Постанова № 74727036, 13.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 675/519/17

Головуючий у 1-й інстанції: Трасковський С.Л. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

13 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Мамчура О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року (ухвалене 06 лютого 2018 року, повний текст рішення складено 12 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправними дій (бездіяльності) в частині порушення права позивача на листування, на належне матеріально-побутове забезпечення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що відсутність фінансування з боку центрального органу виконавчої влади, не може бути підставою для порушення права особи на забезпечення харчуванням та цигарками.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі "Замкова виправна колонія (№58)", яка є установою максимального рівня безпеки.

Позивач прибув до Замкової виправної колонії (№58) 10.06.2016 року.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_4 вказує на порушення його прав на листування, зокрема з адресатами: Генеральна прокуратура України, Міністерство закордонних справ України, редакція газети "Християнська газета" в м.Золотоноша, журналами "Світло на Сході", "Віра та життя", журналістом ОСОБА_6 (ОСОБА_6).

Крім того, в період з 01 січня 2017 року по 21 березня 2017 року позивач не отримував таких продуктів харчування, як вівсянка, гречка, рис, манка, бобові.

Позивач також зазначає, що в порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" відповідач не забезпечує позивача належним харчуванням, цигарками та сірниками.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (по тексту - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Відповідно до ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. (ч. 1, 2, 4 ст. 7 КВК України).

Згідно з ч.1 ст.107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.113 КВК України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.07.2013 року №1304/5, на кожного засудженого і особу, взяту під варту, інспекторами заводяться обліково-адресні картки за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, які у разі вибуття таких осіб із установ виконання покарань та слідчих ізоляторів долучаються до їх особових справ.

Уся кореспонденція, яку одержують або відправляють засуджені до позбавлення волі та особи, узяті під варту, обліковується інспектором в обліково-адресних картках окремо.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ вказаної Інструкції рекомендовані листи, листи з оголошеною цінністю, кореспонденція, передбачена абзацом другим пункту 4 розділу І цієї Інструкції, та листи, що містять відомості про смерть близьких або інші термінові повідомлення, що надходять з поштових відділень або надсилаються за реєстром, реєструються окремо у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань (слідчому ізоляторі), форма якого визначена в додатку 2 до цієї Інструкції (далі - Журнал).

Абзацом другим пункту 4 розділу І Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах передбачено, що кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Представник відповідача надав суду довідку про листування засудженого ОСОБА_4 №1423 від 25.04.2017 року, копії журналу НОМЕР_1 обліку відкритих скарг та звернень від засуджених Замкової виправної колонії (№58), журналу обліку кореспонденції осіб, які тримаються в Замковій виправні колонії (№58) (державні органи влади), журналу НОМЕР_2 обліку кореспонденції осіб, які тримаються в Замковій виправній колонії (№58) (вихідна кореспонденція), копії обліково-адресних карток на засудженого ОСОБА_4, який утримується в Замковій виправній колонії у Хмельницькій області (№58), копії супровідних листів Замкової виправної колонії (№58) від 18.10.2016р., 21.11.2016р., 07.12.2016р., 15.12.2016р., 26.12.2016р., 02.02.2017р. із направленням на ім'я Генеральної прокуратури України звернень у закритому конверті ОСОБА_4

Вказані документи свідчать про те, що з моменту прибуття позивача до Замкової виправної колонії (№58) і до моменту його звернення з даним позовом до суду відповідачем направлялася вихідна кореспонденція позивача до Генеральної прокуратури України, Міністерства закордонних справ України, до редакцій газет та журналів, журналісту ОСОБА_6 (ОСОБА_6), а також отримувалась кореспонденція для вручення ОСОБА_4, в тому числі і від указаних органів державної влади, організацій, приватних осіб.

Водночас, позивач не надав доказів на спростування вказаних обставин або доказів відмови у направлені кореспонденції позивача визначеним адресатам чи невручення кореспонденції направленої на його ім'я.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про порушення права позивача на належне харчування, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою про переведення засудженого до приміщення камерного типу, одиночної камери колонії максимального рівня безпеки від 25.11.2016 року ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді поміщення до приміщення камерного типу (ПКТ), де він перебував з 28.11.2016 року по 30.03.2017 року.

У Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, які встановлюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 №2186/5 (далі - Правила), вказано, що у дільницях посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу. У дільницях посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки засуджені розміщуються у звичайних жилих приміщеннях, а в дільницях посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки - у ПКТ (п. 1 розділу ХХХІІ).

Згідно з Додатком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" (далі - постанова №336), встановлено норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції. Зокрема, засуджені, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах, забезпечуються харчуванням за нормою №4А (загальна норма).

Так, за Нормою харчування №4А засудженим встановлено видачу таких продуктів харчування, як цукор, бобові, картоплі, м'ясо.

Згідно з меню-розкладками продуктів харчування, що закладаються в котел на одну особу на добу за нормою №4А в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)", за період вересень - грудень 2016 року засудженим, які утримувались в ПКТ у вказаний період, в тому числі позивачу, надавались в належній кількості продукти харчування, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992, для норми харчування №4А, крім бобових.

Згідно з меню-розкладками, позивачу не видавались бобові та вівсяна крупа.

Водночас, постановою №336 (додатки №2, 3) затверджено норми заміни продуктів харчування та порядок застосування такої заміни, відповідно до яких дозволено пряму та зворотну заміну макаронів, круп різних, овочів, бобових.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується меню-розкладками продуктів харчування, що за нормою харчування №4А замість бобових (гороху) позивачу видавались крупи та макаронні вироби, що відповідає вимогам постанови №336.

Згідно з копіями договорів №Г-28 від 10.02.2017р., №Г-9/Г-14 від 02.02.2017р., №Г-42 від 03.03.2017р., №Г-63 від 16.03.2017р., №Г-2/Г-67 від 21.03.2017р., листа Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 10.02.2017р. №694 з додатком, планом забезпечення продовольством установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України на 1 півріччя 2017 року, накладних на поставку продуктів харчування від 25.12.2016р., 23.01.2017р., 26.01.2017р., 02.02.2017р., 01.03.2017р., 03.03.2017р., 09.03.2017р., 16.03.2017р., 20.03.2017р., довідки про залишок продуктів харчування станом на 01.01.2017р., державною установою "Замкова виправна колонія (№58)" проведена робота протягом січня-березня 2017 року із забезпечення достатньої кількості продуктів харчування з метою надання належного харчування засудженим, що утримуються в установі.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що в період з 01 січня 2017 року по 21 березня 2017 року забезпечення позивача продуктами харчування за нормою №4А відповідало вимогам чинного законодавства України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення позивача цигарками VI класу в кількості 6 штук на добу та 3 коробками сірників на місяць, колегія суддів виходить з наступного.

Постановою №336 передбачено видачу засудженим, які палять і забезпечуються продуктами харчування за нормою №4, цигарок VI класу в кількості 6 штук на добу та 3 коробок сірників на місяць.

В свою чергу Замкова виправна колонія (№58) повністю фінансується з державного бюджету відповідно до кошторису, який затверджується Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" на Державну кримінально - виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Ст.6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" встановлено структуру Державної кримінально - виконавчої служби України, яка складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально - виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби України.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" фінансування діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Таким чином, Державна установа "Замкова виправна колонія (№58)" є бюджетною установою, яка діє на підставі затвердженого кошторису на 2017 рік, яким не передбачено фінансування видатків на придбання цигарок та сірників для забезпечення засуджених, які палять та забезпечуються харчуванням за нормою №4.

Відповідно до листа ДУ "Замкова виправна колонія (№58)" №375 від 07.02.2017 року на ім'я начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України начальник Замкової виправної колонії (№58) просить розглянути питання щодо можливості централізованого постачання цигарок та сірників або виділення додаткових коштів для забезпечення засуджених згідно з нормами.

Таким чином, відповідач вживав заходи щодо належного забезпечення засуджених згідно з нормами чинного законодавства.

Крім того, в матеріалах справи містяться розрахунки придбання цигарок та сірників для осіб, позбавлених волі, згідно з нормами, затвердженими постановою №336, за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" за бюджетним запитом на 2017 рік передбачена необхідність у бюджетному фінансуванні установи на вказану статтю витрат в загальній сумі 144,4 тис.грн.

Розрахунковою потребою, складеною Замковою виправною колонією (№58), у видатках загального фонду на 2017 рік закладено потребу у фінансуванні витрат за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" (куди входять видатки на придбання цигарок VI класу та сірників) за бюджетною програмою 3606020 на загальну суму 4408,8 тис.грн.

В свою чергу кошторисом на 2017 рік державної установи "Замкова виправна колонія (№58)", затвердженого начальником Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України 10.02.2017 року, фінансування видатків за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар2 передбачено в загальній сумі 312 тис.грн.

Таким чином дефіцит фінансування за вказаним КЕКВ 2210 складає 4096, 8 тис.грн.

Планом забезпечення продовольством установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України на І півріччя 2017 року (додаток до вих. від 27.02.2017р. №314/272/32-17), затвердженим директором Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, який міститься в матеріалах справи, не передбачено як централізованої поставки, так і закупівлі за рахунок спеціального фонду установи виконання покарань цигарок VI класу та сірників.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем вживалися всі можливі заходи для належного матеріально-побутового забезпечення позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 6 лютого 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 червня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.