Постанова № 7484909, 18.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 год.32 хв.м.ПолтаваСправа № 2а-45325/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представників позивача - Бистрай О.М., Головач О.П.,

представників відповідача - Сухомлин Ю.В., Лугової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь"до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь"(надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області( надалі - відповідач)про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000712301/0 від 22.05.2009 р. на суму 65 750,00 грн. ( з них за основним платежем 51 250,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями 14500,00 грн.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення прийнято позивачем з порушенням діючого законодавства, оскільки, поворотна фінансова допомога отримана від фізичної особи ОСОБА_1. в сумі 205000,00 грн. була повернута йому до кінця звітного період, що підтверджується видатковими касовими ордерами, які відповідають вимогам первинних бухгалтерських документів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що під час проведення планової виїзної перевірки 07.05.2009 р. ТОВ «Вітязь» , встановлено порушення пп. 4.1.6 ст.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено скоригований валовий дохід в сумі 205000,00 грн., а саме: товариством не включено до валового доходу поворотну фінансову допомогу, в зазначеному розмірі , яка залишилася не повернутою на кінець такого звітного періоду від фізичної особи ОСОБА_1..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.05.2009 р. працівниками Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіна підставі направлень від 30.03.2009 р. № 000120 та від 13.04.2009 р. № 000139, згідну плану графіку на І квартал 2009 р. проведено планову перевірку ТОВ « Вітязь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р.

Перевірка проводилась з 31.03.2009 р. по 28.04.2009 р., термін проведення перевірки продовжувався з 14.04.2009 р. по 28.04.2009 р. на підставі наказу Полтавської МДПІ від 14.04.2009 р. № 167.

За результатами перевірки 07.05.2009 р. складено акт №356/23/30296759, в якому встановлено порушення ТОВ « Вітязь», зокрема, пп. 4.1.6 ст.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено скоригований валовий дохід в сумі 205000,00 грн., а саме підприємством не включено до валового доходу поворотну фінансову допомогу, яка залишилася не повернутою на кінець такого звітного періоду в результаті чого занижено прибуток в сумі 51250,00 грн..

22.05.2009 р. керівником Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областівинесено податкове повідомлення рішення № 0000712301/0 від 22.05.2009 р. на суму 65 750,00 грн. ( з них за основним платежем 51 250,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями 14500,00 грн.).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку фінансових санкцій, сума недоплати податку на прибуток становить 51250,00 грн. , з них : за ІІ квартал 2008 року сума становить 12500,00 грн., за ІІІ квартал 2008 року 17500,00 грн., за ІV квартал 2008 року 21250,00 грн., та сума штрафних санкцій становить 14500,00 грн.- відповідно за ІІ квартал 2008 року 5000 грн., за ІІІ квартал 2008 року 5250,00грн., за ІV квартал 2008 року 4250 грн..

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено,що 16.06.2008 р. в с. Степне між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством обмеженою відповідальністю «Вітязь» (Позичальник) укладено договір безпроцентної позики б\н , відповідно до п.1.1. Договору, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 50000 грн.( п.2.1 Договору) , а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю. Строк повернення позики згідно п.4.1. Договору становить 65 календарних місяців з моменту надання суми позики.

Зворотньо- фінансова допомога в сумі 50000 грн. надійшла від ОСОБА_1 до ТОВ « Вітязь» згідно прибуткового касового ордеру № 674 від 19.06.2008 р..( копія якого наявна в матеріалах справи) .

22.07.2008 р. в с. Степне між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством обмеженою відповідальністю «Вітязь» (Позичальник) укладено договір безпроцентної позики б\н , відповідно до п.1.1. Договору, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 30000 грн.( п.2.1 Договору) , а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю. Строк повернення позики згідно п.4.1. Договору становить 65 календарних місяців з моменту надання суми позики.

Зворотньо- фінансова допомога в сумі 30000 грн. надійшла від ОСОБА_1 до ТОВ «Вітязь» згідно прибуткового касового ордеру № 841 від 30.07.2008 р..( копія якого наявна в матеріалах справи) .

20.08.2008 р. в с. Степне між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством обмеженою відповідальністю «Вітязь» (Позичальник) укладено договір безпроцентної позики б\н , відповідно до п.1.1. Договору, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 40000 грн. (п.2.1 Договору), а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю. Строк повернення позики згідно п.4.1. Договору становить 65 календарних місяців з моменту надання суми позики.

Зворотньо- фінансова допомога в сумі 40000 грн. надійшла від ОСОБА_1 до ТОВ « Вітязь» згідно прибуткового касового ордеру № 959 від 28.08.2008 р..( копія якого наявна в матеріалах справи) .

14.11.2008 р. в с. Степне між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством обмеженою відповідальністю «Вітязь» (Позичальник) укладено договір безпроцентної позики б\н , відповідно до п.1.1. Договору, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 85000 грн. (п.2.1 Договору), а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю. Строк повернення позики згідно п.4.1. Договору становить 65 календарних місяців з моменту надання суми позики.

Зворотньо- фінансова допомога в сумі 85000 грн. надійшла від ОСОБА_1 до ТОВ « Вітязь» згідно прибуткового касового ордеру № 1271 від 14.11.2008 р..( копія якого наявна в матеріалах справи) .

Всього позивачем у період з 16.06.2008 р. по 14.11.2008 р. отримано від ОСОБА_1. зворотно - фінансової допомоги в сумі 205000,00 грн. ( 50000,00 +30000, 00 + 40000,00 + 85000,00).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (надалі Закон № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. У пункті 4.1 статті 4 цього Закону валовий дохід визначено як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Водночас Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить спеціального визначення терміну "дохід" для цілей цього Закону.

Відповідно до п. 1.22.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - "поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами". Згідно зазначеного визначення, договором, за яким надається поворотна фінансова допомога є лише договір позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. У результаті отримання позики зобовязання зростають на суму, що дорівнює сумі позики, тобто сума власного капіталу позичальника не зростає. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2. ст.7 або ст. 10 цього Закону. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Виходячи із системного аналізу зазначеної норми можливо зробити висновок, що при поверненні сум поворотної фінансової допомоги (позики) відповідні суми не включаються до валового доходу звітного періоду позичальника за умови повернення їх до кінця такого звітного періоду, при наявності відповідних підтверджуючих документів про отримання та повернення такої поворотної фінансової допомоги.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що Позикодавець - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 26.12.2005 р. ( довідка з Єдиного державного реєстру № НОМЕР_1) та не є платником податку з прибутку підприємств.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітязь» повернуто суми зворотно - фінансової допомоги, отриманої за договорами безпроцентної позики б\н від 16.06.2008 р, 22.07.2008 р., 20.08.2008 р., 14.11.2008 р. Позикодавцю ОСОБА_1 згідно видаткових касових ордерів № 32 від 30.06.2008 р. в сумі 50000,00 грн., № 46 від 25.09.2008 р. 30000,00 грн.,№ 57 від 30.09.2008 р. 40000,00 грн.,№ 84 від 21.12.2008 р. 85000,00 грн..

Таким чином, враховуючи наведене, у позивача не було підстав для включення до складу валового доходу у ІІ ІV кварталах 2008 р. отриману поворотну фінансову допомогу від ОСОБА_1, всього у розмірі 205000,00 грн., оскільки до кінця звітного періоду зазначена сума була повернута Позикодавцю в повному обсязі. Як наслідок у відповідача не було підстав для донарахування податку на прибуток у розмірі 51250,00 грн., а тому й застосувати штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 14500,00 грн..

Також,суд критично, оцінює твердження відповідача про те, що документи, які надані позивачем в процесі судового розгляду справи, але не використовувались в процесі перевірки не можуть бути належними та допустимими доказами, враховуючи наступне.

В силу ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, зазначене,суд, вважає, що позивачем повному обсязі надано документи необхідні для встановлення всіх обставин справи, а не повне дослідження податковим органом в ході перевірки документів, не може бути підставою для визначення заниження позивачем скоригованого валового доходу в сумі 205000,00 грн., а отже, не може бути належною підставою для прийняття відповідачем рішення щодо донарахування податку на прибуток

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 від 22.05.2009 р, яким визначено суму податкового зобовязання платежем податок на прибуток підприємств - 51250,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14500,00 грн. прийнято Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000712301/0 від 22.05.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2009 року.

СуддяС.О. Удовіченко