Вирок № 74827449, 21.06.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

21.06.2018

Справа №497/664/18

Провадження №1-кп/497/84/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: прокурорів Бодлєва Д.І., Станєва А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград кримінальне провадження №12018160270000071 від 01.02.2018 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зі слів - за національністю є болгарин, українську мову розуміє добре, має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, працює періодично за наймом у приватних осіб, місце проживання якого зареєстроване за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 29.10.2001р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.141 ч.2 з застосуванням ст.45 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 04.02.2002р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.ст.187 ч.1, 296 з застосуванням ст.ст.69,70,71 КК України, остаточно, до 4-х років позбавлення волі;

- 21.10.2011р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2 з застосуванням ст.70 КК України до 5-ти років позбавлення волі;

- 13.04.2017р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.185 ч.2 з застосуванням ст.ст.75,76ч.1п.1,2,ч.2п.2 КК України до 3-х років позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 роки,

– який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, затриманий та утримується під вартою з 01:00 14.04.2018р.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за наступних обставин.

Так, обвинувачений, будучи неодноразово судимим, у період іспитового строку, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став, повторно скоїв умисний корисливий злочин за наступних обставин.

В ніч з 25 на 26 січня 2018 року (точний час не встановлено), перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_2 у буд.№27 на вул.Покровського (колишня назва - Свердлова) села Залізничне Болградського району Одеської області, ОСОБА_1, діючи з умислом, спрямованим на таємне викрадення майна ОСОБА_2, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дії ніхто з сторонніх осіб не бачить, таємно викрав з кухонного приміщення вказаного будинку: мобільний телефон «HUAWEI U-29» вартістю 3060 грн., в якому були встановлені: карта пам’яті на 2 Gb – вартістю 150 грн.; сім-картка мобільної компанії «Київстар» – вартістю 25 грн., на рахунку якої грошових коштів не було; сім-картка мобільної компанії "Лайфселл" – вартістю 25 грн., на рахунку якої було 90 грн.; та зарядний пристрій до цього телефону – вартістю 100 грн., – що належать ОСОБА_2, після чого з місця події разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3450 грн.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, та підтвердив суду обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що, потерпілий сам запросив його в гості, викликав для цього таксі, вони разом весь вечір вживали алкогольні напої, він, ОСОБА_1, брав з дозволу ОСОБА_2 його телефон щоб зателефонували і послухати музику, поклав його до своєї кишені та через навушники слухав музику. Пізнього вечора, коли ОСОБА_2 дуже сп'янів, він, ОСОБА_1, попросив ОСОБА_2 викликати знову таксі, щоб поїхати додому, проте той відмовив йому і заснув. Таким чином він, обвинувачений, пішов додому з села Залізничне до м.Болград пішки, продовжуючи слухати музику через навушники з чужого телефона, забувши його повернути. Прийшовши додому ліг спати, а вранці, помітивши, що взяв чужий телефон і отримавши смс-повідомлення з погрозами повернути його на свій номер телефону, вимкнув його. На той, чужий телефон, спочатку хтось телефонував, але він боявся знімати слухавку і потім вже його вимкнув. Усвідомивши, що він таким чином викрав телефон і побоюючись погроз, він поїхав до м.Ізмаїл до товариша і забув цей телефон в нього вдома. Пізніше, після допиту свідка ОСОБА_3 змінив свої свідчення, підтвердивши свідчення ОСОБА_3, що попросив його продати телефон, виручивши за нього 700грн. Від ОСОБА_3 він поїхав до м.Одеса, де його через деякий час було затримано працівниками поліції, які й повідомили, що він оголошений в розшук. Про свій вчинок шкодує, усвідомив, що викрав чуже майно, яке мав змогу повернути, але не зробив цього, визнає свою вину в повному обсязі, а також усвідомив, що усі його правопорушення сталися через вживання алкоголю, має намір закодуватися, відмовитися від вживання алкоголю, бажає виправитися, змінити стиль життя, стати добропорядною людиною, щиро розкаюється у скоєнні злочину, просить не призначати надто суворого покарання.

Свідок ОСОБА_3 суду розказав, що він проживає у с.Стара Некрасівка, знає обвинуваченого з 2012року, познайомився з ним в місцях позбавлення волі, підтримував знайомство, бував в нього вдома. Приблизно о 17-ій годині приблизно 29 січня 2018року до нього приїхав обвинувачений, який показав мобільний сенсорний телефон марки Хуєйвей чорного кольору, великий, та попросив продати, пояснивши, що цей телефон йому надіслала сестра. В той же вечір, біля 22-ї години, він, свідок, знайшов у своєму селі покупця і продав йому вказаний телефон за 700грн. вранці обвинувачений поїхав дуже рано, а невдовзі він, свідок, дізнався, що той телефон викрадений і його розшукує поліція, працівники поліції потім телефон вилучили.

Судом була також допитана свідок ОСОБА_4, яка пояснила суду, що потерпілий ОСОБА_2 є її чоловіком, проживають вони разом з березня 2018року. В день викрадення телефону (точної дати вона не пам'ятає) потерпілий прийшов до неї в гості - вони тільки зустрічалися, з ним прийшов обвинувачений, якого вона бачила втретє, і знала як товариша свого чоловіка, але як його звуть не пам'ятає, оскільки в чоловіка багато друзів. Чоловік з обвинуваченим почали вживати спиртні напої, хоча вона просила цього не робити, а потім пішла з дітьми ночувати до сусідки. Повернувшись вранці додому - біля 6-ї ранку, вона, свідок, не знайшла телефона чоловіка, зробила на нього виклик зі свого телефону, але телефон чоловіка був вже вимкнений. Потім телефон чоловікові повернули працівники поліції - через кілька днів.

У судовому засіданні також був допитаний в якості свідка слідчий Кириленко В.І., який запевнив, що усі свідчення обвинувачений надавав добровільно, без будь-якого тиску, від участі адвоката у розслідуванні відмовився, розповів про обставини скоєння злочину добровільно, і його свідчення співпали з іншими доказами, він, свідок, усе докладно без викривлення зафіксував і обвинувачений усе підписав, потім, виконуючи доручення прокурора, він, свідок, ознайомив обвинуваченого з матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України.

Потерпілий до суду не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутність, через неможливість його явки до суду у зв'язку з перебуванням за межами м.Болград, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має.

Крім того, прокурором суду були також надані письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, якими повністю підтверджуються обставини та спосіб скоєння обвинуваченим злочину, а також законність проведення досудового розслідування, та які узгоджуються між собою і з поясненнями обвинуваченого і свідків, що були допитані в ході судового засідання: протокол від 31.01.2018р. про прийняття заяви щодо скоєння злочину - викрадення в гр.ОСОБА_2 в ніч на 26.01.2018р. мобільного телефону «HUAWEI U-29»; заява ОСОБА_3 про добровільну видачу мобільного телефона «HUAWEI U-29» працівникам поліції; висновок спеціаліста про вартість телефону «HUAWEI U-29» - 3060грн; протокол від 06.02.2018р. огляду предметів з фототаблицею - мобільного телефону «HUAWEI U-29» чорного кольору з боку екрану, корпус сірого кольору; постанова від 06.02.2018р. про визнання речовим доказом вказаного телефону; розписка потерпілого про отримання ним на зберігання до вироку суду мобільного телефону «HUAWEI U-29»; постанова про перекваліфікацію злочину з ч.1 на ч.2ст.185 КК України; ухвала слідчого судді від 15.03.2018р. про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою доставки до суду та обрання запобіжного заходу; протокол затримання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якого обвинувачений був фактично затриманий в м.Одеса 14.04.2018року о 01:00 годині; копії вироків суду від 13.04.2017р., 21.10.2011р., 29.10.2001р., та від 04.02.2002р.; довідка з місця проживання, згідно якої ОСОБА_1 проживає з матір'ю та вітчимом; характеристика від 27.02.2018р. з місця проживання, що є негативною; довідки про те, що обвинувачений на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває; ухвала слідчого судді від 14.04.2018р. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 01:00 14.04.2018р. до 01:00 10 травня 2014р.

Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними.

Скарг від обвинуваченого на дії працівників правоохоронних органів в ході досудового розслідування, - не надходило.

Прокурор просив визнати винним обвинуваченого з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування, вважаючи їх належними та достатніми, які узгоджуються між собою та доводять вину обвинуваченого, та, враховуючи характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого, просив призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті КК України, за якою він обвинувачується і кваліфіковані його дії - у виді 3х років 8-ми місяців позбавлення волі, та за сукупністю вироків, враховуючи покарання за попереднім вироком, остаточно просив призначити обвинуваченому 3р.8м. позбавлення волі шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, з врахуванням наявності обставин, що як пом'якшують, так і обтяжують покарання.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, свідків, оцінивши у сукупності усі докази, в тому числі, надані прокурором і зібрані в ході досудового розслідування письмові докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.185ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки вина обвинуваченого та обставини скоєння злочину доведена у суді достатніми належними і допустимими доказами, що узгоджуються між собою.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, обставини скоєння злочину, особу обвинуваченого, який характеризується негативно, та висновок органу пробації у досудовій доповіді, згідно якої в обвинуваченого відсутні мотивації до позитивних змін, відмовився брати участь у складанні досудової доповіді, з врахованням віку обвинуваченого, рецидивів скоєння ним злочинів, та інших характеризуючих матеріалів є дуже високий ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання, в силу ст.67 КК України - суд визнає перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час скоєння злочину та рецидив злочину.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає те, що потерпілий до обвинуваченого не має будь-яких претензій, а сам обвинувачений визнав у судовому засіданні свою вину, стверджував, що він усвідомив скоєне ним, щиро розкаюється, замислився щодо своєї долі та виявив, що має бажання виправити свою поведінку, припинити вживати алкогольні напої, з-за яких, на його думку, він і скоював усі злочини, у тому числі й даний злочин.

Відшкодування потерпілому збитків шляхом повернення викраденого майна суд не може визнати пом'якшуючою обставиною, оскільки викрадене потерпілому було повернуто не обвинуваченим, а органом поліції.

За наслідками проведеного аналізу вищезазначених правових норм, встановлених фактів та досліджених доказів, суд враховує наявність як обтяжуючої обставини, так і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, також враховує думку потерпілого, який претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, а також вищезазначений висновок досудової доповіді органу пробації.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, в межах санкції статті 185 ч.2 КК України, якою кваліфікований інкримінований йому злочин.

Санкцією ст.185ч.2 К України передбачене покарання у виді арешту строком від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно вимог ст.71ч.4 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. За попереднім вироком обвинуваченому було призначено покарання у виді 3х років позбавлення волі, які він не відбував, оскільки був звільнений від його відбування з випробуванням, тому покарання за даним вироком не має бути меншим за покарання у виді 3х років позбавлення волі.

Крім того, з урахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому є обгрунтовані підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі й за скоєння даного злочину.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому, слід продовжити до набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов та судові витрати у справі відсутні.

Долю речового доказу слід визначити з врахуванням вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.185ч.2, 71 КК України, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Відповідно до вимог ст.71 КК України, призначити остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного даним вироком, частково невідбутого покарання за попереднім вироком - у виді 3 (трьох місяців), та остаточно, за сукупністю вироків, призначити до відбування ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – у виді тримання під вартою – продовжити до набрання даним вироком суду законної сили.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «HUAWEI U-29» що переданий потерпілому на зберігання, - вважати повернутим власнику ОСОБА_2 після набрання даним вироком законної сили.

Вирок може бути оскарженим шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова