Постанова № 74635863, 13.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/266/17-ц Номер провадження 22-ц/775/584/2018

Єдиний унікальний номер 234/266/17-ц

Номер провадження 22-ц/775/584/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.

суддів: Жданової В.С., Мірути О.А.

за участю секретаря судового засідання: Ситнік Д.Л.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави, вилучення предмету застави (справа № 234/266/17-ц, головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_3), -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави та вилучення автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» посилався на те, що 30.03.2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 910.14089, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 71792,27 грн. на купівлю транспортного засобу – автомобілю ЗАЗ LANOS, 2012 року випуску, сірого кольору, № кузову Y6DTF48YPC0303954, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком до 30.03.2017 року, з погашенням кредитної заборгованості, процентів щомісячно відповідно до графіку платежів, зазначеному у Додатку №1 до кредитного договору. Боржник ОСОБА_2 свої зобов’язання не виконувала належним чином, що призвело до утворення заборгованості станом на 21.12.2016 року в сумі 94385,20 грн., а саме: за тілом кредиту – 7062,89 грн., простроченим тілом кредиту – 48395,13 грн., простроченими процентами – 35005,15 грн., строковими процентами – 545,19 грн., пенею – 1582,03 грн., іншими штрафними санкціями – 1794,81 грн. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань відповідно до договору застави ОСОБА_2 передала в заставу ПАТ «Ідея Банк» вищевказаний автомобіль. На даний час обтяження не припинено, однак автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2017 року перейшов у власність відповідача ОСОБА_1

Уточнивши позовні вимоги, ПАТ «Ідея Банк» просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 94385,20 грн., звернути стягнення на предмет застави – автомобіль ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучити автомобіль у відповідача ОСОБА_1 з метою подальшої реалізації.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: 86100, Донецька обл., м.Макіївка, Гірницький район, вул.Шишкіна, 3-2) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄЛРПОУ НОМЕР_4, місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Валова, 11) заборгованість за кредитним договором № 910.14089 від 30.03.2012 року станом на 21.12.2016 року за тілом кредиту – 7062,89 грн., простроченим тілом кредиту – 48395,13 грн., простроченими процентами – 35005, 15 грн., строковими процентами – 545,19 грн., а всього 91008,36 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ «Ідея Банк» просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення та ухвалити в цієї частині нове рішення про задоволення позовних вимог банку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом неповно з’ясовано обставини справи, рішення суду не відповідає вимогам матеріального права та наведені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що відповідачем ОСОБА_1 було надано заперечення від 18.12.2017 року на позовну заяву ПАТ «Ідея Банк» про звернення стягнення на предмет застави, до якого долучено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29.03.2017 року №52996854, відповідно до якого інформація за вказаними параметрами запиту в Державному реєстру обтяжень рухомого майна інформація відсутня. Однак, таке заперечення було направлено лише ОСОБА_2 та не направлено позивачу, що порушує його права.

Крім того, матеріали містять два витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.05.2012 року №36075667 та витяг від 29.03.2017 року №52996854, які містять суперечності. Судом безпідставно надано перевагу витягу від 29.03.2017 року №52996854 та в порушення вимог ст.89 ЦПК України не зазначено мотивів відхилення доказів позивача стосовно наявності у реєстрі даних про обтяження автомобіля ЗАЗ LANOS, 2012 року випуску, сірого кольору, № кузова Y6DTF48YPC0303954 станом на 29.03.2017 року, що підтверджується договором застави транспортного засобу та Витягом з державного реєстру від 17.05.2012 року №36075667.

Достовірність витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29.03.2017 року №52996854, наданого відповідачем ОСОБА_1, викликає сумніви , адже дані про наявність обтяження занесені до реєстру 17.05.2012 року та не змінювалися.

В судове засідання представник ПАТ «Ідея Банк» не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином та її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_4 вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

ОСОБА_4 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги позивача , обґрунтовано виходив з того, що оскільки на момент придбання ОСОБА_1 автомобілю, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про наявність обтяження щодо спірного автомобіля були відсутні, то в розумінні ч.1 ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.

Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинами справи.

При розгляді справи судом встановлено, що 30.03.2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 910.14089, згідно умов якого остання отримала кредит в розмірі 71792,27 грн. на купівлю транспортного засобу – автомобілю ЗАЗ LANOS, 2012 року випуску, сірого кольору, № кузову Y6DTF48YPC0303954, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком до 30.03.2017 року, з погашенням кредитної заборгованості, процентів щомісячно відповідно до графіку платежів, зазначеному у Додатку №1 до кредитного договору. (а.с.13-14, 15, 21-23).

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості за кредитним договором було укладено договір застави транспортного засобу № 910.14089 від 10.05.2012 року, відповідно до умов якої ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «Ідея Банк» придбаний за кредитні кошти автомобіль (а.с.23-24).

Договір було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.05.2012 року(а.с.ю16-17).

Відповідно до умов договору застави від 10.05.2012 року у разі невиконання зобов’язання, забезпеченного заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З відомостей, наданих Головним сервісним центром МВС України від 21.04.2017 року (а.с.43-45), автомобіль ЗАЗ LANOS, 2012 року випуску, сірого кольору, № кузову Y6DTF48YPC0303954, реєстраційний номер НОМЕР_1, був зареєстрований 30.03.2012 року за ОСОБА_2, яка 01.04.2016 року зняла його з обліку для реалізації. 15.04.2016 року на підставі договору купівлі-продажу вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_5, далі 14.06.2016 року на підставі договору купівлі-продажу зареєстрований за ОСОБА_6, далі 29.03.2017 року на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_1

Боржник ОСОБА_2 свої зобов’язання виконувала не належним чином, що призвело до утворення заборгованості станом на 21.12.2016 року в сумі 94385,20 грн., а саме: за тілом кредиту – 7062,89 грн., простроченим тілом кредиту – 48395,13 грн., простроченими процентами – 35005,15 грн., строковими процентами – 545,19 грн., пенею – дебіторською заборгованістю – 1582,03 грн., іншими штрафними санкціями – 1794,81 грн. (а.с.30, 32-34).

ОСОБА_4 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №36075667 від 17.05.2012 року о 15:31:12 зареєстроване приватне обтяження на підставі договору застави транспортного засобу від 10.05.2012 року, обтяжував Публічне акціонерне товариства «Ідея Банк», боржник ОСОБА_2, предмет обтяження автомобіль легковий ЗАЗ TF48YP ЗНГ, номер об’єкта: Y6DTF48YPC0303954, номер державної реєстрації: АН0768МН, термін дії 17.05.2017 року (а.с.16).

ОСОБА_4 №54012695 від 15.11.2017 року, 28.03.2017 року змінено відомості про обтяження, встановлено термін дії (після змін) 28.03.2022 року (а.с.88).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Стала практика ЄСПЛ ( рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Ст.41 Конституції України також передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїю власністю.

Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідно до ст. 27 Законом України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановлених законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

В силу застави згідно зі ст.572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абзацу 2 статті 44 Закону України «Про заставу» записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 зазначав, що є добросовісним набувачем автомобіля, оскільки придбав його за договором купівлі-продажу №7089/17/000908, укладеним між ним ТОВ «Автоконсалтинг України» 29 березня 2017 року за відсутності на час укладання договору у реєстрі будь-яких даних щодо заборони його відчуження.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За змістом ст. 10 Закону N 1255-IV, у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 29 березня 2017 року придбав у ОСОБА_6, якій не є боржником за договором з Банком, автомобіль ЗАЗ LANOS, 2012 року випуску , сірого кольору, державний номер НОМЕР_5. Автомобіль був перереєстрований на нового власника регіональним сервісним центром МВС в Харьківській області 29 березня 2017 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів затверджений Постановою КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 року «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,марок і моделей причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Цей порядок є обов’язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів,виробляють та експлуатують їх.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю

конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим

вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням

законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в

умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх

обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документів.За результатами огляду в документах,які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду.

Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.

У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу, його реєстрація не проводиться.

Реєстрація транспортного засобу щодо якого Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмомої згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування,правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Як вбачається з інформації, наданої регіональним сервісним центром МВС у Харьківській області на підставі договору комісії № 7089\17\00908 та договору купівлі-продажу № 7089\17\000908 від 29 березня 2017 року ОСОБА_1 придбав спірний автомобіль.

29 березня 2017 року ОСОБА_7 звернувся до сервісного центру з заявою № 115417139 про перереєстрацію автомобіля на своє і’мя.

Відповідно до вимог Постанови КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 року сервісним центром була проведена відповідна перевірка автомобіля в тому числі і щодо наявності обмежень на відчуження (арешт або заборона) та наявність такої заборони не виявлено.

Також, згідно витягу з Державногог реєстру обтяжень рухомого майна № 52996854 від 29 березня 2017 року складеного в день укладання угоди купівлі-продажу о 09:17:56 приватним нотаріусом ОСОБА_8 були також перевірені усі типи обтяжень спірного автомобіля. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація щодо наявності будь-який обтяжень по об’єкту : автомобіль легковий ЗАЗ TF48YP ЗНГ, номер об’єкта: Y6DTF48YPC0303954, відсутня.

29 березня 2017 року за заявою ОСОБА_1 сервісним центром МВС було проведено перереєстрацію автомобіля на нового власника.

Таким чином, придбання автомобіля ОСОБА_1 та його реєстрація були проведені відповідно до вимог встановленого законом порядку.

Дійсно, як зазначає в апеляційній скарзі представник позивача, судом встановлено, що витяг про відсутність обтяжень від 29.03.2017 року на підставі якого 29.03.2017 року було проведено реєстрацію автомобіля на ім’я ОСОБА_1 суперечить наданому Банком витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.05.2012 року про наявність такого обтяження до 17.05.2017 року та подовження його дії 28.03.2017 року до 28.03.2022 року.

В матеріалах справи відсутні дані, що ці розбіжності виникли через помилку або є наслідком неправомірних дій певних осіб.

Проте, апеляційний суд вважає, що у спірних правовідносинах необхідною умовою судового захисту є те, що в діях набувача майна не вбачається недобросовісного характера та набувач майна не був усвідомлений про порушення законодавства або що ним не було вчинено певних маніпуляцій з метою отримання таких прав.

Відповідно до ст.387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

При цьому право власності на рухоме майно доводиться за допомогою буть-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Відповідач має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач).У такому разі пред’явлення зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем не вимагається.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з’ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому у діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав зареєстроване обтяження відносно цього майна.

Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин за якім він набув право володіння на спірне майно, відповідач усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

ОСОБА_1, купуючи автомобіль у ОСОБА_6, звернувся до компетентного державного органу, до повноважень якого належить перевірка наявності заборони на відчуження та право відмови у реєстрації автомобіля на нового власника у разі наявності такої заборони. Цей орган в день укладання угоди перевірив відсутність будь-яких обмежень чи заборон відчуження автомобіля та можливості оформлення його на нового власника та здійснив його перереєстрацію.

За таких обставин, при переході права власності на автомобіль від ОСОБА_6 к ОСОБА_1 застава, при відсутності в день укладання угоди 29 березня 2017 року зареєстрованому у встановленому законом порядку обтяженні, силу не зберігає. Таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником ОСОБА_2 і обтяжувачем ПАТ «Ідея Банк», проте воно не є чинним у відносинах з ОСОБА_1

Відповідно до ст. 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Тож, в сенсі наведених норм Закону, за відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього автомобіля на день його придбання, новий його власник ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, який набуває право власності на таке рухоме майно.

Вимоги Банку про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та вилучення автомобіля по суті зводяться до витребування цього майна у добросовісного набувача в порушення положень ст. 41 Конституції України і ст. 321 ЦК України

Обставини за наявності яких, відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України майно може бути витребуване у добросовісного набувача судом встановлені не були.

Керуючись ст.ст. 367, 375 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2017 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складено 13 червня 2018 року.

Головуючий