Постанова № 74783847, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3096/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І..,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року у справі № 463/2859/17 (головуючий суддя – Лакомська Ж.І., рішення ухвалено в м. Львові, повне судове рішення виготовлено 22.03.2018) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 12.06.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – УПФУ в Личаківському районі), в якому з урахуванням доповнення до позову від 02.11.2017 просив визнати протиправною відмову управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати УПФУ в Личаківському районі зарахувати до трудового (страхового) стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах весь період роботи на посадах видувальника та склодува підприємства «Райдуга», відповідно до записів у трудовій книжці з 10.03.1989 по 13.04.2011 та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства починаючи з набуття пенсійного віку 50 років – з 14.10.2016.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не досліджено обставини, які мають значення для вирішення справи.

Апелянт, звертає увагу на те, що відповідач був позбавлений можливості проведення зустрічної перевірки, оскільки підприємство, припинено багато років тому, а документи, що підлягають довгостроковому зберіганню передані до державного архіву Львівської області. Зазначає, що при обчисленні стажу роботи відповідачем не досліджувались документи про його роботу в 1996 році та в 1999 році, в зв’язку з тим, що такі не були передані на зберігання до державного архіву Львівської області, відповідачем зроблено припущення про те, що йому було встановлено 6-денний робочий тиждень, хоч жодних даних про це немає та всупереч вимогам ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не враховано дані трудової книжки.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Зокрема вказує, що стаж роботи за Списком №1 ОСОБА_2 становить 6 років 5 місяців 10 днів на посаді видувальника скловиробів та склодува в АТЗТ «Райдуга», що не дає йому права на призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У судовому засіданні представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 в період з 10.03.1989 по 13.04.2001 працював у Львівському скляному виробничому об’єднанні «Райдуга» на посадах учня видувальника, видувальником, учнем склодува, склодувом скловиробів відповідних розрядів (а.с. 11-12).

Згідно трудової книжки та особової картки, позивачу виповнилося 50 років 09.10.2016 (а.с. 6,64).

У зв’язку з досягненням 50 річного віку 08.12.2016 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 20.01.2017 управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова відмовило йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, мотивуючи це відсутністю у нього десятирічного стажу роботи на відповідних роботах, що не дає йому права на призначення зазначеного виду пенсії (а.с.16-17).

В даному листі зазначено, що стаж роботи позивача за Списком №1 становить 6 років 5 місяців 10 днів на посаді видувальника скловиробів та склодува в АТЗГ «Райдуга», що не дає йому права на призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Право на пенсію за віком, згідно Списку №1 позивач матиме після досягнення 54 років.

Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено даних про те, що стаж його роботи надавав би йому право на призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 100 Закону України «Пенсійне забезпечення» особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до положень п. 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній з 01.04.2015 року) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Як видно з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_2:- 10.03.1989 – був прийнятий в цех сортової посуди № 1 учнем видувальника; - 28.08.1989 йому присвоєно кваліфікацію видувальника; 01.10.1989 – переведено в цех художніх виробів на перекваліфікацію учнем склодува; 10.04.1990 – присвоєно кваліфікацію склодува третього розряду цеху художніх виробів; 13.04.2001 – звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням штату працівників;

В матеріалах справи наявна архівна довідка уточнююча особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 18.06.2003 №20 (а.с. 41).

Колегія суддів також враховує проведення на підприємстві атестації робочих місць, що підтверджується наказами №9 від 09.03.1995, № 11 від 15.03.1995 та №62 від 12.11.1996, які є наявними в матеріалах справи.

Зазначення судом першої інстанції, що згідно наданих документів (а.с.41-64) стаж роботи позивача на посаді видувальника скловиробів становить 6 років 5 місяців 10 днів, що відповідно не дає йому права на призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не відповідає дійсності, оскільки як видно з копії трудової книжки, виданої на ім’я ОСОБА_2, останній безперервно з 10.03.1989 по 13.04.2001 працював на Львівському скляному виробничому об’єднанні «Райдуга» видувальником та склодувом, що в сукупності становить більше 12 років стажу.

Відсутність первинних документів при проведенні зустрічної звірки, а також відсутність деяких даних в особових рахунках про фактично відпрацьований час та даних особових рахунків за 1999 рік, з яких обчислювався пільговий стаж пенсії колегія суддів не враховує, так як таке спростовується відомостями трудової книжки та копіями наказів про підтвердження права на пільгову пенсію (а.с. 60-63).

Натомість суд першої інстанції не встановив всіх фактичних обставин справи, не надав їм належної правової оцінки, в результаті чого прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції звертає також увагу на те, що згідно ст. 46 Конституції України, пенсія є одним із видів соціального захисту, право на яке громадянину гарантується.

Виходячи із самого визначення поняття «пенсія», щомісячні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання виплати (чи її перерахунок).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. При цьому, дотримання вимог процесуального законодавства до змісту позовної заяви та юридично правильний зміст позовних вимог, зазначення способу судового захисту, сприяє ефективному розгляду справи.

Водночас позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу період роботи з 10.03.1989 по 13.04.2001 на посадах видувальника та склодува підприємства «Райдуга», відповідно до записів у трудовій книжці, заявлена позивачем з метою отримання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не підлягає до задоволення, так як належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов’язання відповідача призначити та виплачувати йому (позивачу) пенсію за віком на пільгових умовах з дати набуття пенсійного віку.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача з метою відновлення порушених прав у даному випадку є зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати набуття пенсійного віку, а саме з 10.10.2016, так як згідно трудової книжки та особової картки видно, що позивачу виповнилося 50 років 09.10.2016 (а.с. 6,64).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року у справі № 463/2859/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 10.10.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 19.06.2018