Постанова № 74757974, 19.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року справа №805/4697/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 р. (у повному обсязі складено 16 лютого 2018 року у м. Слов’янську Донецької області) у справі № 805/4697/17-а (головуючий І інстанції суддя Буряк І.В. ) за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" про стягнення заборгованості в сумі 108 283,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" про стягнення з відповідача на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 108 283, 59 грн. (т. 1 а.с. 4-6).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 р. у справі № 805/4697/17-а адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю (87505, Донецька обл., місто Маріуполь, провул. Банний, 2, код ЄДРПОУ 37598904) на користь Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 41250905, 87502, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 16) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року в сумі - 108 283,59 грн. ( сто вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 59 копійок (т. 4 а.с. 113-115).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" з 13 жовтня 2016 року перебуває у стані припинення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач у порушення вимог ст. ст. 110-112 ЦК України не звертався до відповідача згідно порядку ліквідації юридичної особи та порядку задоволення вимог кредиторів, визначений нормами Цивільного кодексу України.

Відзив надісланий Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області суд до уваги не приймає, оскільки він наданий не стороною у справі, а про заміну сторони клопотання заявлено не було.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейч ар Гарант» (код ЄДРПОУ 37598904, 87505, Донецька обл., місто Маріуполь,) зареєстроване 07.04.2011 року, в якості юридичної особи, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колишні працівники Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу та виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.

Лівобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року були здійснені витрати на виплату і доставку вищевказаним працівникам пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджується відривними талонами від виплатної відомості та банківськими виписками.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком № 2, по працівниках підприємства, які отримані останнім.

Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 108 283,59 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відповідно до Закону України № 1058 є обов’язок з відшкодування позивачу понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача у розмірі 108 283, 59 грн. Зазначена сума боргу на теперішній час не сплачена.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" з 13 жовтня 2016 року перебуває в стані припинення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Строк заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 21.12.2016 року.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначений нормами Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ст. 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Статтею 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-6 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 995/18290 розроблено відповідно до статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" і визначає механізм взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 5-1 розділу 5 Порядку у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.

За наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, орган Пенсійного фонду України заявляє вимоги як кредитор у строки, передбачені у повідомленні про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи шляхом направлення голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквадатору довідки про борг за всіма видами платежів, а також документів, що підтверджують суми недоїмки (звіти платника, картки особових рахунків платника, рішення про застосування фінансових санкцій, акт перевірки тощо).

У разі неможливості погашення боргу зобов'язання з його сплати переходять до правонаступника. При цьому працівники органів Пенсійного фонду на підставі акта перевірки проводять відповідні операції у картках особових рахунків платників єдиного внеску щодо зменшення боргу за місцем обліку платника, державна реєстрація якого припиняється, та відображення сум боргу за місцем обліку правонаступника.

Орган Пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати єдиного внеску та інших платежів або передачі боргу за місцезнаходженням правонаступника. Реєстраційний номер знятого з обліку платника єдиного внеску надалі не використовується, його платежі враховуються органом Пенсійного фонду до кінця поточного року.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що позивачем повинна була проведена документальна перевірка платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску та за наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, позивач повинен був пред’явити вимоги як кредитор до 21.12.2016 року шляхом направлення голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквадатору довідки про борг за всіма видами платежів, а також документів, що підтверджують суми недоїмки (звіти платника, картки особових рахунків платника, рішення про застосування фінансових санкцій, акт перевірки тощо).

Тобто, первісно позивач повинен був звернутись до ліквідаційної комісії відповідача, а у разі відмови у задоволенні позовних вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, позивач мав право звернутися до суду.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо проведення перевірки та пред’явлення вимог до відповідача згідно Порядку № 21-6.

Як зазначалось вище, наслідком незвернення кредитора до суду в місячний строк є визнання його вимог такими, що погашені.

З урахуванням звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 108 283, 59 грн. за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року лише у грудні 2017 року його вимоги, як кредитора, є погашеними.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 108 283, 59 грн. є протиправними та не підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Поза увагою суду першої інстанції залишилися всі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті, а тому доводи апеляційної скарги суд визнає такими, що заслуговують на увагу.

Керуючись статтями 23, 33, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 р. у справі № 805/4697/17-а – скасувати.

У задоволенні позовних вимог Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" про стягнення заборгованості в сумі 108 283,59 грн. – відмовити.

Повне судове рішення складено 19 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_1