Постанова № 7484868, 09.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год.27 хвм.ПолтаваСправа № 2-а-7513/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі –Ясківець М.П.,

за участю:

представника позивача - Козирь Т.О.,

представника відповідача - Даниленко А.Ф.,

прокурора - Савченка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ"до Полтавської митниціпро визнання недійсним податкового повідомлення №18 від 06.08.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р» від 06.08.2008 року № 18 на підставі акту перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року № 0004/8/80600000/0032689599 від 25 липня 2008 року, посилаючись на те, що відповідачем у порушення положень Порядку координації проведення виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 619 та Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» проведено перевірку окремих видів зобов’язань перед бюджетом за період, що включає у себе період, за який перевірка була проведена податковими органами раніше, про що складено акт від 21.02.2007 року № 367/23-1/32689599. Зокрема, Полтавською митницею проведено перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що згідно із ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Планова перевірка позивача здійснювалась на підставі плану-графіку, затвердженого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за погодженням з Полтавською митницею. Інформування про початок перевірки здійснювалось податковим органом згідно із п. 4.1 Порядку взаємодії митних і податкових органів при організації та проведенні планових і позапланових виїзних перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого спільним наказом ДПА та Держмитслужби від 29.07.2004 року № 439/551. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 0004/8/80600000/0032689599 та податкове повідомлення форми «Р» № 18 від 06.08.2008 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 6843,6 грн. (в тому числі - штрафні санкції 2281,2 грн.).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 32689599 та здійснює види діяльності за КВЕД: оптова торгівля електропобутовими приладами, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші монтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу (довідка АА № 101178 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якої залучена до матеріалів справи).

На підставі плану – графіку проведення одночасних документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності на ІІ квартал 2008 року, затвердженого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві та погодженого Полтавською митницею, наказу Полтавської митниці № 209 від 29.05.2008 року «Про проведення планової виїзної перевірки» та № 218 від 03.06.2008 року , посвідчень на право проведення перевірки від 30.05.2008 року № 58, № 59, виданих Полтавською митницею, начальником сектору відділу організаційного забезпечення відділу організаційно-контрольної роботи Полтавської митниці Яценко Д.О. та головним інспектором служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Полтавської митниці Кашициною Л.П. проведено планову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року.

Судом встановлено, що періоди перевірок, визначених Державною податковою інспекцією м. Полтава (з 01.10.2006 по 31.12.2007) та Полтавською митницею (з 30.05.2005 по 29.05.2008) відповідно до плану – графіку не співпадають.

Повідомлення про проведення планової перевірки позивачу було направлено Державною податковою інспекцією у м. Полтаві листом від 05.05.2008 року № 9617/10/23-149 (отримано позивачем 14.05.2008 року).

Із пояснень представників відповідача у судовому засіданні встановлено, що при виїзді на підприємство працівникам митниці було відмовлено у наданні документів та можливості здійснити запис у журналі перевірок, тому листом від 30.05.2008 року № 04/150 (отримано позивачем 30.05.2008 року) позивачу запропоновано у триденний термін з дня отримання даного запиту надати копії документів згідно переліку та надати можливість робочій групі зробити запис про проведення перевірки у відповідному журналі.

Листом від 30.05.2008 року № 69 позивач звернувся до Полтавської митниці з проханням перенести перевірку підприємства на 25.06.2008 року, вмотивувавши своє прохання неможливістю спільної роботи працівників позивача одночасно з усіма перевіряючими (отримано відповідачем 02.06.2008 року).

На підставі зазначеного листа наказом Полтавської митниці від 03.06.2008 року №218 перенесено початок планової перевірки на 25.06.2008 року. Як вбачається з акту перевірки, перевірка була призупинена, поновлена з 25.06.2008 року та завершена 25.07.2008 року. За результатами перевірки складено акт від 25.07.2008 року №0004/8/80600000/0032689599, який 30.07.2008 року підписаний директором та головним бухгалтером позивача із запереченнями.

За результатами перевірки відповідачем виявлені та зафіксовані у акті перевірки порушення, пов’язані з недекларуванням у повному обсязі транспортних витрат, що призвело до невірного формування митної вартості товарів, які ввозилися на митну територію України, у зв’язку з чим своєчасно не були нараховані в повному обсязі митні платежі, які підлягають перерахуванню до державного бюджету на загальну суму 8172 грн. 20 коп., в тому числі: податок на додану вартість – 8072 грн. 20 коп., та митні збори – 100 грн. А саме, виявлено порушення ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України та пункту 4.3 ст. 4, підпункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту планової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року № 0004/8/80600000/0032689599 від 25.07.2008 року відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р» від 06.08.2008 року № 18, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 6843 грн. 60 коп. (за основним платежем в сумі 4562 грн. 40 коп., та штрафними санкціями – 2281 грн. 20 коп.), яке отримано позивачем 11 серпня 2008 року.

Із пояснень представника позивача встановлено та як вбачається із матеріалів справи, що 13 серпня 2008 року позивач надіслав відповідачу скаргу за № 104 до податкового повідомлення форми «Р» № 18 від 06.08.2008 року на підставі акту планової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року № 0004/8/80600000/0032689599 від 25.07.2008 року (отримано відповідачем 20.08.2008 р. за номером 8815/14).

Листом від 08 вересня 2008 року № 19/14-7411 відповідачем повідомлено позивача, що податкове повідомлення від 06.08.2008 року № 18 залишено без змін, а скарга – без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Таким чином, відповідач є спеціально уповноваженими органами державної влади в галузі митної справи.

Здійснення митними органами митної справи передбачає реалізацію ними певних завдань, перелічених у ч. 2 ст. 11 Митного кодексу України, одним із яких є виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 1 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 619 (надалі – Порядок № 619), цей Порядок визначає механізм проведення планових виїзних ревізій і перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Абзацом 1, 2, 3 пункту 2 Порядку № 619 визначено, що формування планів-графіків планових виїзних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, які проводяться для забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів) (далі - перевірки), здійснюється щокварталу всіма контролюючими органами за місцезнаходженням суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Контролюючий орган погоджує до 20 числа останнього місяця поточного кварталу з відповідним органом державної податкової служби плани-графіки на наступний квартал щодо одночасного проведення планових виїзних перевірок. При формуванні планів-графіків контролюючі органи встановлюють і погоджують строки проведення планових виїзних перевірок, що не перевищують відповідні строки, передбачені статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п. 4 Порядку № 619 проведення планових виїзних ревізій і перевірок розпочинається одночасно всіма контролюючими органами в день, установлений згідно з планом-графіком, про який суб'єкт господарювання та всі контролюючі органи інформуються не пізніше ніж за десять днів до дня їх проведення. У разі неможливості одночасного проведення планових виїзних ревізій і перевірок всіма контролюючими органами (відсутність умов праці для всіх перевіряючих, неможливість спільної роботи працівників суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, одночасно з усіма перевіряючими) вони проводяться за згодою суб'єкта господарювання у погоджені з ним строки, що не перешкоджають провадженню його господарської діяльності. При цьому про зміну строків проведення планових виїзних ревізій і перевірок контролюючі органи повідомляють відповідні органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 Порядку № 619 за результатами проведення планових виїзних ревізій і перевірок службові особи кожного контролюючого органу складають акт або довідку відповідно до компетенції, що підписуються посадовими особами суб'єкта господарювання чи в яких ставиться відмітка про складення акта щодо відмови від підпису, згідно з якими керівники контролюючих органів приймають відповідні рішення та здійснюють заходи в порядку, встановленому законодавством.

З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження позивача про вимоги, встановлені Порядком № 619 щодо необхідності затвердження у відповідних планах-графіках єдиного періоду, який буде перевірятись одночасно контролюючими органами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надано перелік контролюючих органів, відповідно до якого митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, тоді як податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Таким чином, факт проведення Державною податковою інспекцією у м. Полтаві перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2006 року , за результатами якої складено акт від 21.02.2007 року № 367/23-1/32689599, копія якого залучена до матеріалів справи, не є підставою для не можливості проведення Полтавською митницею перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» законодавства України з питань митної справи за період з 30.05.2005 року по 29.05.2008 року у межах одночасної перевірки на підставі плану-графіку спільних перевірок.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві одночасно з Полтавською митницею у позивача проведена планова виїзна перевірка за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, тобто за період, який не було нею охоплено при проведенні попередньої перевірки у 2007 році.

Щодо не отримання позивачем від Полтавської митниці повідомлення про проведення планової перевірки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний контроль України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1730 (надалі – Порядок № 1730), про проведення планової перевірки підприємству повідомляється за 10 календарних днів до її початку.

Пунктом 4.1 Порядку взаємодії митних і податкових органів при організації та проведенні планових і позапланових виїзних перевірок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2004 року № 439/551 визначено, що податковим органом одночасно з повідомленням суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки проводиться інформування митного органу.

Судом встановлено, що таке повідомлення було направлено Державною податковою інспекцією у м. Полтаві листом від 05.05.2008 року № 9617/10/23-149 та отримано позивачем 14.05.2008 року. При цьому, нормативно-правові акти України не містять вимог про зазначення у повідомленні періоду, який підлягає перевірці, а поняття «період перевірки» та «строк перевірки» не є тотожними.

Суд критично оцінює твердження позивача з посиланням на Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» , що підстав для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТ» Полтавською митницею за період, що вже перевірявся іншим контролюючим органом - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві - немає, оскільки пунктом 2 Указу встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. При цьому згідно підпункту «б» пункту 5 Указу митні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності стосовно сплати ввізного мита, акзицного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного контролю.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п. 15.1.1 ст. 15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як встановлено судом вище, перевіркою були виявлено у позивача порушення з недекларуванням у повному обсязі транспортних витрат, що призвело до невірного формування митної вартості товарів, які ввозилися на митну територію України, у зв’язку з чим своєчасно не були нараховані в повному обсязі митні платежі, які підлягають перерахуванню до державного бюджету на загальну суму 8172 грн. 20 коп., в тому числі: податок на додану вартість – 8072 грн. 20 коп., та митні збори – 100 грн.. Розрахунок наведений у інформаційному додатку до акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до нього сума несплачених митних платежів включає також ВМД, за якими закінчився строк давності в розумінні ст. 15 Закону № 2181-тобто 1095 днів. А тому із загальної суми несплачених податків (8172 грн. 20 коп.) виключена сума податку на додану вартість за ВМД (8000000/5/5335, 8000000/5/4316, 8000000/5/5992 8000000/5/5973, 5000000/5/4318, 8000000/5/4955, 8000000/5/5133, 8000000/5/4317, 8000000/5/5134) поза межами строку давності. Враховуючи зазначене сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість становить 4562,40 грн. , а також на підставі п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181 нараховано штраф в розмірі 2281,20 грн. (4562,40 грн. х 50% ).

Таким чином, спірним податковим повідомленням форми «Р» № 18 визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 6843,6 грн., з них за основним платежем - 4562,40 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 2281,20 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що Полтавська митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" до Полтавської митниціпро визнання недійсним податкового повідомлення №18 від 06.08.2008 року відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2009 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко