Постанова № 74827072, 18.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 389/4003/15-ц

провадження № 22-ц/781/799/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Український В.В.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2000 року, виданого державним нотаріусом Знам'янської районної державної нотаріальної контори на ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_1 у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, вартість якої складає 205515 грн., та на земельну частку (пай) площею 3,88 га, яка розташована на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, вартістю 105730 грн., визнання за ним право на спадщину за законом на 1/6 частку спадкової 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, вартість якої складає 68385 грн., та на 1/3 частку земельної ділянки площею 1,3 га вартістю 35242 грн., яка знаходиться на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, згідно з сертифікатом № 0240667 площею 3,88 га., виданим Знам'янською районною державною адміністрацією 20.02.1998 року, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_2 є його рідною сестрою. Батько сторін по справі - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, право на земельну частку (пай) площею 3,88 га., та на автомобіль «Москвич-403». Після смерті батька позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважав, що прийняв спадщину. Проте, згодом дізнався, що спадщину після смерті батька прийняла відповідач та отримала свідоцтво про право на спадщину на все спадкове майно.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24 квітня 2018 року (а.с.102 т.3), позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.11.2000 року, видане державним нотаріусом Знам'янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Тепляковим В.М. на ім'я ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. АДРЕСА_3 у с.Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, спадкова справа № 283, зареєстровано в реєстрі за № 1555.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.11.2000 року, видане державним нотаріусом Знам'янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Тепляковим В.М. на ім'я ОСОБА_2 в частині права на земельну частку (пай) в КСП ім. Леніна розміром 3,88 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, спадкова справа № 283, зареєстровано в реєстрі за № 1557.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, на 1/6 частину у 1/2 частині спадкового житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Суботцівської сільської ради 1.02.1988 року Зареєстрованого Знам'янським бюро технічної інвентаризації 1.02.1988 року за № 543/5.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, на 1/3 частину земельної частки (паю), в КСП ім. Леніна розміром 3,88 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 виданого Знам'янською районною державною адміністрацією 20.02.1998 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначено, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. В мотивувальній частині рішенні суду не відображені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Звернуто увагу, що позивач та відповідач мають окремі входи/в'їзди до своїх частин домоволодіння. Домоволодіння раніше, ще за життя батька - ОСОБА_4 було розділене по 1/2 частині, встановлено огорожу на спільному подвір'ї. Таким чином зафіксовано порядок користування як будинком (у кожного власника своя частка) так і двором. У власників окремі лічильника на газ, воду та електроенергію, що підтверджується укладеними договорами. Кожен з них окремо фактично володіє, управляє та розпоряджається своєю часткою окремо. Незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Відповідач вважає, що у справі є достатньо доказів на підтвердження того, що позивач не вчинив необхідних активних дій для прийняття спадщини, а тому пропустив строк для її прийняття.

Представник позивача адвокат ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши пояснення відповідача та її представника ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивача та його представників ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, встановив і правильно виходив з того, що позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті батька сторін ОСОБА_4, що є підставою для визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, на 1/2 частину спірного будинку, часткове скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай), визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/6 частку у 1/2 частці спадкового житлового будинку з надвірними будівлями та на 1/3 частку земельної частки (паю), належного померлому на підставі сертифікату.

Встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності (а.с.62 т.2), виданого на підставі рішення виконкому Суботцівської сільської ради від 01 лютого 1988 року, та реєстраційним написом на ньому від 19 грудня 1989 року, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41 т.1), був власником цілого домоволодіння по АДРЕСА_2 у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області. За договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Знам'янської районної державної нотаріальної контори 07 червня 1994 року (а.с.44 т.1), ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив 1/2 частину спірного жилого будинку, та отримав технічний паспорт (а.с.10-18 т.1).

З листа управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області від 04.11.2015 вбачається, що розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП ім. Леніна на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області становить 3,88 умовних кадастрових гектари, її вартість станом на 2015 рік складає 105730 грн. (а.с.42 т.1).

Право на земельну частку (пай) колишньому КСП ім. Леніна на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області належало спадкодавцю на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 виданого Знам'янською районною державною адміністрацією 20.02.1998 року.

Згідно з матеріалами спадкової справи (а.с. 56-69 т.2), заведеної Знам'янською районною державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2, дочка померлого, 05 червня 2000 року звернулась з заявою про прийняття спадщини, а дружина померлого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 подала заяву про відмову від своєї частки спадщини на користь ОСОБА_2 Довідкою Суботцівської сільської ради від 20 жовтня 2000 року підтверджується, що на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_9 Позивач не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Судом також встановлено, що відповідно до оглянутих в суді інвентаризаційних справ на будинок та довідки-характеристики БТІ домоволодінням по АДРЕСА_2, у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області володіли два власника у рівних частинах, по 1/2 кожен, один з них - ОСОБА_4 (батько) на підставі свідоцтва на право особистої власності, другий - ОСОБА_3 (син) на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 1994 року.

Між співвласниками укладений акт визначеного користування, відповідно до умов якого кожному із співвласників виділено у користування визначені конкретні житлові приміщення та споруди на прибудинковій території (а.с.43 т. 2).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки спірні правовідносини виникли до 01 січня 2004 року то вони регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів щодо не вчинення ОСОБА_3 достатніх активних дій на прийняття спадщини надала до суду копію технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_4 копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію реєстраційного посвідчення на ? частину домоволодіння по вказаній адресі (а.с.58-67 т.1), копії свідоцтв про право на спадщину за законом, згідно яких вона прийняла у спадщину автомобіль марки МОСКВИЧ-403, 1964 року випуску, який на час розгляду справи відчужений, що не заперечується сторонами, право на земельну частку (пай) в КСТ ім. Леніна, ? частину житлового будинку в селі Суботці по АДРЕСА_4 (а.с.88-89 т.1), ксерокопію погосподарських книг за 1996-2000 роки, за 2001-2005 роки та за 2006-2010 роки (а.с.36-42 т.2), ксерокопію акта користування спірним домоволодінням, складений між померлим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.43 т.2), ксерокопії договорів про надання послуг із газопостачання на ім'я померлої ОСОБА_12 та відповідача (а.с.45-48 т.2), інформацію надану ПАТ «Кіровоградадобленерго» про те, що споживачами електроенергії за адресою АДРЕСА_4 в с. Суботці до 17.08.2015 року були ОСОБА_13 та ОСОБА_3, на даний час рахуються два особистих рахунки за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.49-50 т.2), довідку про місце реєстрації ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.102 т.2), довідку про те, що ОСОБА_4 з 1972 року і до дня смерті був зареєстрований та проживав АДРЕСА_5, зі своєю дружиною - ОСОБА_9, яка була зареєстрована і проживала з 1972 року і до дня своєї смерті 30.08.2010 року, та дочкою - ОСОБА_2, яка зареєстрована з 1997 року і проживає по теперішній час (а.с.104 т.2), акт обстеження домоволодіння громадянина ОСОБА_3 по АДРЕСА_7, в с. Суботці (а.с.105 т.2).

Відповідно до ст. 118 ЦК Української РСР, якщо учасники спільної часткової власності на жилий будинок за угодою між собою встановили порядок користування відособленими приміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до частки кожного і така угода нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вона обов'язкова і для особи, яка згодом придбає частку в спільній власності на цей будинок.

Таким чином, закон на час складення акту про порядок користування відособленими приміщеннями, передбачав обов'язкове його нотаріальне посвідчення та реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно інформації від 17.02.2017 року за №26 акт розподілу ідеальних часток між ОСОБА_3 та його покійним батьком ОСОБА_4 КП «Знам'янське РБТІ» не формувався, відомості щодо порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння відсутні (а.с. 106-112 т.2).

Знайшли своє підтвердження факти, що будинок по АДРЕСА_4 у с. Суботці, Знам'янського району, Кіровоградської області має одну адресу, а ОСОБА_3 є власником 1/2 частини цього будинку, без фактично виділених приміщень, зареєстрований у ньому і користується будинком та прибудинковими спорудами, а також прибудинковою територією, таким чином фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_4, що не спростовано відповідачем.

Суд першої інстанції взяв це до уваги і правомірно відхилив наданий відповідачем як доказ на спростування цього факту акт визначеного користування (а.с. 43 т.2), яким встановлювався порядок користування відособленими приміщеннями будинку, врахувавши відсутність нотаріального посвідчення та реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої ради вказаного акту, відсутність такої інформації в КП «Знам'янське РБТІ».

Згідно зі ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути, зокрема, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, тощо.

Установивши, що позивач на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав у будинку по АДРЕСА_4 у с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, фактичними діями прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_4 на частину майна, яке належало останньому на праві власності разом з матір'ю ОСОБА_9, яка відмовилася від спадщини на користь відповідача (а.с.58 т.2), та сестрою ОСОБА_2, суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Розглядаючи зазначений позов, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Обставини щодо влаштування системи окремого користування газопостачанням, електроенергією, оформлення окремих рахунків на комунальні послуги на кожну частину будинку, про які зазначено в апеляційній скарзі з посиланням на відповідні довідки, виникли значно пізніше часу відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4, і не спростовують висновку суду щодо фактичного вступу позивача в управління і володіння спадковим майном у передбачений законом строк.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду по суті спору не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, які знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 21 червня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: Л.М. Дьомич

С.А. Кіселик