Ухвала суду № 74797284, 19.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/7514/18

Провадження № 6/520/287/18

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

боржника без вилучення паспортного документа

19.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючий суддя Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 МКБ», боржника ОСОБА_3, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 року головний державний виконавець відділу ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням, в якому просить: тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3, 14.09.1959 р/н, ІПІІ: НОМЕР_1, паспорт КМ290292, виданий 12.06.1996 року Київським РВ м. Одеси, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Роздільянського районного суду Одеської області по справі №1512/2-512/12, виданого 20.06.2013 року про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 користь ПАТ «ОСОБА_2 МКБ» заборгованості в розмірі 615934,52 грн. Виконання ухвали про обмеження у праві виїзду за кордон боржника покласти на прикордонну службу України.

В своєму поданні державний виконавець посилається на те, що боржник вимоги за виконавчими документами в добровільному порядку не виконує, тому державний виконавець звертається до суду для вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М..

Сторони по справі у судове засідання не з’явились про час, дату та місце розгляду подання сповіщались належним чином.

Так, відповідно ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП№49786170 з примусового виконання виконавчого листа №1512/2-512/12, виданого 20.06.2013 року Роздільянським районним судом Одеської області про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 користь ПАТ «ОСОБА_2 МКБ» заборгованості в розмірі 615934,52 грн.

Державним виконавцем відділу у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 11.01.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаними виконавчим документам. Копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження якою боржника зобов'язано було виконати вимоги виконавчого документа.

Боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного Боржнику шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Державним виконавцем в рамках виконавчого провадження було вжито вичерпні заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме: накладено арешт на все майно боржника. Перевірено майновий стан боржника, направлені запити до ДФС України, Управління ПФУ, зроблено запит до реєстру прав на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців, Територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України.

Виходом за адресою АДРЕСА_1 боржника не було знайдено, про що складений відповідний акт державного виконавця.

Згідно повідомлення ДФС України інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржником - фізичною особою-підприємцем до ДФС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Згідно повідомлення ДФС України інформація стосовно боржника - фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно довідки УПФУ боржник перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію в УПФУ в Київському районі м. Одеси

01.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову, якою заборгованість за виконавчим документом звернено на пенсію боржника.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майн не зареєстровано.

Згідно відповіді ДІСГУ в Одеській області тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів за боржником не зареєстровано.

На адресу боржника - АДРЕСА_1 направлено виклик, яким зобов'язано боржника з'явитися до державного виконавця. Але в зазначений час боржник на прийом не з'явився.

Згідно відповіді ОСОБА_5 України в Одеській області встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Виходом за вказаною адресою боржника також не було знайдено, про що складений відповідний акт державного виконавця.

Згідно відповіді ОСОБА_1 центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України боржник з жовтня 2017 року по лютий 2018 року чотири рази перетинав держаний кордон України.

Судом встановлено, що державним виконавцем були вчинені дії передбачені чинним законодавством з метою повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та останнім направлялась боржнику вимога, яка була проігнорована боржником.

Також з матеріалів подання вбачається, що за боржником не зареєстровано на праві власності автомобіль, нерухоме майно за боржником також не зареєстровано.

Отже за рахунок майна не можливе задоволення вимог стягувача внаслідок його примусової реалізації.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.

Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду: накладено арешт на майно боржника, накладено арешт на кошти боржника, виставляються платіжні вимоги на списання коштів, здійснюється перевірка майнового стану боржника, проте, вимоги державного виконавця щодо термінового виконання проігноровані, сума боргу залишається несплаченою.

Виконавчий лист Роздільнянського районного суду Одеської області № 1512/2-512/12 від 20.06.2013 року, про стягнення з боржника ОСОБА_3 , боргу в розмірі 615 934, 52 грн., на користь Публічного акціонерного товариства "піреус ОСОБА_2 МКБ" боржником не виконано.

Утім будь-яких дій на погашення кредитної заборгованості боржник не здійснював.

Незважаючи на те, що Роздільнянського районного суду Одеської області про стягнення боргу було ухвалено ще в серпні 2012 року, станом на 19 червня 2018 року, боржник будь-яких коштів на погашення боргу не перерахував.

Таким чином суд вважає, що таке тривале невиконання рішення суду, при наявності можливості здійснювати погашення кредитної заборгованості, свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання судових рішень.

Будучи обізнаним про кредитну заборгованість в такому розмірі, більше півмільйона гривень, боржник не з'являється на виклики до державного виконавця для дачі пояснень. Не сприяє, та не вживає заходів направлених на виконання рішень судів (відчуження майна з метою сплати боргу, відрахування певної частини доходу від здійснення діяльності тощо).

Як вбачається, невиконання боржником рішення суду не зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

Тобто обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, боржником не подано доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження ним вживаються дії, об'єктивно спрямовані на погашення боргу перед стягувачем, та які б були спів мірні борговим зобов'язанням.

Згідно з приписами частини 3 статті 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 441, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Подання Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 МКБ», боржника ОСОБА_3, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа – задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3, 14.09.1959 р/н, ІПН: НОМЕР_1, паспорт КМ290292, виданий 12.06.1996 року Київським РВ м. Одеси, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Роздільянського районного суду Одеської області по справі №1512/2-512/12, виданого 20.06.2013 року про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 користь ПАТ «ОСОБА_2 МКБ» заборгованості в розмірі 615934,52 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.