Постанова № 74783845, 18.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3097/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви (головуючий суддя – Карп’як О.О.), постановлену в м.Львові 30 березня 2018 року у справі №813/1000/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Старт» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

14.03.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Старт» (далі – Товариство), просило застосувати арешт коштів на рахунках Товариства, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області повернено позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимог ухвали суду від 16.03.2018, якою позовну заяву залишено без руху, у встановлений вказаною ухвалою десятиденний строк.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що вимоги ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 про залишення позовної заяви без руху виконано у повній мірі, доказом чого є клопотання ГУ ДФС у Львівській області від 23.03.2018, яке скеровано до суду засобами поштового зв’язку 30.03.2018. Скаржник вказує, що на практиці необхідно враховувати, що позивач може усунути недоліки в останній день строку і надіслати виправлену позовну заяву поштою, що суддею суду першої інстанції враховано не було.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення судді суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України не відповідає.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишено без руху, оскільки у порушення вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не додано документ про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру.

Для усунення вказаних недоліків позивачу встановлено строк - протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом: поданням письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучення квитанції про сплату судового збору у розмірі 1762 гривні.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) з штриховим ідентифікатором №7900309920186 копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху отримано представником позивача 20.03.2018 (а.с.9).

30.03.2018 ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву повернено позивачу у зв’язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.169 КАС України).

Відтак, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.118 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з частинами 8 та 9 статті 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що повертаючи позовну заяву у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен, дотримуючись правил обчислення процесуальних строків, пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником судового рішення, та врахував всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень.

При цьому, згідно з положеннями ч.5 ст.169 КАС України для повернення позовної заяви і доданих до неї документів законодавець визначає строк – не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 20.03.2018, а відтак десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви закінчувався 30.03.2018.

04.04.2018 судом першої інстанції зареєстровано клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про усунення недоліків позовної заяви від 23.03.2018 в якому зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області не подано іншого позову (позовів) до ТОВ «Мега Старт» з тим самим предметом і з тих самих підстав, та долучено платіжне доручення від 12.03.2018 №194, яким підтверджено сплату 1762 гривень судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до наявного в матеріалах справи конверта з штриховим ідентифікатором №7900309934292 зазначене клопотання з додатком здано на пошту 30.03.2018 для направлення в суд першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи норми КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач у строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 про залишення позовної заяви без руху, усунув недоліків позовної заяви, а тому суд першої інстанції, не врахувавши строків на доставку документів поштою, дійшов передчасного висновку щодо повернення такої.

Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010р. у справа «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

За таких обставин, з врахуванням вказаних законодавчих положень та п.4 ч.1 ст.320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 241, 310, 312, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 30 березня 2018 року у справі №813/1000/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_3 ОСОБА_2 Повне судове рішення складено 19.06.2018