Рішення № 74875776, 22.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року № 810/1761/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Миру, 53) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0043551406.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2017 відкрито спрощене позовне провадження у справі №810/1761/17.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки. Позивач зазначає, що вчасно та у повному обсязі здійснив оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій шляхом підклеювання щоденних Z-звітів до розділу 1 КОРО та занесення кореспондуючих вказаним Z-звітам записів про рух готівки до розділу 2 КОРО.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що під час здійснення фактичної перевірки господарської одиниці позивача було виявлено, що фіскальні звітні чеки РРО за 17.05.2017 та за 19.08.2017 було роздруковано та підклеєно до КОРО несвоєчасно.

У судове засідання, призначене на 15.05.2018, учасники справи не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Разом з цим матеріали справи містять клопотання про її розгляд за відсутності уповноважених представників.

Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13 листопада 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – аптеки, що належить ТОВ «Київфарм», результати якої оформлені актом від 13.11.2017 №2823/1000/14/30270526.

Перевіркою виявлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Суть виявленого порушення полягає у несвоєчасному оприбуткуванні позивачем готівки на загальну суму 12632,66 грн.

Так, з описової частини Акта перевірки слідує, що 17.05.2017 та 19.08.2017 позивачем у розділі ІІ КОРО були здійснені записи про оприбуткування готівки на суму 7807,17 грн. та 4825,49 грн., відповідно. При цьому, кореспондуючі вказаними записам у КОРО Z-звіти №1494 та №1589 в обох випадках були роздруковані та підклеєні до КОРО лише на наступний день, тобто 18.05.2017 та 20.08.2017, відповідно.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0043551406, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» позивачеві було визначено штраф у розмірі 63199,80 грн. (а.с. 14).

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі – Положення №637).

Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до пункту 4.1 Положення №637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом 2 пункту 2.6 Положення №637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі – Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 (справа № 21-400а12), від 26.02.2013 (справи №№ 21-7а13, 21-35а13), від 12.11.2013 (справа № 21-370а13), від 01.04.2014 (справа № 21-54а14).

Досліджуючи обставини оприбуткування позивачем готівки, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на господарській одиниці позивача – аптеці, що розташована за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 5, готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій «Марія-304-т» з фіскальним номером НОМЕР_1.

На вказаний РРО контролюючим органом 01.03.2017 зареєстровано Книги обліку розрахункових операцій №3000043015Р/5 та №3000043015Р/8, витяги з яких міститься у матеріалах справи (а.с. 24-27, 31-32).

Отже, у даному випадку, оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Судом встановлено, що 17.05.2017 позивачем у Книзі обліку розрахункових операцій №3000043015Р/5 було здійснено запис про рух готівки за 17.05.2017, відповідно до якого загальна сума розрахунків склала 10265,20 грн.

Водночас фіскальний звітний чек РРО за 17.05.2017 №1494 позивачем роздруковано та підклеєно до Книги обліку розрахункових операцій 18.05.2017 (а.с. 27).

Судом також встановлено, що 19.08.2017 позивачем у Книзі обліку розрахункових операцій №3000043015Р/8 було здійснено запис про рух готівки за 19.08.2017, відповідно до якого загальна сума розрахунків склала 6723,01 грн. (а.с. 31).

При цьому, фіскальний звітний чек РРО за 19.08.2017 №1589 позивачем роздруковано та підклеєно до Книги обліку розрахункових операцій 20.08.2017 (а.с. 32).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що фіскальні звітні чеки РРО за 17.05.2017 та 19.08.2017 позивачем роздруковано та підклеєно до Книги обліку розрахункових операцій на наступний день після здійснення відповідних записів про рух готівки у КОРО.

Наведені обставини визнаються учасниками справи.

У позовній заяві та у судовому засіданні позивач стверджував, що не міг роздрукувати та підклеїти до КОРО фіскальні звітні чеки РРО про обсяги розрахунків за 17.05.2017 та 19.08.2017, оскільки у зазначені дати у приміщенні, де розташована господарська одиниця (аптека), було відсутнє електропостачання.

Листами Управління житлово-комунального господарства «Біличі» від 18.05.2017 №354 та від 05.09.2017 №569 підтверджується, що 17.05.2017 у період з 20:00 год. до 01:00 18.05.2017 год. та 19.08.2017 у період з 15:00 год. до 02:00 год. 20.08.2017 в смт. Коцюбинське не було електропостачання у зв’язку з аварією на електромережі (а.с. 20, 28).

З’ясовуючи вплив зазначеної обставини на порядок оприбуткування готівки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Вказаній нормі Закону про РРО кореспондують положення пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 1.2 Положення №637, розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, розрахункова книжка застосовується під час здійснення розрахункових операцій у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, у тому числі під час поломки РРО чи відключення електроенергії.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 920/29050 (далі – Порядок №547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку №547 передбачено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що якщо суб’єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки.

Одночасно з цим суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі ІІІ Книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що у зв’язку з відключенням електроенергії 17.05.2017 позивачем було заповнено розрахункову квитанцію №685102, якою оформлено операцію із службового внесення готівки на суму 8307,17 грн., у тому числі 500,00 грн. – розмінної монети, 7807,17 грн. – сума готівкової виручки за 17.05.2017 (а.с. 22).

Цього ж дня (17.05.2017) позивачем заповнено розрахункову квитанцію №685103, якою оформлено операцію із службового вилучення готівки за 17.05.2017 у розмірі 8307,17 грн.

Судом також встановлено, що позивачем за наявними на господарській одиниці квитанціями терміналу для проведення безготівкових розрахунків було підраховано обсяг розрахунків із застосуванням платіжних карток (а.с. 35-36).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних розрахункових квитанцій №685102 та №685103, а також квитанцій терміналу для проведення безготівкових розрахунків позивачем 17.05.2017 у розділі ІІ Книги обліку розрахункових операцій було вчинено запис про облік руху готівки та суми розрахунків, відповідно до якого загальна сума розрахунків склала 10265,20 грн.

Судом встановлено, що після відновлення електропостачання, на наступний робочий день, тобто 18.05.2017, позивачем було роздруковано фіскальний звітний чек РРО за 17.05.2017 №1494, який цього ж дня був вклеєний до відповідного розділу КОРО.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, своєчасно та у повному обсязі було оприбутковано готівку за 17.05.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що в аналогічний спосіб позивачем було здійснено оприбуткування готівки за 19.08.2017.

Так, у зв’язку з відключенням електроенергії 19.08.2017 позивачем було заповнено розрахункову квитанцію №685104, якою оформлено операцію із службового внесення готівки на суму 5325,49 грн., у тому числі 500,00 грн. – розмінної монети, 4825,49 грн. – сума готівкової виручки за 19.08.2017 (а.с. 28).

Цього ж дня (19.08.2017) позивачем заповнено розрахункову квитанцію №685105, якою оформлено операцію із службового вилучення готівки за 19.08.2017 у розмірі 5325,49 грн.

Судом також встановлено, що позивачем за наявними на господарській одиниці квитанціями терміналу для проведення безготівкових розрахунків було підраховано обсяг розрахунків із застосуванням платіжних карток (а.с. 33-34).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних розрахункових квитанцій № 685104 та № 685105, а також квитанцій терміналу для проведення безготівкових розрахунків позивачем 19.08.2017 у розділі ІІ Книги обліку розрахункових операцій було вчинено запис про облік руху готівки та суми розрахунків, відповідно до якого загальна сума розрахунків склала 6723,01 грн. (а.с. 31)

Судом встановлено, що після відновлення електропостачання, на наступний робочий день, тобто 20.08.2017, позивачем було роздруковано фіскальний звітний чек РРО за 19.08.2017 №1589, який цього ж дня був вклеєний до відповідного розділу КОРО.

Отже доказами, що містяться у матеріалах справи, підтверджується, що готівка за 17.05.2018 та за 19.08.2017 була оприбуткована позивачем своєчасно та у порядок і спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства.

Натомість доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства про обіг готівки ґрунтуються на довільному та суб’єктивному тлумаченні вимог чинного законодавства та ігноруванні фактичних обставин справи.

Так, викладений а акті перевірки висновок контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки ґрунтується виключно на тому факті, що фіскальні звітні чеки РРО були роздруковані позивачем на наступний день, після здійснення відповідних записів про рух готівки в КОРО.

При цьому, контролюючий орган повністю проігнорував зауваження ТОВ «Київфарм» щодо відключення електроенергії на господарській одиниці, у зв’язку з чим роздрукувати фіскальні звітні чеки РРО за 17.05.2018 та за 19.08.2017 по закінченню робочого дня виявилось неможливим.

Суд також зазначає, що контролюючий орган під час застосування до позивача фінансових санкцій не досліджував дані розрахункової книжки та розділ ІІІ наданих до перевірки КОРО, де позивач здійснив облік розрахункових квитанцій, заповнюючи відповідні графи до початку використання розрахункової книжки та після відновлення електропостачання, у зв’язку з чим дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про неоприбуткування готівки.

Зауваження відповідача, що даними з системи збору та обробки інформації від РРО спростовуються доводи позивача про відключення електроенергії на господарській одиниці суд оцінює критично.

Відповідач стверджує, що 19.08.2017 у період з 15:09 год. по 15:45 год. позивачем були проведені розрахункові операції із використанням платіжних карток, чим спростовується інформація, викладена у листі Управління житлово-комунального господарства «Біличі», відповідно до якого електропостачання в смт. Коцюбинське 19.08.2017 було відсутнє у період з 15:00 год. по 02.00 год. 20.08.2017.

Слід зауважити, що такі аргументи контролюючого органу взагалі не спростовують факт відключення електроенергії на господарській одиниці позивача 19.08.2017.

Також суд зазначає, що контролюючим органом не було надано будь-яких доказів, про здійснення позивачем операцій після 15:45 год., у межах тривалості робочого дня аптеки ТОВ «Київфарм», що розташована за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 5.

Натомість відповідно до пояснень позивача, режим роботи аптеки ТОВ «Київфарм», що розташована за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 5, встановлений з 08:00 год. по 22:00 год. Як зазначає позивач, 19.08.2017 приблизно о 15:00 год. в електромережі стався збій, унаслідок якого аптека була знеструмлена декілька хвилин, після чого електропостачання було відновлено. Однак приблизно о 16:00 електропостачання знову припинилось і було відновлено лише наступного дня.

Суд зазначає, що такі письмові пояснення узгоджуються з відомостями про відключення електроенергії, що зазначені у листі Управління житлово-комунального господарства «Біличі» від 05.09.2017 №569, та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи підтверджується і не було спростовано відповідачем, що після 15:45 год. 19.08.2017 розрахунків із застосуванням платіжних карток позивачем на вказаній господарській одиниці не здійснювалось.

Беручи до уваги, що матеріалами справи спростовуються висновки контролюючого органу у про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки, оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А) від 30.11.2017 №0043551406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (ідентифікаційний код 30270526, місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Миру, 53) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду – 22.06.2018.

Суддя Панченко Н.Д.