Постанова № 74869307, 18.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/9612/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3495/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Домарєв О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки при звільненні, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (надалі - ПАТ «Європейський газовий банк») та, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив стягнути на його користь заборгованість з виплати заробітної плати, компенсацію відпускних при звільненні; вихідну допомогу при звільненні, середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 12 березня 2015 року по 22 жовтня 2015 року у сумі 125 673 грн. 63 коп. та моральну шкоду у сумі 20 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що після звільнення відповідачем не було проведено з ним остаточного розрахунку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Єврогазбанк» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі, вихідну допомогу та середній заробіток за час затримки розрахунку - 140 673 грн. 63 коп. та моральну шкоду у сумі 5 000 грн., а всього 145 673 грн. 63 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не здійснена перевірка нарахувань грошових сум до стягнення з відповідача, не визначено розмір коштів, які отримані позивачем за новим місцем роботи та не наведено розрахунку середнього заробітку за час затримки при звільненні. Щодо розміру моральної шкоди зазначено, що він не відповідає засадам розумності та виваженості.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, вислухавши представника ПАТ «Європейський газовий банк», який підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 20 жовтня 2014 року перебував у трудових відносинах із ПАТ «Європейський газовий банк» (а.с.6 т.1).

Встановлено, що з 02 лютого 2015 року ОСОБА_3 переведений на посаду начальника юридичної служби ПАТ «Європейський газовий банк», а 11 березня 2015 року - звільнений із займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності штату, згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. При звільненні йому не було виплачено частину заробітної плати, а також не проведено повний розрахунок інших виплат у день звільнення, чим порушені вимоги статті 47 КЗпП України (а.с.7 т.1).

На підставі Постанови Правління Національного Банку України № 424 від 16 липня 2014 року ПАТ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 121 від 18 листопада 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Європейський газовий банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. На підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 150 від 18 грудня 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ Європейський газовий банк» (а.с.12 т.1).

Задовольняючи заявлений по справі позов, районний суд мотивував свої висновки тим, що боржник не сплатив ОСОБА_3 в день звільнення всіх сум, що належать йому до сплати й вчинив такі дії лише у жовтні 2015року, а відсутність коштів у роботодавця та порушення щодо нього процедури банкрутства, а також незначна частка заборгованості перед працівником не виключає його вину та відповідальність й дає підстави до стягнення боргів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися у повній мірі неможливо, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Встановлено, що на підставі Постанови Правління Національного Банку України № 424 від 16 липня 2014 року ПАТ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 121 від 18 листопада 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Європейський газовий банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Згідно Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 150 від 18 грудня 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ Європейський газовий банк» (а.с.12 т.1).

Установлено, що станом на час звільнення з ОСОБА_3 не було проведено остаточного розрахунку, не було проведено такого розрахунку й станом на дату ухвалення районним судом відповідного рішення.

За таких обставин, суд дійшов помилкового, необґрунтованого висновку щодо проведення такого розрахунку з позивачем у жовтні 2015 року.

Окрім цього, визнаючи доведеною суму заборгованості по заробітній платі, вихідній допомозі, в сумі 15 000 грн., суд свої висновки належним чином не мотивував, відповідні платежі не розмежував, суми грошових коштів не конкретизував, чим припустився неповного з'ясування обставин справи.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на підставі долучених доказів, встановлено, що ОСОБА_3 на дату звільнення відповідачем не сплачено 3395 грн. 75 коп. заробітної плати, 2176 грн. - компенсації відпускних при звільненні, 8243 грн. 67 коп. - вихідної допомоги, що загалом склало 13815 грн. 42 коп., а не 15 000 грн., як визнав суд (а.с.115 т.2 )

Відповідно до матеріалів справи, 21 грудня 2015 року позивачу було сплачено остаточну суму заборгованості (а.с.188 т.1).

Разом з тим, ст.4 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини третьої статті першої Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

При цьому, банком не спростовується наявність заборгованості по заробітній платі та інших платежах на дату ухвалення оскаржуваного рішення.

Разом з тим, відповідно до письмових пояснень представника відповідача, станом на дату звільнення ОСОБА_3 - 11 березня 2015 року, залишок коштів на накопичувальному рахунку склав 71 063 грн. 52 коп., в той час як загальна сума грошових коштів, що підлягала до виплати, складала значно більшу суму - 416 714 грн. 85 коп. (а.с.115 т.2).

Згідно пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Процедура ліквідації банку, наслідки початку процедури ліквідації банку, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації, заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів та інші питання ліквідації банків викладені у розділі VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси, а строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5, 8 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать і витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку.

За таких обставин, колегія суддів визнала правомірними висновки районного суду щодо наявності правових підстав до стягнення з боржника заборгованості по заробітній платі, яка не була сплачена на день звільнення й вирішення судом спору, проте лише в сумі 3395 грн. 75 коп. й вважає за необхідне резолютивну частину рішення в зазначеній частині вимог викласти в наступній редакції : стягнути з ПАТ «Європейський газовий банк» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі, в сумі 3395 грн. 75 коп., у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір, у сумі 487 грн. 20 коп.

Між тим, згаданими положеннями виплата позивачу вихідної допомоги, компенсація відпускних при звільненні передбачена протягом усього періоду ліквідації банку, позачергово, але в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом, що залишилося поза увагою суду й належної оцінки в судовому рішенні.

За положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Разом з тим, районний суд не врахував обставини справи, перебування роботодавця на стадії ліквідації та норми спеціального Закону, не з'ясував питання дотримання банком встановленої процедури виплат, в той час як згідно матеріалів справи, загальна сума грошових коштів, що належала до виплати, значно перевищувала залишок коштів на накопичувальному рахунку відповідача й дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав до стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні.

Залишилася поза увагою суду й відсутність обґрунтувань ОСОБА_3 дій чи бездіяльності відповідача в частині посилань на заподіяння йому моральних та душевних страждань, з огляду на те, що на момент працевлаштування до АТ «Європейський газовий банк» позивач знав і розумів, що банк визнано неплатоспроможним та в ньому запроваджена тимчасова адміністрація.

З огляду на викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині вимог про стягнення вихідної допомоги при звільненні, компенсації відпускних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, як ухвалене на неповно з'ясованих обставинах справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, слід скасувати та ухвалити по справі в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_3 у позові.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі змінити та викласти резолютивну частину у наступній редакції:

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі, в сумі 3395 грн. 75 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на користь держави судовий збір, в сумі 487 грн. 20 коп.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині вимог про стягнення вихідної допомоги, компенсації відпускних, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - скасувати та ухвалити по справі в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: