Ухвала суду № 74893947, 21.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1185/18 Справа № 216/497/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кондаков Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Кондакова Г.В.

суддів: Кононенко О.М.,

ОСОБА_2

при секретарі Лошаковій А.С.

за участю прокурора Бурчика Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційними скаргами прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 та його представника – адвоката ОСОБА_7 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2018 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий

визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000717, -

встановила:

В казаним вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що той 10 вересня 2016 року близько 05 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем «БМВ- 316», реєстраційний номер «АЕ 2018 АМ», рухався по проїжджій частині вул. Харитонова з боку вул. Українська в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Під час руху по вищезазначеній ділянці дороги, навпроти електроопори № 4, ОСОБА_3 маючи об’єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_8, яка переходила проїжджу частину, не вжив своєчасно заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки та застосування своєчасного екстреного гальмування, у результаті чого відбувся наїзд передньою частиною автомобіля «БМВ 316» на пішохода ОСОБА_8

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3.(б),12.4., 12.9., 12.3. Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_3 п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого пішоходу ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, які знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень стосовно живих осіб.

За вказаний злочин ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, шкоду у зв’язку втратою годувальника в розмірі 1 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до 12.08.2031 року.

З нього ж ухвалено стягнути на користь ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, по 200 000 грн., кожному, на відшкодування моральної шкоди, а також 10 000 грн. на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2016 року на автомобіль «БМВ 316», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10

Вирішено питання щодо речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 4 931 грн. 76 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта.

Докази про обставини вчинення злочину судом не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прокурор не погодився з вказаним рішенням суду. В апеляційній скарзі просить вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та рішення про звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням є необґрунтованими.

Призначивши йому покарання з позбавленням права керувати транспортними засобами звільнив його на підставі ст. 75 КК України від відбування зазначеного додаткового покарання, порушивши закон України про кримінальні відповідальність, застосувавши закон, який не підлягає застосуванню.

Потерпілий та його представник просять вирок скасувати в частині призначення покарання та вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди, ухвалити новий, який призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_9 по 50 000 грн. кожному.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що з огляду на тяжкість злочину, спричинення смерті потерпілого, призначення покарання обвинуваченому із звільненням його від відбування покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову потерпілого, суд першої інстанції мотиви та підстави ухвалення такого рішення та не обґрунтував його. Судом не враховано, що у зв’язку із смертю потерпілої ОСОБА_8, чоловік та донька загиблої зазнали значної моральної шкоди, яка полягає у втраті близької людини, і виразилась у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях.

Потерпілий та його представник в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, про дату час та місце слухання справи повідомлені належним чином, даних про поважність причин неявки до суду апеляційної інстанції не надходило, тому з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути подані апеляційні скарги за відсутності потерпілого та його представника, відповідно до вимог ст. 405 КПК.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та потерпілої сторони, просив їх задовольнити.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення поданих апеляційний скарг.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вивченням матеріалів справи встановлені істотні порушення процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК, є перешкодою для ухвалення судом законного і обґрунтованого судового рішення.

Так, при розв’язанні судом питання про порядок і обсяг дослідження доказів, з урахуванням позиції учасників кримінального провадження, було ухвалено розглянути справу відповідно до вимог ст. 349 КПК, тобто, у скороченому порядку.

Відповідно до даної норми процесуального закону, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обов’язковою умовою застосування такого порядку судового розгляду є в тому числі, встановлення позиції саме всіх учасників провадження щодо визнання недоцільності дослідження таких доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Тобто, суд зобов’язаний з’ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз’яснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У разі, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.

Як вбачається з вироку, обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, визнав повністю, а цивільний позов потерпілого - частково.

Виходячи із забезпечення принципу верховенства права, законності та права обвинуваченого на справедливий розгляд справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Зазначені порушення, відповідно до ст. 412 КПК є істотними, такими, які перешкоджають суду прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, вирок не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК.

Під час нового судового розгляду суду необхідно усунути встановлені порушення судом апеляційної інстанції, та з дотриманням встановленого законом порядку повно, всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для встановлення об’єктивної істини, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам процесуального закону.

Крім того, суду першої інстанції при новому розгляді на момент ухвалення рішення необхідно обговорити вимоги прокурора про м’якість призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 407, 419 КПК України, п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 та його представника – адвоката ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 – скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_2