Постанова № 74774433, 13.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/1944/18 Суддя 1 інстанції: Аркатова К.В.

Провадження: 33/790/536/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

13 червня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника – адвоката ОСОБА_3, прокурора Гладун Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 352,40 гривень.

Як зазначено у постанові суду першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов»язане з корупцією № 48 від 12.02.18р., ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника начальника Управління з контролю обслуговування житлового фонду КП «Жилкомсервіс», та будучи згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб»єктом відповідальності за правопорушення, пов»язані з корупцією, 12 січня 2018 року набув права власності на транспортний засіб, вартість якого на момент набуття такого права становила 100 000 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме – 05 лютого 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов»язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції ним були подані письмові пояснення, які жодним чином судом враховані не були, що є порушенням вимог КУпАП, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає практиці Європейського Суду з прав людини (справа «Надточий проти України», «Гуренко проти України»). Так, як наголошує апелянт, про необхідність повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_2 не було відомо. Ніякого повідомлення щодо роз»яснення необхідності здійснення такого повідомлення він не отримував. Також, в щорічній декларації спірний автомобіль був відображений, що, в свою чергу, також ніяким чином не свідчить про бажання уникнути декларування.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити. ОСОБА_2, зокрема, зазначив, що до його повноважень не належить підписання розпорядчих документів, ОСОБА_2 займається виключно підготовкою статистичної інформації. Декларацію останній заповнив за розпорядженням юриста підприємства, де він працює.

Прокурор Гладун Д.В. в обгрунтування своїх заперечень вказував, що зважаючи на положення п. 3 Роз»яснень НАЗК щодо визначення суб»єктів декларування, передбачених підпунктом «и» пункту 1 та пунктами 2, 3 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (щодо посадових осіб юридичних осіб публічного права), ОСОБА_2 належить до групи керівників КП «Жилкомсервіс», а протокол про адміністративне правопорушеня\ня відносно останнього складений уповноваженою особою, як то передбачено ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» та ст. 255 КУпАП. Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 є суб»єктом відповідальності за вчинене правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора Гладун Д.В., який заперечував проти її задоволення, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб»єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов»язаного з корупцією.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна за таких підстав.

Згідно ч. 2 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП, суб»єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов»язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов»язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

В свою чергу, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону передбачає, що субє»ктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Відповідно до Роз»яснень НАЗК щодо визначення суб»єктів декларування, передбачених підпунктом «и» пункту 1 та пунктами 2, 3 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (щодо посадових осіб юридичних осіб публічного права) суб»єктами декларування у державному чи комунальному підприємстві є керівник цього підприємства, його головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), члени виконавчого та інших органів управління підприємства, передбачені його статутом. Перелік посадових осіб, визначений кодексом, не може бути змінений статутом чи рішенням підприємства.

Відповідно до положень Статуту КП «Жилкомсервіс» (нова редакція від 2016р.), КП «Жилкомсервіс» є комунальним комерційним підприємством, виконує роботи та надає послуги з метою отримання прибутку, створене за законодавством України у формі комунального унітарного підприємства. (а.с. 105)

Згідно п. 8.6 Статуту КП «Жилкомсервіс» (нова редакція від 2016р.), головний інженер, головний бухгалтер, заступник директора призначаються на посаду директором Підприємства за погодженням з Департаментом житлового господарства Харківської міської ради.

ОСОБА_2 на підставі наказу № 0136/1 від 19.04.17р. з 20 квітня 2017 року переведений з посади начальника сектору-провідного спеціаліста на посаду заступника начальника Управління з контролю обслуговування житлового фонду.

Як вбачається з викладених вище положень законодавства, роз»яснень цих положень та самих матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 займає посаду заступника начальника Управління з контролю обслуговування житлового фонду, та відповідно до положень ст. 65 ГК України, не є посадовою особою юридичної особи публічного права та не є суб»єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, Апеляційний суд вважає обгрунтованими доводи апелянта про те, що він не є суб»єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Зважаючи на викладене, постанова суддіДзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень,- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1