Постанова № 74757966, 19.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року справа №805/1154/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю позивача особисто, представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 р. (повний текст рішення складено та підписано 05 квітня 2018 року у м. Слов’янськ Донецької області) у справі № 805/1154/18-а (головуючий І інстанції суддя Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 лютого 2018 року звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 16 листопада 2017 року № 59 про відмову у призначенні (поновленні) йому соціальних виплат; зобов'язати УСЗН поновити та виплатити державну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до заяви від 20 вересня 2017 року; зобов'язати УСЗН призначити та виплатити житлову субсидію відповідно до заяви про призначення від 26 жовтня 2017 року (а.с. 4-7).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 р. у справі № 805/1154/18-а у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 50-52).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідачем в офіційних відповідях була надана йому неповна інформація щодо дій, які були проведені відносно нього; надсилання йому рекомендованим листом повторного повідомлення про необхідність протягом трьох днів з’явитися для проходження фізичної ідентифікації згідно постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року не було проведено; апелянтом надавались до суду докази щодо підтвердження постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 12. Крім того, вказує на те, що відповідач провів перевірку його фактичного місця проживання у період відрядження останнього.

Позивач підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05 грудня 2017 року проживає за адресою: 84403, м. Красний Лиман, вул. Левадна, 139, РНОКПП 21770014273.

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 липня 2016 року № 14422032909, протягом липня 2016 року – листопада 2017 року позивач проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

20 вересня 2017 року позивач звернувся до УСЗН із заявою про подовження державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

26 жовтня 2016 року позивач звернувся до УСЗН із заявою про призначення житлової субсидії на тверде паливо.

Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 16 листопада 2017 року № 59 у задоволенні вказаних заяв позивача відмовлено з посиланням на непідтвердження місця проживання, вказаного у заявах.

Вказані обставини не є спірними.

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 16 листопада 2017 року № 59 про відмову у призначенні (поновленні) позивачу соціальних виплат.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг унормовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.

У відповідності до п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого, твердого та рідкого пічного побутового палива врегульовано Положенням, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848.

Пунктом 2 Порядку № 848 передбачено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.

Зазначені розрахунки здійснюються на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та акта обстеження стану зовнішньо- і внутрішньобудинкових електромереж щодо їх відповідності вимогам нормативно-правових актів, що проведені організаціями, які здійснюють обслуговування таких мереж.

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі – Порядок № 365)

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4 – 7 Порядку № 365 передбачено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник, подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред’являється оригінал такої довідки.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України”, який протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 8 Порядку № 365 передбачено, що за результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 365 у разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

За правилами пунктів 10 – 13 Порядку № 365 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.

Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого подання.

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.

З листів відповідача від 15.12.2017 року № 09вхП-0624/2 та від 15.01.2018 року № 09вхП-1-6.2 вбачається, що за адресою смт. Новоселівка вул. Соборна, 12 державним соціальним інспектором 06.11.2017 року була проведена перевірка. Позивач був відсутній за вказаною адресою про що було зазначено в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Згідно п. 9 Порядку № 365 йому було залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати перевірки з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації та позивач не з’явився до управління соціального захисту населення, що зазначено в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні акти обстеження матеріально-побутових умов сім’ї № 1677 від 10.10.2017 року та № 23395 від 06.11.2017 року, з яких вбачається, що позивача не було вдома, залишено повідомлення на ідентифікацію, ніхто не з’явився, в будинку ніхто не проживає, подвір’я заросло бур’яном (а.с. 26-37). Особливо цікаво позначення про бур’ян в листопаді місяці. При складенні актів не зазначено часу їх складання щоб перевірити можливість знаходження позивача не на роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції вказує, що в матеріалах справи відсутні докази залишення повідомлення позивачу про необхідність протягом трьох робочих днів з дати перевірки з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Разом з тим, посилання апелянта на п. 7 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування є безпідставним, оскільки питання призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано саме Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Крім того, як вбачається з актів обстеження матеріально-побутових умов сім’ї № 23395 та № 1677, перевірка проводилась 10.10.2017 року та 06.11.2017 року.

Згідно довідки, виданої ТОВ Інжинірингова компанія «Стратегія» № 4-29-03/18 від 29.03.2018 року та № 5-30-03/18 від 30.03.2018 року, позивач в період з 01.11.2017 року по 29.12.2017 року знаходився на закріпленому об’єкті в смт. Слобожанське Харківської області, а в період з 02.10.2017 року по 15.10.1018 року знаходився у щорічній відпустці (а.с. 41, 46).

Зазначені обставини унеможливили знаходження позивача під час перевірки вдома.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно ч. 1-2 ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня ухвалила дві резолюції щодо України, в яких закликала

16.3. українську владу:

спростити, наскільки це можливо, повсякденне життя мешканців непідконтрольних територій і переміщених осіб з цих районів за рахунок скорочення адміністративних процедур щодо доступу до виплати пенсій і соціальної допомоги та сприяння доступу жителів до правосуддя шляхом належного оснащення та кадрового забезпечення судів у районах, підконтрольних уряду, чия юрисдикція була поширена на непідконтрольні території.

Факт постійного проживання позивача за адресою вул. Соборна, б. 12, с. Новоселівка підтверджується довідкою Новоселівської селищної ради від 31.03.2015 року № 282, договором оренди житлового приміщення та письмовими підтвердженнями трьох свідків (а.с. 16-18, 20, 24-26).

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У даній справі відповідач не довів, що він діяв правомірно при прийнятті рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 16 листопада 2017 року № 59.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради № 59 від 16.11.2017 року є протиправним, порушує права позивача на отримання державної адресної допомоги, а тому підлягає скасуванню, а адресна допомога підлягає поновленню та виплаті з 20.09.2017 року, що не суперечить статті 245 КАС України.

Однак, позовні вимоги щодо зобов’язання УСЗН призначити та виплатити житлову субсидію відповідно до заяви про її призначення від 26 жовтня 2017 року задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні відомості щодо проведення обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Тобто, зазначені вимоги є передчасними.

Пунктом 1 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджено квитанцією від 16.02.2018 року (а.с. 3).

З урахування задоволених позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 23, 33, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 р. у справі № 805/1154/18-а - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 16 листопада 2017 року № 59 про відмову у призначенні (поновленні) ОСОБА_2 соціальних виплат.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради поновити та виплатити ОСОБА_2 державну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до його заяви від 20.09.2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: вул. Левадна, б. 139, м. Красний Лиман, Донецька обл., 84403) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 25953557, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 20а, м. Лиман, Донецька обл., 84401) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві грн.) 40 коп.

Повне судове рішення складено 19 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_3