Постанова № 74728665, 13.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/9710/17

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Огренич І.В. Час та місце ухвалення судового рішення « 15:40», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 05.12.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним дій щодо відмови у виплаті йому недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017рік; стягнення на його користь недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017рік у розмірі 6876грн.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв’язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії ААБ №013834 від 22.04.2009р. /а.с.21/

В травні 2017 р. позивачу нарахована щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 3100грн. відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №233 від 05.04.2017р «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

16.05.2017р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок та виплату недоплаченої суми грошової допомоги, вважаючи, що розмір отриманої ним щорічної одноразової грошової допомоги як інваліду війни, є меншим, ніж передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». /а.с.13/

12.06.2017р. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомив позивача, що допомога до 5 травня за 2017 рік йому, як інваліду війни у розмірі 3100грн. була виплачена у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства. /а.с.12/

Не погоджуючись діями відповідача щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Частиною 1 статті 17-1 вказаного Закону встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28.12.2014р. № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015р., розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набранням чинності Закону №79-VIII Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У 2017 році Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 05.04.2017р. №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» якою встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, 2 групи - 3100 гривень.

Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним Судом України не конституційними.

Також, рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20рп/2011 та від 25.01.2012р. №3-рп/2012 наголошують, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Суди під час вирішення справи про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що виплативши позивачу допомогу до 5 травня як інваліду війни за 2017 рік в сумі 3100грн. встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017р. №233 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, оскільки згідно приписів Бюджетного кодексу країни саме на Кабінет Міністрів України покладено визначення порядку та розміру зазначеної разової грошової допомоги, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4