Постанова № 74870106, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3613/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року (суддя першої інстанції Рейті С.І., м. Ужгород),

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування висновку від 07.06.2017 про відмову у внесенні змін в актовому записі про народження заявника за № 1210 від 01.10.1980, а саме виправити прізвище дитини із «Данільченко» на «Данильченко» та зобов'язання внести зміни до актового запису № 1210 від 01.10.1980, у відповідності до яких змінити (виправити) прізвище дитини із «Данільченко» на «Данильченко».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо відмови у внесенні змін до актового запису. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове - про повне задоволення позовних вимог. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що судом не взято до уваги те, що належним способом захисту прав позивача, які було порушено, є саме зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису, адже сам факт скасування висновку не відновлює права позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського МВ ДРАЦС із заявою про внесення до актового запису в книзі реєстрації актів про народження № 1204 від 01.10.1980 відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду відомостей в частині зміни прізвища дитини «Данільченко» на прізвище «Данильченко».

7 червня 2017 року Ужгородським МВ ДРАЦС видано висновок про неможливість внесення змін до актового запису про народження заявника № 1210 від 01.10.1980 складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану виправити прізвища дитини та батьків із «Данільченко» на «Данильченко», у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів правильності написання родового прізвища.

Отже, фактично позивачу було відмовлено у внесенні виправлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року №2398-VІ (далі - Закон №2398).

Частиною 1 статті 6 Закону №2398 передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови внести зміни до актового запису про народження № 1210 від 01.10.1980.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 Закону №2398 правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання зазначеної норми були прийняті Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (далі - Правила).

Пунктом 2.6 Правил передбачено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Матеріали справи свідчать про те, що в документах позивача дійсно наявні розбіжності в написанні прізвища.

При цьому, такі зумовлені неправильним перекладом з російської на українську мову.

З висновку відповідача вбачається, що в актовому записі про народження позивача № 1210 від 01.10.1980, складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, вказано прізвище дитини та батьків ОСОБА_3.

Разом з цим, згідно актового запису про народження батька заявника № 72 від 12.11.1957 складеного виконкомом Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, прізвище дитини (батька заявниці) вказано Данилченко, а в актовому записі про шлюб батьків заявника (за № 39 від 29.05.1979), складеного виконкомом Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, прізвище нареченого (батька заявника) вказано ОСОБА_1.

Основним документом, що посвідчує правильне прізвище позивача є паспорт громадинина України.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надала копію свого паспорту громадянина України НОМЕР_2, виданого Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 21.03.1997, в якому прізвище, ім'я та по-батькові позивача записано як ОСОБА_1.

Відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України (затверджений Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, далі - Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження (п. 6 Положення).

Відповідно до ст. 28 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Сукупність наданих позивачем та вищезазначених доказів дає підстави вважати, що родове прізвище батьків виконується українською мовою як «Данильченко».

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦК України, у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене.

Посилання відповідача на відсутність належних документів та розбіжність в написанні прізвища заявника в документах, як на підставу відмови у внесенні змін до актових записів, суд правильно визнав необґрунтованим.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про скасування висновку як засобу поновлення прав позивача.

Так, висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії і сам по собі не впливає на права та обов'язки позивача або відповідача.

Отже, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмови у вчиненні дій та зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису.

Відповідно до п. 2.13.2 вищезазначених Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в акт вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Враховуючи викладене, висновок суду про відмову в позові щодо зобов'язання відповідача внести зміни є неправильним.

Така правовва позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №820/2692/16.

Тому рішення суду в цій частині необхідно скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позову та за подання апеляційної скарги необхідно стягнути на користь позивача.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О СТ А Н О В И В :

апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі №807/987/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправною відмову Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у внесенні змін до актового запису про народження заявника за № 1210 від 01 жовтня 1980 року щодо виправлення прізвища дитини із «Данільченко» на «Данильченко».

Зобов'язати Ужгородський міський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області внести зміни до актового запису № 1210 від 01 жовтня 1980 року, у відповідності до яких змінити (виправити) прізвище дитини із «Данільченко» на «Данильченко».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (ЄДРПОУ 25999022) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 640 (шістсот сорок) гривень судового збору, сплачено за подання позовної заяви та 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень судового збору, сплачено за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді І. В. Глушко В. Я. Макарик Повний текст складено та підписано 22 червня 2018 року.