Рішення № 7486994, 21.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.09р.Справа № 29/339-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон", м. Сімферополь

до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11325 грн. 26 коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Челтон", м. Сімферополь звернулось до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ПП "Реарді", м. Дніпропетровськ 9050грн. 08коп. заборгованості, 1062грн. 73коп. пені, 3% річних в розмірі 218грн. 15коп., 994грн. 30коп. індексу інфляції та судові витрати по справі.

Позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на заяву не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008р. ТОВ "Челтон" (далі - позивач) та ПП "Реарді" (далі - відповідач) укладено договір поставки №1689 (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати товар у власність покупця (відповідача по справі), а останній прийняти та оплатити його на умовах договору.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 18550грн. 08коп., що підтверджується видатковим накладними доданими до позовної заяви (а.с. 32-57).

          Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт отримання відповідачем товару, підтверджується підписом представника відповідача на накладних.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобов'язаний провести за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів повного розрахунку з позивачем не подано.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 9050грн. 08коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також позивач також просить стягнути з відповідача 1062грн. 73коп. пені.

Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд приходить до висновку про можливість її задоволення в заявленій сумі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 994грн. 30коп. інфляційних збитків, 218грн. 15коп. 3% річних.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних збитків, суд вважає за необхідне задовольнити річні та інфляційні збитки в заявленій сумі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2; код ЄДРПОУ 32702478; р/с 26005301034501 в ФАБ "Південний" м. Дніпропетровська, МФО 306458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" (95013, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 7/20; код ЄДРПОУ 34057966; р/р 2600901014427 в Кримському регіональному філіалі ВАТ "Кредобанк", МФО 324913) 9050грн. 08коп. заборгованості, 1062грн. 73коп. пені, 994грн. 30коп. інфляційних збитків, 218грн. 15коп. 3% річних, 113грн. 25коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

СуддяД.М. Полєв