Рішення № 74782393, 19.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. № 814/1060/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56500

до відповідача:Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

про:визнання протиправним рішення від 22.12.2017 № 65/2 та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Вознесенського об’єднаного управління пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним рішення від 22.12.2017 року № 65/2, зобов’язання здійснити призначення та перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» згідно поданих довідок про заробітну плату з 13.12.2017 року з виплатою різниці пенсії за минулий час.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що у позивача при наявності стажу державної служби понад 20 років є право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу до стажу державної служби не може бути зараховано періоди роботи в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач, ОСОБА_1, з 01.07.2014 року перебуває на обліку у Вознесенському об’єднаному управлінні ПФУ Миколаївської області як пенсіонер та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» від 09.07.2004 року № 1058.

13.12.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо переходу з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу». До заяви позивач надала довідки про заробітну плату від 13.12.2017 року № 461/10/14-06, № 462/10/14-06.

Рішенням від 22.12.2017 року № 65/2 відповідач відмовив позивачу у переході на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», оскільки на день звернення – 13.12.2017 стаж державної служби позивача становить 18 років 24 дні за період роботи з 01.08.1977 по 29.09.1994, з 10.10.1995 по 29.08.1996, з 27.06.2013 по 31.12.2013. Також у рішенні відповідач зазначив, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання – не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Таким чином, при визначенні стажу державної служби відповідачем не врахований період роботи позивача у зв’язку з присвоєнням спеціальних чи персональних звань в наступних періодах: з 12.05.1994 до 10.10.1995, з 29.08.1996 до 27.06.2013, з 01.01.2014 по 27.06.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (який втратив чинність на підставі Закону N 889-VIII від 10.12.2015, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону N 889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом N 889-VIII від 10.12.2015) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 295/16375/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби через незарахування періоди роботи в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання відповідно до розпорядження КМУ від 12.09.1997 року № 503-р.

Так, розпорядженням КМУ від 12.09.1997 року № 503-р віднесено посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань, до категорій посад державних службовців.

Проте, дане розпорядження не містить застережень про те, що працівники державних податкових інспекцій, які мають спеціальні звання, не є державними службовцями.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працювали в державних органах та їх апараті, визначав Закон № 3723-ХІІ (на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 509-XII).

Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, – відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади.

Отже, у спірних періодах позивач займала посаду державної служби в органі державної податкової служби та була державним службовцем відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

Також, відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 року № 283 (чинний на час виникнення спірних правовідносин і який втратив чинність ), яким визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби періоди роботи позивача в у Вознесенській ОДПІ з 12.05.1994 до 10.10.1995, з 29.08.1996 до 27.06.2013, з 01.01.2014 по 27.06.2014 року, тому рішення від 22.12.2017 № 65/2 є протиправним.

Ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а тому і перерахунок слід здійснити з дня подачі заяви позивачем.

Оскільки пенсію позивачу вже призначено у 2014, повторне призначення пенсії нормами чинного законодавства не передбачено.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне для захисту інтересів позивача скасувати рішення 22.12.2017 № 65/2 та зобов’язати відповідача зарахувати до стажу державної служби період роботи позивача з 12.05.1994 до 10.10.1995, з 29.08.1996 до 27.06.2013, з 01.01.2014 по 27.06.2014 року та перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) від 22.12.2017 № 65/2.

3. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу державної служби період роботи позивача з 12.05.1994 до 10.10.1995, з 29.08.1996 до 27.06.2013, з 01.01.2014 по 27.06.2014 року.

4. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) перевести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з 13.12.2017 року.

5. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» згідно заяви від 13.12.2017 року з виплатою різниці за минулий час.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1022048231.1 від 25.04.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко