Постанова № 74669086, 06.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10807/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Кузьміної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Харківської області та заступника Прокурора міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", за участю прокуратури міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", за участю прокуратури міста Києва, в якому просили суд зобов'язати відповідача привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 76696, яке знаходиться за адресою: пр. (Ювілейний) 50-річчя ВЛКСМ, 66, у м. Харкові у придатний стан для використання за цільовим призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась 12-17 лютого 2015 року, комісією виявлено, що технічний стан сховища № 76696 оцінюється як «не готове» до прийняття осіб, що укриваються. Так, не забезпечено зберігання у сховищі захисно-герметичних механізмів у належному стані, у зв'язку з чим захисна споруда не зачиняється. Сховище не забезпечено системою вентиляції, водопостачання, каналізацією, теплопостачання, електропостачанням, електроосвітленням, проти вибуховими пристроями, засобами зв'язку, заземлення електроприладів, пожежогасіння, не укомплектовано робочим інструментом, іншим майном, необхідним на розрахункову кількість осіб, що укриваються, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди. Оскільки вищезазначені порушення вимог чинного законодавства відповідачем не усунені, вказане стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року в задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації відмовлено повністю.

Заступник прокурора Харківської області та заступник Прокурора міста Києва не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Заступника прокурора Харківської області та заступника Прокурора міста Києва не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 14.01.2015р. № 14/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 грудня 2014 року «Про деякі оборонно-мобілізаційні питання» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 грудня 2014 року «Про деякі оборонно-мобілізаційні питання».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 січня 2015 року № 48-р «Про надання дозволу на проведення перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту» з метою підвищення готовності органів управління та сил цивільного захисту до реагування на надзвичайні ситуації в мирний час та особливий період, запобігання їх виникненню надано Державній службі з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам разом з місцевими органами виконавчої влади дозвіл на проведення протягом лютого - березня 2015 року перевірок стану готовності пунктів управління, захисних споруд та наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації.

17 лютого 2015 року Московським районним відділом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Харківській області винесено припис № 5 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, згідно вимог якого зобов'язано відповідача вчинити дії стосовно захисної споруди №76696 ХФ ПАТ «Укртелеком» за адресою: м. Харків, пр. 50 р. ВЛКСМ, 66: привести у справний стан дренаж, гідроізоляцію і вимощення по периметру захисної споруди, а також водостічні труби для забезпечення постійного відведення води від споруди; огороджувальні конструкції виконати такими, що забезпечують у приміщенні нормальний температурно-вологісний режим у період експлуатації і захищати споруду від поверхневих та ґрунтових вод; відремонтувати гідроізоляцію, яка забезпечує захист захисної споруди від поверхневих та ґрунтових вод і не допускати затоплення після впливу засобів ураження; відремонтувати систему вентиляції сховища; сховище обладнати системою опалення; сховище обладнати системою водопостачання; сховище обладнати системою каналізації; сховище забезпечити необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння; пожежний щит укомплектувати пожежним інвентарем згідно норм належності, вказати порядковий номер та номер виклику пожежної охорони; з'єднання жил електропроводів виконати за допомогою паяння, зварювання чи спеціальних зажимів; привести у готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільної оборони; оновити план приведення сховища у готовність до прийому людей, яких необхідно укривати; надати розрахунок укриття найбільшої працюючої зміни об'єкту економіки, якщо продовжує свою діяльність у особливий період; світлові покажчики евакуаційних виходів підключити до джерела живлення евакуаційного (аварійного освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має здійснювати утримання (зберігання) захисних споруд державної форми власності виключно на підставі договору про безоплатне зберігання споруд цивільного захисту (цивільної оборони), примірник якого матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості; швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та об'єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Згідно з ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 155 від 27.12.1999р. «Про створення ВАТ «Укртелеком» та затвердження його статуту» відповідно до п. 11 Положення про порядок корпоратизації підприємств, що приватизуються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. № 508, було створено Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Укртелеком» на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» та затверджено статут ВАТ «Укртелеком».

На виконання наказу Держкомзв'язку України від 27.12.1999р. № 155 та керуючись ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 227 від 25.11.2003р. «Про передачу нерухомого майна ВАТ «Укртелеком» (Харківська дирекція)» було наказано передати нерухоме майно, що знаходиться на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Харківській дирекції станом на 01.07.1999р. у власність ВАТ «Укртелеком» та затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» по Харківській дирекції.

Крім цього, згідно наявних в матеріалах справи відомостей про державне майно, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком, але перебуває на його балансі, які складені за результатами перевірки територіальною комісією з ідентифікації державного майна по Харківській області під номером 56 якого зазначено об'єкт основних фондів «Заглубленные склады АТС-62» (інв. цтп 103-6498), за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 66 (пр. 50 років ВЛКСМ) (т.1 а.с.78).

Зазначені відомості також підтверджуються балансовою довідкою № 26-15/625 від 27.09.2016 (т.1 а.с.79).

Згідно даних, що зазначені у паспорті сховища № 76696 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 66 (пр. 50 років ВЛКСМ), останнє належить Фонду Державного майна України, регіональному відділенню по Харківській області. Дата прийняття в експлуатацію сховища - 05.07.1983р., вимірювальні прилади відсутні, система опалення відсутня, система енергопостачання відсутня, система водопостачання відсутня, каналізація, санітарно-технічні прилади відсутні, інструменти, інвентар і обладнання відсутні; дата заповнення паспорта: 01.04.2013р. (т.1 а.с.80). Згідно технічних даних сховища, останнє у мирний час не використовується, оцінка стану: відновлення економічно не доцільно, потребує списання (т.1 а.с.81).

Разом з тим, матеріали справи містять довідку по захисним спорудам цивільної оборони Харківської міської телефонної станції станом на 01.05.1998р., за змістом якої укриття при АТС - 62/63 (пр. 50 років ВЛКСМ, 66) з 1993 року не придатне для приймання тих, що укриваються через неодноразове підтоплення водами, що проникають в основному через стелю/дах захисної споруди цивільної оборони. У 1993 році демонтоване фільтровентиляційне обладнання з метою його збереження. У 1994 році розпочато роботи з його відновлення, проте через відсутність фінансування в подальшому припинене. Сховище потребує виконання гідроізоляції та асфальтування поверхні по периметру з виконанням зливних колодязів, виконання капітального ремонту внутрішніх приміщень та обладнання цивільної оборони (т.1 а.с.82 зворот). Відповідно до Акта стану і використання захисних споруд Харківського міського виробничо-технічного вузла електрозв'язку, затвердженого 25.06.1990р., сховище потребує термінового поліпшення гідроізоляції, для прийому тих, хто укривається не готове, для господарських та інших потреб не використовується (т.1 а.с.85).

Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) за адресою: м. Харків, вул. 50-річчя ВЛКСМ, 66 (літ. Бп), складеного ТОВ «АГ Ріелті» на замовлення Харківської філії ПАТ «Укртелеком» в ході обстеження захисної споруди (цивільного захисту) виявлені значні пошкодження несучих та огороджуючи конструкцій будівлі під впливом ґрунтових вод, кліматичних впливів - замороження, відтавання, часу експлуатації та відсутності поточних ремонтних робіт. За відсутності гідроізоляції будівлі та зміни гідрогеологічних умов даного мікрорайону виникло проникання ґрунтових вод в середину приміщень, що призвело до часткового підтоплення підлоги та появи плісняви. Інженерне обладнання прийшло в повну непридатність. По даним обстеження будівля захисної споруди (цивільного захисту) експлуатуватися не може. За даними попередніх розрахунків несуча здатність становить 50-60% від нормативної. Враховуючи складність водозахисних і відновлювальних робіт, а також значні та фінансові матеріальні витрати, вважається недоцільним експлуатацію за призначенням, так як несучі конструкції стін не відповідають вимогам будівельних норм по міцності для захисних споруд цивільної оборони.

Крім цього, матеріали справи містять Акт комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховище) № 76696 від 13.06.2016р., згідно висновків якого, останнє оцінюється як «не готове» до прийняття осіб, що укриваються, та листи Харківської філії ПАТ «Укртелеком» № 80/02 від 24.10.2016р., № 83/02 від 31.10.2016р. (т.1 а.с.123-126), № 121/02 від 25.01.2017р. (т.1 а.с.142-144), ГУ ДСНС у Харківській області від 02.11.2016р. № 171-8265/160, регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 41-5937 від 03.07.2016р. (т.1 а.с.127-128), Акт про стан захисної споруди (т.1 а.с.145), які свідчать про початок процедури списання захисної споруди цивільного захисту (сховище № 76696), у зв'язку з непридатністю його до використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок створення захисних споруд), який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд, конструкцій і обладнання, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений паспортом захисної споруди, але не більше 12 годин.

Згідно п. 11 Порядку, створення захисних споруд, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 12 Порядку створення захисних споруд, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд (п. 13 Порядку створення захисних споруд).

Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138, згідно п. 4 якого захисні споруди можуть використовуватися у мирний час для потреб суб'єкта господарювання за умови приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений паспортом захисної споруди, але не більше 12 годин. Захисні споруди можуть передаватися у мирний час в оренду для задоволення потреб суб'єкта господарювання із збереженням цільового призначення таких споруд. Використання для потреб суб'єкта господарювання захисних споруд державної власності, що перебувають на балансі суб'єктів господарювання приватної форми власності, здійснюється з урахуванням вимог законодавства у сфері управління об'єктами державної власності.

Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі - Положення № 908/68).

Згідно з п. 1.4 вказаного Положення, способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є такими: здійснення приватизації відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших нормативно-правових актів; передача майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»; передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. № 1482; передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договір зберігання) відповідно до вимог законодавства; списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності»; передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.

Водночас, пунктом 3 Положення № 908/68 визначено, що відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань. Якщо майно перебуває у господарських товариствах на умовах договору зберігання майна з державним органом приватизації, відшкодування збитків господарськими товариствами визначається на основі статей 950 та 951 Цивільного кодексу України.

Натомість, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази приватизації захисної споруди № 76796, передачі захисної споруди в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передачі майна у комунальну власність у порядку, встановленому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передачі захисної споруди № 76796 до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. № 1482, списання об'єкту державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності». Доказів протилежного прокуратурою не надано.

Крім того, відповідачем вказано про відсутність в нього договору безоплатного зберігання відповідно до вимог Положення про використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 253.

Згідно з п. 25 вказаного Положення, яке було чинним до 10.03.2017р., під час прийняття рішення щодо приватизації (корпоратизації) державного підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, державним органом приватизації (засновником відповідного відкритого акціонерного товариства (далі - засновник) враховується висновок органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації, складений за формою згідно з додатком, який погоджується з територіальним органом МНС. Відомості про перебування захисних споруд на балансі державного підприємства, яке приватизується (корпоратизується), відображаються в інвентаризаційному описі, а порядок їх подальшого використання - у плані приватизації майна (плані розміщення акцій акціонерного товариства, у процесі приватизації). У разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання. З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна.

Крім цього, пунктом 26 зазначеного Положення визначено, що контроль за зберіганням та ефективним використанням захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на балансі, здійснюється державними органами приватизації (засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом МНС.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25 серпня 2009 року № 582 на виконання вимог пункту 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 253, з метою забезпечення збереження захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств при передачі правонаступникам на відповідальне зберігання шляхом укладання державним органом приватизації (засновником) договору про безоплатне їх зберігання затверджено форму Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Натомість, матеріали справи не містять доказів укладення вказаного договору між позивачем та Фондом державного майна України (його регіональне відділення), чи/або центральний орган виконавчої влади (його територіальний орган), який є засновником підприємства.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб'єкт приватного права (відповідач) має здійснювати утримання (зберігання) захисних споруд державної форми власності виключно на підставі договору про безоплатне зберігання споруд цивільного захисту (цивільної оборони), примірник якого у матеріалах справи відсутній. Доказів протилежного прокуратурою або позивачами не надано.

Виходячи з вищевикладеного, підстави для зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» вчинити дії щодо приведення у справний стан дренажу, гідроізоляції і вимощення по периметру захисної споруди, а також водостічних труб для забезпечення постійного відведення води від споруди; виконання огороджувальних конструкцій такими, що забезпечують у приміщенні нормальний температурно-вологісний режим у період експлуатації і захищати споруду від поверхневих та ґрунтових вод; від ремонтування гідроізоляції, яка забезпечує захист захисної споруди від поверхневих та ґрунтових вод і не допускати затоплення після впливу засобів ураження; від ремонтування системи вентиляції сховища; обладнання сховища системою опалення; обладнання сховища системою водопостачання; обладнання сховища системою каналізації; забезпечення сховища необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння; укомплектування пожежного щита пожежним інвентарем згідно норм належності, вказування порядкового номеру та номеру виклику пожежної охорони; виконання з'єднання жил електропроводів за допомогою паяння, зварювання чи спеціальних зажимів; приведення у готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільної оборони; оновлення плану приведення сховища у готовність до прийому людей, яких необхідно укривати; надання розрахунку укриття найбільшої працюючої зміни об'єкту економіки, якщо продовжує свою діяльність у особливий період; підключення світлових покажчиків евакуаційних виходів до джерела живлення евакуаційного (аварійного освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних) джерелах живлення у суду - відсутні, а відтак у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Отже, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційні скарги Заступника прокурора Харківської області та заступника Прокурора міста Києва без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.