Рішення № 74745786, 27.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39471/17-ц

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Москаленко К.О.,

за участю секретаря Березовської К.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №757/9868/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

за участю представника позивача ОСОБА_4

за участю представника представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В :

11.07.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить визнати за ним право власності на наступне спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2:

- 1/4 частини квартири АДРЕСА_1;

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_2;

- 5/10 часток житлового будинку в будинку АДРЕСА_4

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить вказане майно. З метою оформлення права на спадщину та отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач у встановлені законом строки звернувся до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивач зазначає, що на його ім'я ОСОБА_6 28.02.1978 склав заповіт на все належне йому майно. 27.06.2009 щодо майна померлого була заведена спадкова справа, однак, 26.12.2012 державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Мотицькою С.А. було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки позивач в інший спосіб позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкове майно, останній змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, в процесі розгляду справу ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування на 5/300 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, позивач посилається на те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_6, після смерті своєї матері ОСОБА_8, яка була дружиною ОСОБА_6 і яка не встигла прийняти спадщину за час свого життя після смерті ОСОБА_6 У встановлені законом строки, ОСОБА_3 звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_8, однак державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неподанням правовстановлюючих документів на спадкове майно. За вказаних обставин позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним зустрічним позовом.

Протягом розгляду справи позивач за основним позовом уточнив позовні вимоги шляхом подачі заяви з уточненими позовними вимогами, відповідно до якої позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на: 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 та 5/300 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов з урахуванням уточнених позовних вимог підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини та доводи, просив позов задовольнити. Зустрічний позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_5 позов визнав та підтримав зустрічні позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, направила через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності та одночасно зазначила, що не заперечує проти задоволення основного та зустрічного позовів.

Третя особа - Шоста Київська державна нотаріальна контора, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання свого представника не направила та не повідомила про причини неявки представника.

Суд, відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України та враховуючи думку сторін, визнав можливим розгляд справи за відсутності третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_3, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом дослідження, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_3 та Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_4

Згідно з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З матеріалів спадкової справи №390/09 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 вбачається, що 11.09.2009 позивач ОСОБА_1 звернувся до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, 27.04.2009 та 24.09.2009 до Шостої Київської державної нотаріальної контори із вказаними заявами про прийняття спадщини звернулись дружина померлого ОСОБА_6- ОСОБА_8 та донька померлого ОСОБА_2

З вказаних матеріалів спадкової справи вбачається, що 28.02.1978 ОСОБА_10 складено заповіт №5ДН-3290, відповідно до якого останній заповідав своєму синові ОСОБА_1 належне йому на праві власності майно.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 20.04.2010 останній відмовився від прийняття спадщини за вищевказаним заповітом.

Також, 15.04.2005 ОСОБА_10 складено заповіт, відповідно до якого останній заповідав ОСОБА_11 належні йому на праві власності 1/3 частину жилого будинку по АДРЕСА_4 та земельну ділянку, на якій він розташований, а також гараж АДРЕСА_6

Згідно заяви ОСОБА_11 від 20.10.2009 останній не прийняв спадщину у встановлені законом строки і не претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_6

З матеріалів вказаної спадкової справи також вбачається, що 21.11.2012 ОСОБА_3 звернулась до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з необхідністю звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки вона є спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_8, яка була дружиною ОСОБА_6 і яка не встигла за своє життя оформити спадщину, яку прийняла після смерті ОСОБА_6

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Мотицької С.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.12.2012 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв'язку з відсутністю необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно вказаної постанови нотаріусу не надано правовстановлюючого документа та Витяг з реєстру прав власності на 5/10 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, Серії НОМЕР_5 від 20.08.1986, 20.09.1986 між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 було укладено шлюб. (а.с.34)

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 відділом реєстрації смерті у місті Києві. (а.с.35)

З матеріалів справи вбачається, що померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності належало наступне майно:

- 5/100 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва від 09.12.2008 та договору купівлі-продажу від 19.02.1974, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого згідно реєстраційного посвідчення №021254 від 12.04.2010 за реєстровим номером 20781. (а.с.36, 70-71,75, 76-78)

- квартира АДРЕСА_2.

Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що померлому ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належало нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 11.05.2008 за реєстровим номером 22-2245.

Згідно рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 17.07.2015 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа Головне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності, серед іншого, на 3/4 частини квартири АДРЕСА_3, 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. Станом на час розгляду даної справи вказане рішення суду набрало законної сили. (а.с.39-41)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.10.2017 право власності на 5/300 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, 43/100 частини вказаного домоволодіння належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_13.(а.с.52-53)

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Ч.1 ст. 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.

Відповідно до частини 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та за нормою ч. 1 ст. 1258 ЦК України, справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст. 182 ЦК України та ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач реалізував своє право на прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_6 шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк (за ст.1270 ЦК України - 6 місяців з часу відкриття спадщини, тобто, за ч. 2 ст. 1220 ЦК України з дня смерті), та не здійснив відмову від прийняття спадщини. Позивач довів належними та допустимими доказами наявність свого права власності на частину майна, яке належало його померлому батьку, у зв'язку з чим та відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України суд приймає визнання позову в повному обсязі відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Щодо вимог за зустрічним позовом, то суд вважає їх такими, що також ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню, виходячи з того, що ОСОБА_8, дружина померлого ОСОБА_6 після відкриття спадщини щодо його майна не встигла її прийняти, а тому право на прийняття належної їй частки спадщини, перейшло до її спадкоємиці - ОСОБА_3 та, враховуючи визнання зустрічного позову відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У зв'язку з визнанням зустрічного позову, суд, на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України повертає позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 320 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 392, 1216, 1226, 1261, 1268, 1269,1270, 1276, 1296 ЦК України,ст.ст. 12, 13, 76-81, 142, 206, 223, 247, 263-265, 268, 273, ст.ст.352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на:

- 1/4 частини квартири АДРЕСА_1;

- 1/3 частини квартири АДРЕСА_2;

- 5/300 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрована з адресою: АДРЕСА_5) право власності в порядку спадкування на 5/300 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп., сплачений по квитанції №0.0.838400906.1 від 30.08.2017.

Повне рішення суду складено 10.05.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя Печерського

районного суду м. Києва К.О. Москаленко