Постанова № 74757761, 17.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3048/18 Справа № 183/5794/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 50

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Посунся Н. Є.

суддів – Лаченкової О.В., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 – про зменшення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в позові просить зменшити до 1/4 частини розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісяця,.посилаючись на те, що його сімейний та матеріальний стан змінився в зв’язку із реєстрацією шлюбу, крім того, він має кредитні зобов’язання.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року в задоволені позову відмовлено з підстав недоведеності суттєвих змін матеріального становища позивача та стану його здоров’я.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального права. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні його позовних вимог та не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 183 СК України на одну дитину стягуються аліменти в розмірі ? частини.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасованим з прийняттям постанови про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, міськрайонний суд керуючись ст.ст. 182, 192 СК України, вважав недоведеними позовні вимоги про зменшення розміру аліментів.

З вказаним висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 23 серпня 2013 року.

У відповідності до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

Згідно роз*яснень, що містяться в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з’ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров’я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що 16 квітня 2016 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, яка має сина від першого шлюбу. Вказаний факт свідчить про зміну його сімейного стану та наявності обов’язку турбуватися про сім’ю.

Стаття 183 ч.5 СКУ визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері або батька дитини, а саме: на одну дитину- ? частина.

А отже, наведені вище обставини та вимоги закону давали місцевому суду підстави для зміни розміру стягнутих аліментів.

Міськрайонний суд, хоч і звернув увагу на вказані факти при ухваленні оскаржуваного рішення, однак залишив без уваги, що вказана обставина є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, тобто зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог з підстав, наведених вище.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу та позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року– скасувати.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/3 частини до 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повнолітня.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2018 року.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.В. Лаченкова

ОСОБА_6