № 15/04/2015/01.

24 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» було укладено договір відступлення права вимоги № 113, відповідно до якого ТОВ «Фінанс ОСОБА_5» відступив право вимоги за кредитним договором № 061-В/52 на користь ТОВ «ФК «Інновація».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідачка ОСОБА_2 неналежно виконувала умови договору у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 13.12.2017 року у розмірі 21796,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 592369,33 грн., що складається з: 17932,65 доларів США – заборгованість за кредитом, 3864 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки становитиме 21796,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 592369,33 грн.

Зобов’язання за кредитним договором № 061/В/52 від 30.05.2008 року було забезпечено згідно договору поруки № 1/061-В/52 від 30.05.2008 року, укладеного з ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить вимогу до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

В п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Якщо кредитним договором не визначені інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком може бути несплата чергового платежу. В разі пред’явлення вимоги до поручителя, кредитор має звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК є преклюзивним (припиняючим). Його закінчення є підставою для припинення поруки, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених статтями 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. Враховуючи те, що строк поруки не є строком порушеного права, а строком існування самого зобов’язання поруки, права кредитора і обов’язок поручителів по його закінченню припиняються, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого за межами передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, бо з його закінченням припиняється матеріальне право.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором почала виникати з листопада 2013 року. Строк дії кредитного договору № 061-В/52 від 30.05.2008 року закінчився 29.05.2013 року. З даним позовом до суду позивач звернувся тільки 28.12.2017 року. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором № № 061-В/52 від 30.05.2008 року з ОСОБА_4 як поручителя.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачки пропорційно задоволеним вимогам, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 5923,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 215, 526, 549, 551, 553, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 263, 264, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 (місце проживання: м. Дніпро, пр-т. ОСОБА_6, 45, кв. 25, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, оф. 301, код ЄДРПОУ 39409610) заборгованість за кредитним договором № 061-В/52 від 30.05.2008 року у розмірі 21796,63 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.12.2017 року становить 592369,33 грн., що складається з: 17932,65 доларів США – заборгованість за кредитом, 3864 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом, та судові витрати у розмірі 5923,69 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя С.Г. Зосименко