Ухвала суду № 74898985, 25.06.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" червня 2018 р. Справа № 922/952/13-г

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Х1" (вх.№ 1222)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.07.2017, (суддя Яризько В.О.), постановлену о 13:00 год. в м. Харкові,

у справі №922/952/13-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.13 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ "Аккобудсервіс" про порушення справи про банкрутство за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в редакції Закону, чинній з 19.01.13 (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 19.03.13 порушено провадження по справі №922/952/13-г про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено наступне засідання господарського суду на 09.04.13.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.04.13 у справі №922/952/13-г боржника - ТОВ "Аккобудсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Колесникова М.З.

Ухвалою суду від 16.12.2015 року відмовлено у задоволенні клопотань ліквідатора Капустіна В.В. та представника ПАТ "ОТП Банк" про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи; відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Капустіна В.В. про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.07.15 року; заяву ліквідатора Колесникова М.З. задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 926, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_6; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 933, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_6; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 930, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_6; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 936, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_6; в решті вимог ліквідатору Колесникову М.З. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2016р. апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.15 у справі № 922/952/13-г залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2015 по справі № 922/952/13-г залишено без змін.

02.09.2016 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_6 (вх. № 34) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2015 року у справі № 922/952/13-г.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. у справі № 922/952/13-г за нововиявленими обставинами відмовлено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2015 р. у справі №922/952/13-г залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Х1" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.07.2017 у справі №922/952/13-г та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити вимоги ОСОБА_6 про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 у справі № 922/952/13-г за ново виявленими обставинами.

Одночасно матеріали справи містять клопотання про поновлення стоку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

За таких обставин, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.07.2017 у справі № 922/952/13-г, становить 8038,80 грн.

Апелянтом в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство (у редакції, що діє з 19.01.2013), сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Проте, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, скаржником не надано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу визнаного ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2014 конкурсного кредитора - ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Щодо клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суддя-доповідач зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 20.07.2017, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 25.07.2017.

Проте, скаржником було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду 14.06.2018, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції місцевого господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга у даній справі була подана після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, встановленого ч.1 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

З огляду на викладене, процесуальним законом не передбачено обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника та в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області скаржник не посилається на жодну з обставин, яка зумовила звернення до суду з апеляційної скарги з порушеннями визначеного процесуальним законодавством строку. За таких обставин, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, оскільки скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, докази направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі, а також необґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, суд дійшов висновку, що відповідно до частин 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Х1" на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017 у справі №922/952/13-г залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Х1" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза