Ухвала суду № 74641021, 30.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5771/15 Справа № 201/943/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

30 липня 2015 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 рік липень 30 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зручна оплата», треті особи при ватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року заява представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 про забезпечення позову повернута з підстав недодержання заявником вимог частини 2 статті 151 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє через свого представника ОСОБА_4 відповідно до нотаріально оформленої 22.07.2013 року довіреності приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущенні судом першої інстанції при постановці зазначеної ухвали суду першої інстанції, просила її скасувати, а питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з послідуючою передачею питання щодо забезпечення позову до суду першої інстанції.

Як видно з матеріалів справи підставою для повернення заяви про забезпечення позову стало невиконання позивачкою ОСОБА_2 вимог частини 2 статті 151 ЦПК України.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово, в порушення норм процесуального закону та без належного з’ясування дійсних обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначені : причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов ; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В той же час, відповідно до заяви ОСОБА_2В про забезпечення позову підставою для забезпечення позову є посилання позивачки на те, що ТОВ «Зручна Плата», яке є одним з відповідачів по справі, знаючи про наявність у суді спору з приводу покупки спірного нежитлового приміщення, може його продати або здійснити інше відчуження до ухвалення по справі остаточного судового рішення та набуття ним законної сили, з підстав чого вона і просила накласти саме арешт на нежитлове приміщення – магазин № 256 «Гастроном», загальною площею 389,2 кв.м., що розташований у житловому будинку літ. А-5 по вулиці Фучика, 9 в м. Дніпропетровську.

Таким чином, зважаючи на викладене, а також на те, що загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, і на що судом першої інстанції в порушення частини 3 статті 151 ЦПК України та положень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» належної уваги звернуто не було, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову представникові позивачки не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з поверненням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується посилань суду першої інстанції на те, що ухвала про повернення заяви про забезпечення позову оскарженню не підлягає, то з таким висновком суду також погодитись не можливо, оскільки така ухвала в дійсності може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі пункту 3 частини 1 статті 293 ЦПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 312 – 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову – скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, бо не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Головуючий :

Судді :