Рішення № 74877675, 11.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.06.2018

Справа № 320/3940/18

Провадження № 2/320/2749/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Редько О.В., за участі секретаря: Данчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є його рідним братом. Мешкав в м. Мелітополі по вул. Піонерській 1/3, зі своєю родиною. Мешкали вони з родинами в одному розділеному 2-х поверховому будинку, який належав їм в рівних долях. Мали одну державну реєстрацію. Вони, сумісно з братом та з батьком ОСОБА_3, з середини 90-х років здійснювали активну підприємницьку діяльність. Були власниками низки великих крамниць по торгівлі побутової техніки, та кілька Мелітопольських підприємств, у тому числі великими заводами: ТОВ «Мелітопольським півовареним заводом», «Мелітопольським Автогідроагрегатом» (ТОВ «АГАТ»), «Мелітопольським заводом підшипників ковзання», Мелітопольським бізнесцентром (ТОВ «Лігіон»), розташованим по пр.Б.Хмельницького, 70, та іншими підприємства на території України. Крім того, сумісно з братом та з батьком з 90-х років здійснювали активну політичну діяльність. Брат позивача - ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_3 багаторазово обирались депутатами міської і обласної ради депутатів різних скликань, позивач з листопада 2012 р. двічі обраний Народним депутатом України. В результаті чого, родина позивача має певні майнові активи та грошові статки. Так як, позивач будучи обраним державним службовцем в ОСОБА_5 України, з листопада 2012 р., був зобов’язаний вийти з складу засновників будь яких підприємств, у т.ч. Мелітопольського підприємства ТОВ «АГАТ», який має величезні активи, у вигляді багатьох крупних майнових комплексів, з величезною кількістю дорогоцінного обладнання. Сконцентровані активи дозволяли на вказаному підприємстві працювати в 90-х роках до 6000 працівників, які працювали в три зміни. В зв’язку з процедурою виходу позивача зі складу засновників ТОВ «АГАТ», у 2013 р., повна доля активів продовжувала належати його родині. На прикінці березня 2013 р. у позивача та його брата відбулась бесіда, в ході якої він повідомив, що має бажання подарувати позивачеві певні грошові статки, у вигляді 20 000 000 грн., на що погодився позивач. З цією метою 2 квітня 2013 р., за своїм місцем мешкання, позивач та його брат, використовуючи зразок з електронної мережі Інтернету, склали письмовий Договір дарування від 02.04.2013 р., у присутності їхнього загального знайомого ОСОБА_6, здійснили передачу готівкових грошових коштів, на суму 20 000 000 грн, відповідно ОСОБА_6 прийому передачі грошових коштів, з дотриманням вимог ст.717 ЦК України.

Відповідно до вищевказаного договору, ОСОБА_4 передав позивачеві 20 000 000 грн., на підтвердження чого вони уклали ОСОБА_6 прийому-передачі від 02.04.2013 р в присутності знайомого ОСОБА_6, отримавши його особисту підпис.

В результаті укладення Договору, позивач був обдарований грошовими коштами, став їх власником, які в подальшому використовував на свій власний розсуд, та в Електронній декларації за 2015 р. відобразив в якості готівкових грошових коштів.

4 травня 2013 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЖС №266225 від 07.05.2013 р., виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Мелітополю міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актова запис №757.

ОСОБА_3, являючись єдиним спадкоємцем 1-ї черги за законом, 19.06.2013 року звернувся з заявою до Мелітопольської нотаріальної контори та прийняв спадщину після померлого 4.05.2013 р. ОСОБА_4. До складу спадщини ввійшло певне майно та право вимоги майна та грошових коштів. 22.11.2013 р. отримав відповідне Свідоцтво про право на спадщину, після померлого 4.05.2013 р. сина ОСОБА_4

ОСОБА_3, не погоджується з подарунком такої великої грошової суми, мотивуючи що саме він є спадкоємцем всього майна та грошових сум після. смерті ОСОБА_4

Що підтверджується письмовими документами, а саме: в листопаді 2014 р. та в лютому 2015 р. позивач отримав від батька листи щодо яких він вимагає повернення грошових коштів, раніше подарованих йому братом. І до теперішнього часу ситуація не врегульована.

В судове засідання позивач та представник позивача не з’явилися, але надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України, здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

У відповідності з ч. 2 п. 5 ст. 293, ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, також судом можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних громадян.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 являється братом ОСОБА_4 .

Так, згідно матеріалів справи 02 квітня 2013 р. за адресою: м. Мелітополь, вул. Піонерська, 1/3, ОСОБА_4 11.06.1966р.н., який є рідним братом позивача ОСОБА_1, з однієї сторони та позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 склали письмовий Договір дарування у присутності ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_4 здійснив передачу готівкових грошових коштів на суму 20 000 000 грн. 00 коп., відповідно ОСОБА_6 прийому передачі грошових коштів, з дотриманням вимог ст.717 ЦК України (а.с.9-11).

Згідно п.9 Договору, сторони зобов’язані в двохмісячний строк нотаріально засвідчити вказану угоду, за особисті кошти дарувальника. Згідно п.7-8 Договору, сторони вирішують спори в добровільному порядку, або в судовому порядку, шляхом звернення до Мелітопольського міськрайонного суду.

Згідно ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Згідно ст. 718 ЦК України, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Згідно ч.5 ст.718 ЦК України, договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-ти кратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2013 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЖС №266225 від 07.05.2013 р., виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актова запис №757 (а.с.10).

Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, та батьки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, який є рідним батьком померлого 19.06.2013 року звернувся з заявою до Мелітопольської нотаріальної контори та прийняв спадщину після померлого 04.05.2013 р. ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину (а.с.13-15).

Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, в разі виконання однією зі сторін повністю або частково умов угоди, що потребує нотаріального посвідчення та ухилення від нотаріального оформлення іншою стороною, суд вправі визнати таку угоду дійсною.

Згідно ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що позивач ОСОБА_1 на законних підставах був обдарований грошовими коштами та є їх законним власником, оскільки договір виконаний в повному обсязі, а саме грошові кошти передані йому своєчасно, враховуючи, що померлий ОСОБА_4 за час життя не виконав свій обов’язок щодо посвідчення Договору дарування, а тому позивач змушений звернутись до суду за визнанням договору дійсним, відповідач ОСОБА_3 фактично успадкувавши право вимоги повернення будь яких коштів після померлого ОСОБА_4, проти задоволення позову не заперечує, тому суд вважає за необхідне визнати договір дійсним.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 319-334, 717, 718, 1216, 1222, 1261 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним – задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт укладення 02 квітня 2013 року Договору дарування грошових коштів на суму 20 000 000 грн, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Визнати договір дарування грошових коштів на суму 20 000 000 грн. (двадцять мільйонів гривень. 00 копійок), укладений 02 квітня 2013 року між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_7