Постанова № 74732900, 05.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2479/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/5024/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участі: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 червня 2017 року у складі судді Кріля М.Д. по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6, ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» (третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області) про визнання недійсними електронних торгів, проведених 29.07.2016 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації предмету іпотеки: квартири АДРЕСА_1, загальною площею – 45, 9 м. кв., визнання недійсним протоколу №187088 від 29.07.2016 року про проведення електронних торгів та його скасування, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_1, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6, ПАТ «ОСОБА_7 Аваль», відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсними електронних торгів, проведених 29.07.2016 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1, яка переобладнана у нежитлове приміщення магазину, загальною площею – 45, 9 м. кв., визнання недійсними та скасування протоколу №187088 від 29.07.2016 року про проведення електронних торгів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсними електронні торги, що відбулися 29.07.2016 року по реалізації предмету іпотеки – квартири за адресою м. Соснівка, вул. Галицька, 7/19, загаьною площею 45,9 кв.м , яка переобладнана у нежитлове приміщення магазину , яка належить на праві власності ОСОБА_5; визнати недійсним протокол № 187088 від 29.07.2016 року проведення електронних торгів та скасувати його; визнати недійсним та скасувати акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки квартири за адресою Львівська область, м.Соснівка , вул.Галицька , 7/19 , який складений старшим державним виконавцем Роман Н.О.

ОСОБА_3 подав позовну заяву, в якій просить визнати недійсними електронні торги, проведені 29.07.2016 року ДП «Сетам» з реалізації предмету іпотеки –квартири загальною площею 45,9 кв.м за адресою м.Соснівка, вул.Галицька,7/19, яка переобладнана у нежитлове приміщення магазину. Яка належить на праві власності ОСОБА_5, а також визнати недійсним протокол №187088 від 29.07.2016 року проведення електронних торгів та скасувати його, мотивуючи тим, що він з 01.04.2006 року він орендує спірне нежитлове приміщення згідно договору оренди майна і він, як добросовісний орендар мав переважне право на купівлю даного приміщення .

Оскаржуваним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08 червня 2017 року в позовах ОСОБА_5 та ОСОБА_3 – відмовлено.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування рішення суду. Вказує, що суд не взяв до уваги посилання позивача на те, що спочатку повинні бути реалізовані автомобіль належний ОСОБА_5, враховуючи неспівмірність вартості транспортного засобу розміру заборгованості по кредиту. Крім того, реалізована на торгах квартира не була єдиною житловою нерухомістю позивача, таким чином, суд не вбачав підстав для визнання торгів недійсними. Зазначає, що він орендує дане нежитлове приміщення за адресою м.Соснівка, вул.Галицька,7/19, та відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Вказує, що ДП «Сетам» не повідомило ОСОБА_5 та його про день та час проведення електронних торгів, як це передбачено згідно п.3 розділу VII Порядку про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, тому фактично позбавило його, як орендаря заявити переважне право на купівлю об`єкту оренди та скористатись таким правом. Вважає , що справедливо було б скасувати електронні торги та провести нові де б він міг взяти участь.

Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 червня 2017 року скасувати та задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.

Дане рішення оскаржив також ОСОБА_5. В апеляційній скарзі зазначає, що основною підставою оскарження електронних торгів є те, що він не був повідомлений про проведення електронних торгів, також мав у власності інше рухоме майно, відкриті рахунки у банку на які можна було першочергово звернути стягнення, також відносно нього були відкриті виконавчі провадження про стягнення боргу в користь інших осіб ніж іпотеко держатель. Посилається на Порядок про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, де вказано що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Вказує, що суд першої інстанції констатував факт того, що позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення електронних торгів, проте вказав що жодних прав позивача не порушено. Також вказує, що електронні торги відбулися за нечинною оцінкою на момент їх закінчення та вартість майна була значно занижена.

Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 червня 2017 року скасувати та задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що 17.10.2007 року між ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №010/08-3/3419, за умовами якого банк надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 199 000 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 010/08-3/3419/в/1, предметом іпотеки за яким виступає квартира, загальною площею 45,9 кв.м. знаходиться за адресою: Львівська область, м.Соснівка, вул.Галицька. 7/19, належить ОСОБА_5

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.02.2013 року позов ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» 150 524,91 доларів США, стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_7 Аваль»154 252,77 доларів США.

Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №41547827 з виконання виконавчого листа № 1327/4874/2012, виданого 16.12.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором . Сума заборгованості становила 1 203 145,60 грн.

Як встановлено матеріалами виконавчого провадження № 41547827, що 23.01.2014 року державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

12.06.2015 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про призначення експерта- суб”єкта оціночної діяльності для надання останнім звіту про вартість квартири в м.Соснівка по вул.Галицькій. 7/19, 25.02.2016 року у відділ ДВС надійшла експертна оцінка вказаної квартири, вартість якої становила 309136,00 грн.

Оскільки позивач не погоджувався з зазначеною експертною оцінкою, тому 03.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про експерта для надання письмового висновку з питань рецензування звіту від 28.01.2016 року, оцінку квартири підтверджено експертом ОСОБА_9, 06.06.2016 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області скеровано Львівській філії ДП «Сетам» та Управлінню ДВС ГТУЮ заявку на реалізацію арештованого майна, а саме квартири в м.Соснівка по вул.Галицькій, 7/19.

29.07.2016 року проведено торги з початковою ціною 309136,00 грн., ціна продажу становила 309136,00 грн., переможець – ОСОБА_6

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що зазначені ним обставини вплинули на хід проведення торгів, адже той знав про наявність судового рішення, кредитної заборгованості, іпотеки, відкритого виконавчого провадження, експертну оцінку квартири, що в даному випадку не може свідчити про порушення його прав та законних інтересів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження), у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. ( в редакції від 28.12.2015 року).

Реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, на момент проведення оспорюваних торгів, проводилася на підставі Наказу №2710/5 від 22 грудня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1620/28065.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2015 року за № 1200/27645, проводить уповноважене державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 (зі змінами).

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визначено, що електронні торги продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено обороноздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації). Лот одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах.

Організатор електронних торгів (далі Організатор) державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до ч. 3 розділу ІІV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 року №2710/5, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Електронні торги з реалізації предмета іпотеки проводяться в двомісячний строк з дня одержання Організатором заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні у двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Пунктом 3 розділу III вказаного вище Порядку реалізації арештованого майна, передбачено, що організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Згідно ч. 3 розділу ІІV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 року №2710/5дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автором.

Після підтвердження факту оплати вартості лота на Веб-сайті відображаються відомості про завершення торгів.

За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 цього розділу, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку».

Протокол електронних торгів роздруковується переможцем електронних торгів із особистого кабінету, підписується та передається особисто або через представника Організатору або надсилається засобами зв'язку на поштову адресу Організатора. У разі підписання протоколу за допомогою електронного цифрового підпису протокол надсилається переможцем із особистого кабінету на електронну адресу Організатора. Підписаний протокол повинен надійти до Організатора не пізніше семи робочих днів з дати отримання протоколу переможцем в особистому кабінеті.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю.

Згідно ч.1, 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин. визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Разом із тим відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і до дня проведення прилюдних торгів. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Виходячи з правового аналізу зазначених норм, колегія суддів вважає що покликання про недійсність звіту є безпідставним і таким, що спростовується матеріалами справи.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що звіт про оцінку майна було виконано 28.01.2016 року, не погоджуючись з вказаним звітом ОСОБА_5 подав на нього заперечення, де просив призначити рецензування звіту висновку ФОП ОСОБА_10 від 28.01.2016 року. 03.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для надання письмового висновку з питань рецензування звіту від 28.01.2016 року. За результатами рецензування звіту про оцінку майна експертом ОСОБА_9 складено висновок, згідно якого вартість квартири, що оцінена ФОП ОСОБА_10 є вірною. 06.06.2016 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області скеровано Львівській філії ДП «Сетам» та Управлінню ДВС ГТУЮ заявку на реалізацію арештованого майна, а саме квартири в м.Соснівка по вул.Галицькій, 7/19. 07.07.2016 року було передано майно організатору електронних торгів на реалізацію, тобто у строк до спливу шестимісячного строку та в межах встановленого Законом України «Про виконавче провадження» строку.

Апелянтами ні в суді першої інстанції, ні при розгляді справи апеляційним судом не надано доказів того, що ринкова вартість квартири на момент проведення електронних торгів була вищою порівняно з тією вартістю, за якою квартиру продано на цих торгах, і що, відповідно, могло б вплинуло на розмір погашення заборгованості за виконавчим провадженням.

Верховний суд України в постанові від 13.04.2016 року у справі №6-2988цс15 зазначив, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України, до договору купівлі-продажу аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Оскільки продаж спірного нежитлового приміщення відбувся в належній формі та з досягненням згоди сторін з усіх істотних умов договору, відсутні підстави для визнання вищевказаного договору недійсним.

Доводи в апеляційних скаргах про те, що ОСОБА_5 не було повідомлено належним чином про проведення прилюдних торгів спростовуються матеріалами справи так як оголошення про проведення електронних торгів спірного майна було надруковано в газетах «Ваш магазин» від 11.07.2016року та «Львівські оголошення» № 26 від 13.07.2016 року, як це передбачено законом.

До того ж, згідно висновків, викладених у постанові від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15) Верховного Суду України,сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яку повинні встано вити суди, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, повинне бути наявне порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до роз’яснень п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів.

Колегія суддів не бере до уваги доводи в апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про те, що його як орендаря, було позбавлено можливості заявити своє право на купівлю об`єкту оренди внаслідок неповідомлення про день та час проведення торгів, з огляду на наступне.

Як вбачається з ч. 2 ст. 777 ЦК України, ну яку посилається апелянт, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Проте, вказана норма не поширюється на випадки примусової реалізації майна боржника в рамках виконавчого провадження. У вказаній нормі йдеться про добровільне, засноване на вільному волевиявленні, відчуження майна власником, а процедура звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні за своєю суттю є примусовою. Законом України «Про виконавче провадження» яким регулюється звернення стягнення на майно боржника не передбачає обов`язку державного виконавця пропонувати орендарю арештованого майна придбати таке майно.

Відповідно до ч.2 ст.1 Цивільного кодексу до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Посилання в апеляційних скаргах на те, що спочатку повинно було проведено реалізацію автомобіля , належного ОСОБА_5 є безпідставними враховуючи не співмірність вартості транспортного засобу бувшого в користуванні з розміром заборгованості по кредитному договору .

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявність порушень з боку відповідачів, на які посилаються апелянти не доведені та не вплинули на результат проведених електронних торгів.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що в порядку вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення без задоволення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 червня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.

Головуючий

Судді