Рішення № 7476738, 28.10.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-186/2009 рік

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2009 року м. Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

при секретарі: - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Полюс» про зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача про зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, стягнення допомоги по вагітності та пологам, моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що позивачка з 01.06.2006 року була прийнята на посаду офіс-менеджера в Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Полюс” відповідно до наказу №13 від 01.06.2006 року. З цього часу, до 23.01.2007 року виконувала покладені на неї обов’язки. З 24.01.2007 року згідно медичного висновку (лист непрацездатності ААР №074753) пішла у відпустку по вагітності та пологам, але відповідачем ця відпустка не оплачена, чим позивачку поставили у складне матеріальне становище. 13.02.2007 року поштою позивачка отримала трудову книжку з записом про звільнення з 11.01.2007 року за прогул по п.4 ст.40 КзпПУ, внаслідок чого потрапила у лікарню у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, що також потягло додаткові матеріальні витрати. В день звільнення розрахунок з позивачкою проведений не був, так заборгованість по заробітній платі складає 471,82 грн. Вважає звільнення незаконним, таким, що порушує її права. Крім того, діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, вона з грудною дитиною на руках повинна була прилагать додаткові зусилля для організації свого життя та виховання дитини. Моральну шкоду оцінила в 3000,00 грн.

Позовні вимоги були уточнені, відповідно заяві від 28.04.2009 року позивачка просить в изнати формулювання причини її звільнення за п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України таким, що не відповідає діючому законодавству України, змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст.40 Кодексу законів про працю на п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України – за згодою сторін, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 471 грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 8805,00 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. Вимоги про стягнення допомоги по вагітності та пологам просила залишити без розгляду.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, представником подана заява, згідно якої позов підтриманий, просили розглянути справу у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був сповіщений належно, про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що позивачка з 01.06.2006 року по 11.01.2007 року знаходилася в трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді офіс-менеджера в Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма “Полюс” відповідно до наказу №13 від 01.06.2006 року. З 24.01.2007 року згідно медичного висновку (лист непрацездатності ААР №074753 – а.с.5,57) пішла у відпустку по вагітності та пологам, але відповідачем ця відпустка не оплачена. 13.02.2007 року поштою позивачка отримала трудову книжку з записом про звільнення з 11.01.2007 року за прогул за п.4 ст.40 КзпПУ. В день звільнення розрахунок з позивачкою проведений не був, так заборгованість по заробітній платі складає 471,82 грн. (а.с.51-52,53,54). Відповідачем не надані суду дані про середню заробітну плату позивача. Згідно довідки Відділу статистики в м.Феодосії від 28.01.2009 року мінімальна заробітна плата з 01.01.2007 року по липень 2008 року складала: січень-березень 2007 року – 400,00 грн., квітень-червень 2007 року – 420,00 грн., липень-вересень 2007 року – 440,00 грн., жовтень-грудень 2007 року – 460,00 грн., січень-березень 2008 року – 515,00 грн., квітень-липень 2008 року – 525,00 грн. (а.с.65). Середній заробіток позивачем розрахований, виходячи з показників мінімальної заробітної плати, складає по день працевлаштування позивача 8805,00 грн. (а.с.83).

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 21, 115 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, зобов’язані виплачувати робітнику заробітну плату, яка повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника розрахунок проводиться в день звільнення. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

В силу положень ст.235 КзпПУ у разі звільнення без законних підстав працівник підлягає відновленню на колишній роботі органом, що розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про відновлення на роботі одночасно приймається рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку, але не більше ніж за 1 рік. При визнанні формулювання причини звільнення неправильним, або таким, що не відповідає діючому законодавству, коли це не тягне відновлення працівника на роботи, орган, що розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання та вказати в рішенні причину звільнення відповідно діючому законодавству, одночасно приймається рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Надання відпустки по вагітності та пологам регламентовано ст.179 КзпПУ.

Гарантії при прийомі на роботу та заборона звільнення вагітних жінок та жінок, що мають дітей, встановлені ст..184 КзпПУ. Так, не допускається звільнення вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить, що моральна шкода повинна бути відшкодована незалежно від майнової шкоди, та не пов’язана з розміром її відшкодування, але обов’язково враховується характер правопорушення, глибина фізичних і душевних страждань, розумність і справедливість. Тому на користь позивача, необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

В іншій частині моральної шкоди суд відмовляє на підставі ст.10, 11 ЦПК України, згідно яких суди розглядають справи в межах заявлених в них вимог і на підставі наданих сторонами доказів і судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, де кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, з відповідача в порядку вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 59 грн. 50 копійок, де позивач від їх сплати був звільнений та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 10,11,60,88,212,213,215,224-226,294 ЦПК України, ст.ст.21,24,36,115-117,179,184, 233,235,237-1 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Полюс» за п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України таким, що не відповідає діючому законодавству України.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Полюс» з п.4 ст.40 Кодексу законів про працю на п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України – за згодою сторін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Полюс» (Україна, м. Чигирін, вул.Енергетиків, буд. 13/75, ідентифікаційний код 20642156) на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 471 грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 8805,00 грн., моральну шкоду в сумі 1000,00 грн., а всього – 10276 грн.82 коп.

Стягнути з Товариства обмеженої Відповідальності фірма «Полюс» (Україна, м. Чигирін, вул. Енергетіков, буд. 13/75, ідентифікаційний код 20642156) судовий збір на користь держави у розмірі 59,50 грн. та витрати, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в межах заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: суддя секретар: