Постанова № 74807979, 20.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Київ

Справа 755/5411/18

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Галаган В.І. 18 квітня 2018 року в м. Києві, дата складення повного тексту не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння - визнано неподаною та повернуто позивачу.

№ апеляційного провадження:22-ц/796/4952/2018Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Не погодився із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2, ним подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неповного з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Позивач вказує на те, що суд першої інстанції повертаючи позовну безпідставно посилається на ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» виходячи з того , що всупереч ч. 2 ст. 185 ЦПК України не зазначив конкретні недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та не чітко зазначено про невідповідність позовної заяви конкретним пунктам та частинам статей 175, 177 ЦПК України. Зазначає, що у відповідності до вимог п. 8 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України ним було подано копії документів, які завірені належним чином позивачем та слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, оскільки оригінали доданих документів знаходяться в матеріалах кримінального провадження, також до позову було надано його копію разом з додатками, як для відповідача так і для третьої особи у повній кількості.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у квітні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.04.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку її невідповідністю вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_6 отримав копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 10.04.2018, що підтверджується розпискою (а.с. 27).

Представником позивача 17.04.2018 на виконання ухвали суду від 10.04.2018 поштою надіслано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння - визнано неподаною та повернуто позивачу. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженню, зокрема щодо умов прийняття скарги. Представником позивача подано заяву на усунення недоліків без надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що позбавляє суд можливості виконати вимоги процесуального закону щодо надіслання учасникам судового розгляду копії заяв із копіями документів по суті позову.

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, в ухвалі від 10.04.2018, зокрема зазначив, що позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви докази (їх оригінал чи належним чином засвідчені копії), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідно будуть підтверджувати наявності підстав звернення до суду із позовною заявою у обраний позивачем спосіб. У заяві поданій на виконання ухвали суду позивач вказує на те, що ним подані всі наявні в нього докази, та акцентував увагу на положеннях ст. 175 ЦПК України щодо права подати клопотання про витребування доказів на стадії судового розгляду.

Посилання суду першої інстанції на те, що представником позивача в порушення норм процесуального закону подано заяву без надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що позбавляє суд можливості виконати вимоги процесуального закону щодо надіслання учасникам судового розгляду копії заяв із копіями документів по суті позову не можуть бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки нормами ЦПК України не передбачено подання додаткових копій заяви на ухвалу суду про залишення без руху, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. А в ухвалі від 10.04.2018 суд не роз'яснив і не поставив вимогу щодо усунення недоліків шляхом викладення позовної заяви в іншій редакції з наданням її копій відповідно до кількості учасників справи.

Доводи апеляційної скарги щодо подання всіх наявних у позивача доказів не приймаються до уваги апеляційного суду, так як вказані обставини згідно ухвали суду не були підставою для повернення позовної заяви.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для повернення позовної заяви позивачу не було, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2018 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: