Рішення № 7490151, 28.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.12.09 р. Справа № 22/181

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 23599040,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 8467,91 грн.,

за участю уповноважених представників:

від прокурора: не зявився;

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Маріуполя звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Позивача, Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 8074,75 грн., експлуатаційних витратах у сумі 140,61 грн. та пені 252,55 грн. за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1067-Ж від 30.04.2009р.

В обґрунтування своїх вимог Прокурор посилається на порушення Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №1067-Ж від 30.04.2009р. стосовно сплати орендної плати та експлуатаційних витрат, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Прокурор надав копію договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1067-Ж від 30.04.2009р.; рахунки №1965/3 від 13.10.2009р.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.ст.5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.324, 762 Цивільного кодексу України та ст.20 Закону України «Про прокуратуру».

08.10.2009р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача представлений акт прийому-передачі нежитлового приміщення №5913 від 05.04.2009р.

24.12.2009р. Позивачем надано заяву №б/н від 14.12.2009р., за якою останній просить провадження по справі припинити у частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 8074,75 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 140,61 грн. у звязку з повною сплатою 23.11.2009р. зазначених сум Відповідачем. З врахуванням наведеного клопотання, Позивач фактично заявив вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у сумі 252,55 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представники Прокурора та сторін у судове засідання не з'явились. Відповідачем витребуваних судом документів не надано.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

30.04.2009р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1067-Ж, що посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І. І. за реєстровим номером 1306.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки Позивача та Відповідача, суд дійшов висновку, що вчинений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є складним договором, який вміщує в собі елементи договорів надання послуг та договорів майнового найму (оренди) нерухомого комунального майна, і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786, 901-907 Цивільного кодексу України, приписів статей Господарського кодексу України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується зі ст.283 Господарського кодексу України та положеннями наведеного закону України.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, в силу ст.ст.759, 283, 901 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також розділів 1 та 4 договору №1067-Ж від 30.04.2009р., Управління міського майна Маріупольської міської ради зобовязалось передати, а Фізична особа-підприємець прийняти у срочне платне користування нежитлове приміщення загальною площею 99,80 кв.м., розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр. Леніна, 31, із зобовязанням останнього додатково оплачувати послуги з обслуговування найманого приміщення.

Пункт 8.1 договору оренди №1067-Ж від 30.04.2009р. визначає укладення даного договору з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації і до 16.12.2018р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовяання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданих Прокурором розрахунків №1965/3 від 13.10.2009р. розмір заборгованості Відповідача за договором №1067-Ж від 30.04.2009р. визначений у частині орендної плати та оплати послуг Позивача за період з травня по жовтень 2009р. у загальній сумі 8074,75 грн. та140,61 грн. відповідно.

Матеріали справи містять копії квитанцій №212 від 23.11.2009р. та №213 від 23.11.2009р., з яких вбачається сплата Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 орендної плати у розмірі 8074,75 грн. та послуг 140,61 грн.

У звязку з наведеними обставинами, Позивачем у заяві №б/н від 14.12.2009р. визначено вимогу щодо припинення провадження по справі у частині стягнення з Відповідача орендної плати у розмірі 8074,75 грн. та експлуатаційних витрат у сумі 140,61 грн.

Виходячи з наведеного, на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині стягнення зазначених сум у звязку з їх добровільним погашенням слід припинити.

Разом з тим, виходячи зі змісту позовної заяви та заяви Позивача №б/н від 14.12.2009р., заявлено вимогу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за договором №1067-Ж від 30.04.2009р. у розмірі 252,55 грн.

Згідно розділів 4-5 договору №1067-Ж від 30.04.2009р., орендна плата, вноситься щомісяця, не пізніше останнього дня поточного місяця. До 19 числа місяця, наступного за звітнім, Відповідач має отримати рахунок на оплату платежів за договором.

За умовами пункту 7.3 договору №1067-Ж від 30.04.2009р. тягне за собою обовязок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен прострочений день.

Отже, зазначена пеня є договірною неустойкою, що є відповідальністю особи у випадку здійснення нею правопорушення та застосовується у разі порушення термінів сплати орендної плати у межах правочину, укладеного між сторонами.

У відповідності до ст.13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.765, 795 Цивільного кодексу України та п.2.1 договору №1067-Ж від 30.04.2009р. вступ Орендаря у тимчасове платне користування приміщенням наступає на підставі договору, свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлових приміщень міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Тобто, факт використання найманого приміщення Орендарем підтверджується актом приймання-передачі , що є підставою для початку нарахування орендної плати, інших платежів за відповідним договором.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на підтвердження передачі на підставі договору №1067-Ж від 30.04.2009р.орендованого майна у строкове платне користування Відповідачу наданий акт прийому-передачі №5913 від 05.04.2009р.

Однак, суд вважає, що зазначений документ не може розглядатися як доказ передачі майна Відповідачу в межах умов договору №1067-Ж від 30.04.2009 року, оскільки в ньому не міститься жодного посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір. Окрім цього, дата акту є ранішою ніж дата укладання самого правочину.

Інших доказів передачі майна Відповідачу в межах умов спірного договору Позивач не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, факт передачі нерухомого майна та виникнення у Відповідача заборгованості саме за договором №1067-Ж від 30.04.2009 року.

З огляду на наведене, в позовних вимогах щодо стягнення суми штрафних санкцій слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.У позовних вимогах Прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення пені у сумі 252,55 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1067-Ж від 30.04.2009р. відмовити.

2.В частині стягнення 8074,75 грн. заборгованості з орендної плати та 140,61 грн. експлуатаційних витрат з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, провадження по справі припинити.

3.У судовому засіданні 28.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

4.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя