Постанова № 74827076, 11.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/3641/17

провадження № 22-ц/781/697/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Дьомич Л.М. (суддя доповідач),

Кіселика С.А.; Письменного О.А.

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

учасники справи: позивач - ОСОБА_4;

відповідач - ПАТ «Державний ощадний банк

України», ПАТ «Державний ощадний банк

України» філія - Кіровоградське обласне

управління

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2018 року у складі судді Шевченко І.М. у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Кіровоградське обласне управління про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату премії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Кіровоградське обласне управління та з урахуванням уточнень просила:

- скасувати наказ про її звільнення з посади заступника начальника управління-начальника відділу грошового обігу та касових операцій філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», за п. 6 ст. 36 КЗпП України;

- поновити на попередній посаді або на рівнозначній;

- скасувати п. 3.2 наказу № 775 від 25.05.2017 року (про преміювання працівників філії), зобов'язати нарахувати та виплатити премію за квітень 2017 року;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 69 648,71 грн.

В обґрунтування вимог зазначила, що 31 травня 2017 року наказом № 514-к звільнена з посади заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій, за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Звільнення відбулось в період її тимчасової непрацездатності, що є порушенням трудового законодавства, а тому її трудові права мають бути відновлені.

При поновленні на роботі роботодавець на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП України зобов'язаний виплатити незаконно звільненому працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також вказала, що на протязі чотирьох місяців безпідставно не отримувала премію, тому просить скасувати наказ в частині якою її позбавлено преміювання за квітень 2017 року та стягнути невиплачені кошти.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення вимог. Зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, не враховано, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Постанова ПАТ «Державний ощадний банк» від 13 березня 2017 року № 190, якою внесено зміни до Типової організації структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» та розподілу обов'язків між начальником і заступниками начальника регіональних управлінь АТ «Ощадбанк» не містить інформації про те, які зміни в організації виробництва і праці відбулись. Крім того, судом не досліджений наказ про внесення змін до штатного розпису та введення його в дію з 01.06.2017 року, наказ про розподіл обов'язків між начальником регіонального управління та його заступниками, розроблений проект посадових інструкцій заступників начальників управління, у зв'язку з чим відсутня можливість перевірити виконання вказаної постанови, а також наскільки змінились посадові обов'язки. Освіта, спеціальність, кваліфікація дозволяють їй займати посаду заступника начальника управління. Більш того, вона тривалий час виконувала обов'язки начальника управління філії - Кіровоградського облуправління АТ «Ощадбанк». Суд не врахував, що попередивши 31.03.2017 р. про наступну зміну умов праці, їй запропоновано лише посаду начальника відділу грошового обігу та касових операцій з меншою зарплатою. Посада заступника начальника управління, яка вводилась до штатного розпису з 01 червня 2017 року, не запропонована. За актом ревізії від 04.04.2017 року, її було позбавлено премії за квітень 2017 року з підстав за яких раніше вже позбавлялась премії, чим порушено вимоги ст. 61 Конституції України.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, відповідачем подано відзив. Вказано, що постановою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 190 проведено зміни в організації виробництва і праці, а саме змінились назви посад (посади заступників начальників філій та начальників відділів відокремлені один від одного), у зв'язку з чим змінено розміри оплати праці. Згідно додатку до постанови № 190 від 13.03.2017 року, до зони відповідальності начальника управління, крім відділу грошового обігу та касових операцій, відділу контролю валютних операцій, відділу інкасації та перевезення валютних цінностей додано ще чимало відділів, функції яких позивач раніше не виконувала, з ними не знайома, а відповідно немає змоги їх очолювати та контролювати. Функціонал зазначених підрозділів та відділів значно більший ніж ті, які виконувала позивач, а відповідно не може бути їй доручений. Натомість, запропонована посада начальника відділу грошового обігу та касових операцій ідентична тим повноваженням, що виконувала ОСОБА_4 до змін в умовах праці, повністю відповідає її кваліфікації та вимогам передбаченим Положенням про відділ грошового обігу та касових операцій. Позивачу було вручено попередження про наступну зміну істотних умов та запропоновано висловити свою згоду/незгоду із змінами. Від підпису про ознайомлення з умовами попередження позивач відмовилась. В той же день складено відповідний акт. До матеріалів справи долучений наказ № 1682 від 29.11.2016 р. про розподіл обов'язків між начальником регіонального управління та його заступниками, посадові інструкції, витяги із штатного розпису надані суду 25.10.2017 року за ухвалою суду. Посилання про виконання обов'язків начальника управління у період його відсутності, не свідчить про наявність в неї достатнього рівня кваліфікації для того, щоб очолювати та контролювати діяльність відділів на постійній основі. Відносно преміювання, то це є правом роботодавця та здійснюється з урахуванням показників у роботі.

Апеляційне провадження відкрито 02 квітня 2018 року. Розгляд справи призначено на 29 травня 2018 року. Оголошувались перерви до 07 червня 2018 року та до 11 червня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5, а також представників відповідача Тимошенко Ю.А., Біндіч Г.П., дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні будь-які порушення трудового законодавства під час припинення трудового договору з ОСОБА_4 Відповідно до постанови правління ПАТ «Державний ощадний банк України» № 190 від 13 березня 2017 року у регіональних управліннях Банку проведено зміни в організації виробництва і праці, відбулися зміни істотних умов праці позивача, про які її було завчасно попереджено. Від запропонованої посади, яка повністю відповідає кваліфікації позивача та вимогам Положення про відділ грошового обігу та касових операцій, остання відмовилась. Підстави для скасування наказу про преміювання відсутні.

Проте, колегія суддів не повністю погоджується з рішенням суду,за наступного.

Судом встановлено, що наказом № 881-ос від 23 грудня 2009 року ОСОБА_4 з 24 грудня 2009 року прийнято на роботу на посаду заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» - начальника операційного відділу (т. 1 а.с.19).

Наказом № 124/ОК від 15 вересня 2015 року переведено на посаду заступника начальника управління-начальника відділу грошового обігу та касових операцій філії-Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» (т. 1 а.с.20). Посадовою інструкцією, затвердженої головою правління АТ «Ощадбанк» 15 вересня 2015 року регламентовані виконання працівником своїх функцій.

Наказом від 29 листопада 2016 року № 1682 затверджено розподіл обов'язків між начальником та заступниками управління, таким чином визначено повноваження та обсяг роботи заступника начальника управління - начальника відділу грошового обігу та касових операцій філії-Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» (т. 1 а.с.91-93).

13 березня 2017 року Постановою правління ПАТ «Державний ощадний банк України» № 190 внесено зміни до Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» та розподілу обов'язків між начальником та заступниками начальника регіональних управлінь (філій) АТ «Ощадбанк» (т. 1 а.с.39-40). За якими внесені зміни до Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» від 02.09.2015 року, а саме за пунктом 2 введені: заступник начальника управління - 4 одиниці, в томі числі: заступник начальника управління з роздрібного бізнесу - 1 одиниця; заступник начальника управління з мікро-, малого та середнього бізнесу - 1 одиниця; заступник начальника управління - 2 одиниці».

31 березня 2017 року через зміни в організації виробництва і праці в філії Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», позивача попереджено про наступну зміну істотних умов праці та запропоновано посаду начальника відділу грошового обігу та касових операцій філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», з окладом 8 500,00 грн. та з виконанням обов'язків, що складали частину її повноважень до ведення змін і на якій заробітна плата становила - 16 200,00 грн. (т. 1 а.с. 15). За наслідками вказаних подій та відмовою від пропозиції відповідача, видано наказ № 514-к 31 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій 31 травня 2017 року, за п. 6 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с.16).

За захистом порушеного права, вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернулась до суду з вимогою про поновлення на роботі, вказавши в підставу - звільнення відбулось в період непрацездатності.

Разом з тим, в суді першої інстанцій зазначала підставу та надавала пояснення, докази з приводу неправильного застосування положень ч. 3 ст. 32, ст. 36 КЗпП України, а не тільки щодо звільнення в період непрацездатності та дотримання строків повідомлення про зміну умов праці, що було прийнято судом. Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи підстави, що зазначені стороною під час слухання в суді першої інстанції. Сторона відповідача процесуально не заперечувала щодо доповнень підстав вимог, у відзиві на апеляційну скаргу не зазначала.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 32 КЗпП визначено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавцю надано право змінювати істотні умови праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. При цьому він зобов'язаний попередити працівників про це не пізніше ніж за 2 місяці. А якщо працівник не погоджується на зміну істотних умов праці, то допускається його звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП.

Тобто, положеннями трудового законодавства передбачено, що зміна істотних умов праці допускається лише при зміні в організації виробництва і праці. Якщо ж такі зміни не вводяться, власник немає права змінити істотні умови праці працівника.

Згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» обставинами, які можуть розглядатись як зміна в організації виробництва є - раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій, тощо. Отже, під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі та приватизації, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

У разі коли на підприємстві не відбулося змін в організації виробництва і праці, власник чи уповноважений ним орган немає права в односторонньому порядку змінити істотні умови праці працівників. Якщо ж це сталося, а працівник не погоджуються з такими змінами, власник зобов'язаний поновити попередні умови праці.

Припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці.

ОСОБА_4 займала посаду заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій. Після внесення змін до Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» та розподілу обов'язків між начальником та заступниками начальника регіональних управлінь (філій) АТ «Ощадбанк», замість заступника начальника управління-начальника відділу грошового обігу та касових операцій (посада позивача) до обов'язків якого входили: відділ грошового обігу та касових операцій, відділ контролю валютних операцій, відділ інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, змінили на посаду заступника начальника управління до обов'язків якого належить відділ інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; відділ грошового обігу та касових операцій; відділ бек-офісу; відділ (сектор) контролю валютних операцій; відділ (сектор) аналізу та управління грошовою позицією; відділ інформаційних технологій; відділ (сектор) захисту інформації; сектор - розрахунковий центр, ТВБВ.

Фактично посада ОСОБА_4 заступника начальника управління-начальник відділу розділена на дві посади: заступника начальника управління та начальника відділу.

Як зазначає відповідач, ОСОБА_4 немає необхідної освіти, досвіду та кваліфікації займати посаду заступника начальника управління з врахуванням нових обов'язків, тому їй запропоновано в порядку ст. 32 КЗпП посаду начальника відділу.

Постанова про внесення змін до Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» не містить інформації про зміни в організації виробництва і праці та чим викликані такі зміни. Зазначено в підставу про єдиний підхід розподілу обов'язків між начальником та заступниками для ефективної організації роботи та посилення контролю за дотриманням вимог законодавства та внутрішніх нормативних документів. Виходить, що лише змінено пункт 2 Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк», яким передбачені нові посади. Про це зазначає і сторона відповідача як в письмових поясненнях так і в суді, що змінилась назва посади і оплата праці.

Фактично відбулося скорочення посади заступника начальника філії - начальник відділу грошового обігу та касових операцій та замість неї створено дві: начальник відділу підрозділу грошового обігу та касових операцій філії та заступник начальника філії.

Посада заступника начальника філії, яку бажає позивач зайняти, вважаючи що відповідає всім необхідним критеріям, їй не пропонувалась.

Відповідно до посадової інструкції заступника начальника філії обласного управління АТ «Ощадбанк» здійснюється загальне керівництво та контроль за роботою підпорядкованих підрозділів: відділ інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; відділ грошового обігу та касових операцій; відділ бек-офісу; відділ (сектор) контролю валютних операцій; відділ (сектор) аналізу та управління грошовою позицією; відділ інформаційних технологій; відділ (сектор) захисту інформації; сектор - розрахунковий центр.

Розділом 6-ть посадової інструкції передбачені кваліфікаційні вимоги до даної посади: вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст), стаж роботи в банківській системі від 5-ти років, стаж роботи на керівній посаді від 3-х років та бездоганна ділова репутація.

ОСОБА_4 відповідає вище переліченим кваліфікаційним вимогам, оскільки її освіта, спеціальність, кваліфікація та стаж роботи (35 років в банківській системі, судом апеляційної інстанції оглянуто трудову книжку та диплом позивача) дозволяють займати посаду заступника начальника філії.

Попередньо позивач за своїми обов'язками фактично виконувала повноваження заступника начальника філії, а також повноваження пов'язані з організацією та контролем питань грошового обігу і касових операцій. Їй підпорядковувалися відділ грошового обігу та касових операцій, відділ контролю валютних операцій, відділ інкасації коштів та перевезення валютних цінностей. В процесі виконання роботи, самостійно та за доручення керівництва співпрацювала з іншими підрозділами управління.

Суттєвих функцій та завдань, які вона в силу кваліфікаційних вимог не може виконувати, нова посадова інструкція заступника начальника філії, не містить.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю, є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв'язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_4 відбулося в порушення вимог законодавства, її права підлягають відновленню.

Згідно положень ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки (ст. 234 КЗпП України). З'ясувавши, чи були об'єктивні перешкоди чи труднощі у позивача для своєчасного звернення до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебувала в стані непрацездатності з 24 травня 2017 року по 07 червня 2017 року, з наказом про звільнення ознайомлена 08 червня 2017 року (т.1 а.с.43), в цей же день отримала трудову книжку. До суду з позовом, згідно поштового штампу на конверті, звернулася 10 липня 2017 року.

В позовній заяві (уточненій) ставить питання про поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищевказані обставини, а саме період хвороби працівника, час отримання наказу про звільнення та трудової книжки, колегія суддів дійшла висновку, що строк звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі пропущено з поважних причин, який з урахуванням положень ст. 234 КЗпП України підлягає поновленню.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі незаконного звільнення працівник повинен бути поновлений на попередній посаді.

Тому, за вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування наказу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 31.05.2017 р. № 514-к про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій, за п. 6 ст. 36 КЗпП України, як такого що суперечить вимогам законодавства. Поновити позивача на посаді заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій з часу звільнення.

Поновлення здійснюється на підставі ч. 1 ст. 235 КЗпП Україні на раніше займаній нею посаді заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій з дати звільнення - 31 травня 2017 року. Відповідач зобов'язаний допустити до роботи працівника відразу ж після прийняття рішення про поновлення на роботі, тобто з дати судового рішення.

Щодо підстав звільнення в період тимчасової непрацездатності, то положення КЗпП України встановлюють таку заборону лише у випадках звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається згідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 2 п. 8 розд. ІV Порядку, нарахування виплат, обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи.

Згідно довідки начальника філії - Кіровоградського обласного управління представленої в ході розгляду справи, заробітна плата працівника за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню становила: за березень 2017 року - 16 200,00 грн., за квітень 2017 року - 16 200,00 грн. (т. 2 а.с.12).

Термін вимушеного прогулу тривав з 1 червня 2017 року по 11 червня 2018 року, що становить 256 робочих днів. Розрахунок проводиться по 8 червня, так як 9,10 червня вихідні дні.

Тому, сума стягнення складає 202 301,44 грн. Так, як 16 200,00 грн. + 16 200,00 грн. (заробітна плата за березень,квітень) : 41 (робочі дні березень, квітень) = 790,24 грн. (одноденний заробіток); 790,24 х 256 робочих дні (термін вимушеного прогулу) = 202 301,44 грн.

Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру.

Зазначене узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16.

Вимога про скасування наказу про преміювання працівників філії в частині не нарахування ОСОБА_4 премії за квітень 2017 року, а також зобов'язання виплатити суму премії задоволенню не підлягає, так як.

За ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частина 3 ст. 97 КЗпП України лише зобов'язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.

ОСОБА_4 одну з підстав незаконності наказу про позбавлення премії вказала, що він прийнятий за відсутності представника профспілкового комітету. Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов'язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Преміювання є правом роботодавця, а не його обов'язком та здійснюється з урахуванням показників у роботі працюючих, на підставі відповідного наказу керівника підприємства, так як премія відноситься до виду заохочення за результатами роботи працівника відповідно до його особистого вкладу, а преміювання до права керівника організації чи установи, а не до його обов'язку.

Положенням про матеріальне заохочення працівників АТ «Ощадбанк», затвердженим постановою правління АТ «Ощадбанк» від 26.12.2002 року № 170, зі змінами та доповненнями, передбачені умови проведення витрат на преміювання, виплату винагород та матеріальної допомоги. Пунктом 2.2. Положення передбачено, що конкретний розмір виплат визначається наказом керівника. У відповідності з п. 3.9 Положення, працівники, що допустили порушення, інші недоліки в роботі, зазначені в додатку 2 (до цього Положення), позбавляються премії повністю або частково в порядку, передбаченому розділом 8 цього Положення.

Не нарахування позивачу премії за вищевказаний період, згідно наказу № 775 від 25.05.2017 року зумовлено відсутністю контролю за діяльністю установ Банку, недостатній рівень організації касової роботи в перерахунку та зберігання валютних цінностей № 5 відділу грошового та касових операцій та сектора інкасації та перевезення валютних цінностей № 5 відділу інкасації та перевезення валютних цінностей, що передбачено посадовою інструкцією працівника та зафіксовано актом ревізії від 04.04.2017 року. Зазначений наказ погоджений з головою профспілкового комітету.

Тому, наказ про незастосування до ОСОБА_4 заходів заохочення є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Доводи про те, що за аналогічне порушення позивача вже було позбавлено премії в березні 2017 року не знайшло свого підтвердження. Попередня підстава, у зв'язку з відсутністю контрою за діяльністю установ банку, недостатній рівень організації касової роботи в ТВБВ № 10010/0149.

Враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв'язку з тим, що вимога позивача про скасування наказу про преміювання задоволенню не підлягає, судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги в цій частині не відшкодовується.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2018 року - скасувати.

Позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Кіровоградське обласне управління про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату премії - задовольнити частково.

Скасувати наказ публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 31.05.2017 р. № 514-к про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій, за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_4 на посаді заступника начальника філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» - начальника відділу грошового обігу та касових операцій, з 11 червня 2018 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129), публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Кіровоградське обласне управління на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 202 301,44 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс складено 21.06.2018 року.

Суддя доповідач:

Судді: