ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №813/2391/18
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевірив матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8) до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Промислова, 27), з вимогою застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», шляхом заборони подальшої експлуатації парових котлівДКВР 10/13 №1 (реєстр. №Л-3100), ДКВР 20/3 №2 (реєстр. №Л-1287), економайзерів (реєстр. №Л-3101, №Л-2556), трубопроводу (паропроводу) IV категорії (реєстр. №Л-184) до усунення зазначених в позовній заяві порушень.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви у тому числі з’ясовує, чи: - відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; - немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява Головного управління Держпраці у Львівській області не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. В пункті першому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у цій справі, покликаючись на відсутність кошторисних призначень.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Відповідно до статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судам роз’яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд враховує те, що наведені заявником обставини, а саме - відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору є тимчасовими та повинні змінитися найближчим часом. Заявник зможе реалізувати свої повноваження на звернення до суду у встановлений Законом спосіб після виділення відповідних асигнувань на сплату судового збору. Тому у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Львівській області про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, в редакції від 03.10.2017 року №2147-VIІІ (надалі – Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В силу ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року №2246- VIІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Підпунктом 1.2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявлені позовні вимоги позивача є вимогами немайнового характеру, відтак, позивачу за подання цього позову слід сплатити 1762 грн. судового збору.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір». Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; код банку отримувача (МФО): 825014; рахунок отримувача: 31217206784003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Львівській області про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву Головного управління Держпраці у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали – п’ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Н.І.
Судове рішення № 74689457, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 13.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2391/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: