Ухвала суду № 74893954, 22.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/788/18 Справа № 202/1968/18 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді – доповідача Кондакова Г.В.

суддів Коваленка В.Д.,

ОСОБА_2

при секретарі Чміль О.О.

за участю прокурора Гонжі І.Є.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року про задоволення клопотання слідчого та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, -

встановила:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 год. 12 серпня 2018 року.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

Відповідно до клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підшукали форму поліцейських Національної поліції України, автомобільні державні номери, що використовуються на автомобілях Національної поліції України, та безпосередньо автомобілі.

11 березня 2018 року о 22 год. 16 хв. прибули до с. Колоно-Миколаївка, Дніпропетровської області на автомобілі «Opel» з державними номерами на синьому фоні, будучи одягненими у формений одяг працівників поліції, вводячи в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу. Побачивши проїжджаючий автомобіль «Hyundai Elantra» під управлінням потерпілого ОСОБА_8, наздогнали та зупинили його на узбіччі автошляху «Т0-401».

Находячись на місці події, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, назвавшись працівниками Національної поліції України, висунули ОСОБА_8 вимогу про передачу їм грошових коштів у сумі 5 000 доларів США за нібито скоєне ним адміністративне правопорушення.

ОСОБА_8, розуміючи, що в нього відсутні такі кошти, сприйнявши погрозу вилучення у нього автомобіля як реальну, домовився про передачу на вимогу ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 коштів в сумі 1000 грн. та передав їх останнім.

20 квітня 2018 року, о 10 год. 30 хв., ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в цей же день йому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 07 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 було скасовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 червня 2018 року та визначено заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 грн.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О. від 11 червня 2018 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 20 вересня 2018 року.

Враховуючи, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, та що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, найтяжчий з яких відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, дані про особу ОСОБА_3, який не працює і не має законного джерела до існування, що йому інкримінується діяння скоєне групою осіб, які мають тривалі та стійкі зв’язки, що не всі свідки і потерпілі у справі допитані та, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Захисник не погодився з вказаним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Слідчий в обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 вказав на наявність підозри за ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України. Однак ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої підозри не повідомлялося, зміст нової підозри не пояснювалося.

В ухвалі від 14 червня 2018 року вказано, що посилання захисника на зазначення у клопотанні слідчого про фактично нову підозру суд не приймає до уваги. Таким чином, вважає, що суд незаконно залишив без уваги невідповідність підозри, пред’явленої ОСОБА_3, тим обґрунтуванням підозри, які викладені в клопотанні слідчого.

Вказує, що перелічені в клопотанні ризики, не підтверджені.

Підозрюваний виконував покладені на нього процесуальні обов’язки, за місцем проживання характеризується позитивно, працює на автомийці, має джерело доходу, дружину, неповнолітню дитину та матір, яка потребує сторонньої допомоги.

21 червня 2018 року захисник подав до суду зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просить ухвалу скасувати, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням необхідних обов’язків.

Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, просили її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважав ухвалу законною та обґрунтованою.

В судових дебатах учасники провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю–доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції дотримано ст. 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2018 року за №12018040000000187 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

20 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту було скасовано та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 червня 2018 року та визначено заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 грн.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області 11 червня 2018 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 20 вересня 2018 року.

12 червня 2018 року слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури Дніпропетровської області про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9

Оскаржуваною ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_9 до 12 серпня 2018 року до 15 годин.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого судом першої інстанції були дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України. Наведені слідчим обставини дають достатні підстави для такого висновку. Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри мають характер суб’єктивної оцінки зацікавленої особи.

Слідчий суддя перевірив доводи клопотання слідчого щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_9. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися.

Крім того, стороною обвинувачення доведена об’єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З урахуванням наведеного колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про зазначення у клопотанні слідчого про нову підозру ОСОБА_10 на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, слідчий суддя приймав рішення з урахуванням підозри, врученої ОСОБА_9 20 квітня 2018 року.

Також, на думку колегії суддів, є правильним висновок слідчого судді про те, що зазначені ризики у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а також про те, що знаходячись під особистим зобов’язанням, на чому наполягала сторона захисту, підозрюваний матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки ще не всі вони допитані, що може унеможливити встановлення всіх обставин даного кримінального правопорушення.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв’язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, що характеризують його особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовує і не зменшує достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_9

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9, даних про його особу, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив строк тримання його під вартою в межах строків досудового розслідування, а підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року про задоволення клопотання слідчого та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_2