Рішення № 74782271, 18.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/293/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішеннь, -

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогою: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 06.10.2017 року №10948976 про сплату 25000,00 грн. транспортного податку з фізичних осіб.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду (суддя Крутько О.В.) від 05.06.2018 року у справі №813/1685/18 клопотання представника позивача задоволено та об'єднано в одне провадження справу №813/293/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення зі справою №813/1685/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обєднаній адміністративній справі присвоєно №813/293/18.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач володіє транспортним засобом марки Audi моделі Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 2967; 2015 року випуску). Вказує на те, що об’єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі з року випуску яких не минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 1200000 грн. Зазначає, що транспортний засіб марки Audi Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1) не може бути об’єктом оподаткування у 2017 році, оскільки його середньо ринкова вартість становить менш ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме менш ніж 1200000 грн.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначено, що транспортний засобів марки Audi моделі Q7 зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, розміщеному на офіційному веб сайті Мінекономрозвитку. Оскільки даний легковий автомобіль є об’єктом оподаткування, ГУ ДФС у Львівській області сформовано та вручено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником транспортним засобом марки Audi модель Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 2967; 2015 року випуску), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Головним управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10948976 від 06.10.2017р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання за 2017 рік з податку за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000, 00 грн.

23 листопада 2017 року позивач скористався правом на адміністративне оскарження та оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 року № 10948976 до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 14 грудня 2017 року № 16762/С/99-99-11-02-01-14, яким скасувала податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 року № 10948976 в частині визначення податкового зобов’язання з транспортного податку у сумі 4166,66 грн., а в іншій частині визначне податкове повідомлення-рішення залишила без змін, скаргу позивача - частково задовольнила.

В подальшому, Головним управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10948976/1 від 07.12.2017р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання за 2017 рік з податку за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 2083,33 грн.

12 січня 2018 року позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року № 10948976/1 до Державної фіскальної служби України.

06 лютого 2018 року позивач отримав рішення про продовження строку розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 02 лютого 2018 року № 1556/С/99-99-11- 02-01-14. У даному рішенні Державна фіскальна служба України визначила продовжити строк розгляду зазначеної скарги по 22.03.2018.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 3926/С/99-99-11-02-01-14 залишила скаргу позивача від 12.01.2018 року б/н на податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року № 10948976/1 без розгляду, у зв’язку із тим, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Позивач не погодившись із вказаними рішеннями контролюючого органу, звернувся із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до пп.267.1.1. п.267.1. ст.267. Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, обєму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна, тип пального.

У відповідності до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня встановлено у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, обєктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 гривень (3200 грн. х 375).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. №428), (далі ОСОБА_1), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 ОСОБА_1, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403.

Відповідно до пп.пп.267.6.1 та 267.6.2 п. 267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідачем до суду надано роздруківку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, в якій зазначена інформація про розрахунок вартості Audi Q7, 2015 року.

Так, згідно даної роздруківки встановлено, що середньоринкова вартість такого транспортного засобу становить 1004335,00 грн., що не складає 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1200000 грн.).

Таким чином, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог ст.2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції”, у п. 110 якого визначено, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”

Податковим органом не доведено того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком (становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати), тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року № 25494-11 скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судові витрати у розмірі 1409,60 грн.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №10948976 від 06.10.2017 року, №10948976/1 від 07.12.2017 року.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_3 (80252, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Вузлове, вул. Нова, 37, РНОКПП НОМЕР_2) 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2018 року.